ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
24 листопада 2023 рокусправа № 380/26236/23
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року №168 при обрахунку ОСОБА_1 : грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік; грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку тривалістю 29 календарних днів; грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій тривалістю 28 календарних днів; «одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 : грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік; грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку тривалістю 29 календарних днів; грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій тривалістю 28 календарних днів; «одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби»; з урахуванням додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року №168.
Ухвалою судді від 13.11.2023 позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення зазначених у ній недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення вказаної ухвали.
Позивачу роз'яснено про необхідність подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду наступних документів: - оформленої відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовної заяви; - заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимогу ухвали суду, представником позивача 21.11.2023 до суду подано оформлену відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовної заяви. Крім цього представником позивача подано заяву про поновлення процесуального строку. В заяві вказує, що частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у новій редакції встановлено тримісячний строк звернення до суду з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Вказує, що відомості щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення відповідачем у відповідь на заяву позивача було надано рекомендованим листом №7901012166918, який було отримано 18.10.2023 року, що підтверджується випискою з офіційного сайту Укрпошта та в межах тримісячного строку було подано позовну заяву до суду. Надалі позивач 08.11.2023, одразу без зволікань звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, фактично у місячний термін з моменту отримання від відповідача відомостей про нараховане та виплачене йому грошове забезпечення (18.10.2023 року). Таким чином просить врахувати надані пояснення, визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до адміністративного суду.
Щодо строку звернення до суду суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 указаної статті Кодексу).
За приписами ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.09.2023 року у справі №620/1201/23, а саме: « 41. …Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення ст.233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України».
Між тим, суд враховує, що до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до п.1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 року №383) на території України карантин установлений з 19.12.2020 року до 30.06.2023 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, обмеження щодо застосування строків, визначених ч.2 ст.233 КЗпП України, скасовано.
Спір у цій справі стосується невиплати позивачеві всіх сум, що належали йому при звільненні, а тому застосуванню підлягають положення ч.2 ст.233 КЗпП України.
Згідно з витягом з наказу від 07.01.2023 № 82-ОС позивача, звільнено та виключено зі списків особового складу частини з 27.01.2023.
Отже, строк звернення до суду з приводу вимоги про стягнення належного грошового утримання підлягає обчисленню саме з цієї дати 27.03.2023 року. Втім, оскільки у цей час на території України був установлений карантин, тримісячний строк, визначений ч.2 ст.233 КЗпП України, продовжувався на строк дії такого карантину, тобто до 30.06.3023 року.
Позовна заява подана до суду 05.09.2023 року.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, представник позивача вказує на те, що про суми нарахованої, однак не виплаченої заробітної плати, позивач дізнався лише з відповіді його запит від Військової частини НОМЕР_1 від 22.09.2023 року, який він отримав 08.11.2023 року. У зв'язку із цим, з метою захисту своїх прав та інтересів, в межах тримісячного строку, позивач 18.10.2.2023 року звернувся до Львівського окружного адміністративного суду. Вказане, на думку представника позивача, свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Проте, суд не приймає до уваги зазначені доводи представника позивача, оскільки посилання представника позивача, що про порушення свого права позивач дізнався після отримання відповіді відповідача не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19).
В період з 27.01.2023 по 13.09.2023 позивачем жодних дій щодо встановлення правильності нарахування йому грошового забезпечення не вживалося.
Тому, суд вважає, що наведені представником позивача підстави для поновлення строку звернення до суду у цій справі знаходяться поза межами обставин, з якими норма ч.1 ст.121 КАС України пов'язує можливість поновлення процесуального строку.
За загальним правилом, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер та яка виникла з обставин, незалежних від позивача.
Проте представником позивача не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутися до суду в межах встановленого строку.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, окрім іншого встановлено, що якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зважаючи на викладене, суд приходить висновку, що в контексті даної спірної ситуації, підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, слід визнати неповажними, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню.
При цьому суд роз'яснює позивачеві, що згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 166, 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку - відмовити.
позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Р.І. Кузан