ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 рокусправа № 380/24062/23
місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком з часу звернення (10.05.2023) за перерахунком пенсії відповідно до пункту “г” ч. 1 статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, з часу звернення (10.05.2023) за перерахунком пенсії відповідно до пункту “г” ч. 1 статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Ухвалою від 23.10.2023 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Позов обґрунтований тим, що позивач є репресованою та має статус реабілітованої особи на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні". З огляду на вказані обставини, позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Проте, відповідач у здійсненні вказаного перерахунку відмовив, мотивуючи це тим, що йому виплачується надбавка до пенсії як члену сім'ї реабілітованого. Також позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив йому у підвищенні пенсії на 25% на підставі статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення” як репресованій особі, яка в подальшому реабілітована.
13.11.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що оскаржене рішення відповідача є правомірним. Позивачу виплачується надбавка як члену сім'ї реабілітованого у розмірі 43,52грн. Крім того, позивач народилася на спецпоселенні, а нормами статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення” не передбачено підвищення пенсії дітям, які народилися і знаходилися на спецпоселенні з батьками.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач є громадянкою України та перебуває на обліку у органах Пенсійного фонду України, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з архівною довідкою від 17.01.2020 №481 батьки позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за рішенням особливої наради при МДБ СРСР 16.01.1948 виселені на спецпоселення з конфіскацією майна в Кемеровську область, з якого звільнені у 30.12.1958.
Відповідно до свідоцтва про народження від 08.07.1954 № НОМЕР_2 позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 на спецпоселенні у м.Покровську Кемеровської області.
Згідно з посвідченням № НОМЕР_3 від 01.04.2019 позивач має право на пільги, передбачені рішенням Львівської обласної радим та Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».
Позивач 10.05.2023 звернулася із заявою до відповідача про встановлення їй підвищення призначеної пенсії на 25% на підставі статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення” як члену сім'ї репресованої особи, яка була примусово переселена та в подальшому реабілітована, та проведенні перерахунку стажу роботи у відповідності до статті 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідач листом від 22.05.2023 №13427-13245/Ш-52/8-1300/23 повідомив, що підстави для перерахунку пенсії позивач відсутні, оскільки той перебував на спецпоселенні, а обрахунку у потрійному розмірі підлягає лише час тримання під вартою, відбування покарання у місцях позбавлення волі та примусового лікування. Крім того, позивачу призначено надбавку, як члену сім'ї реабілітованого, якого було переселено.
Не погоджуючи з такою відмовою, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.
Частина друга статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначає обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
“На підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень,не перевищуючи їх.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (в редакції, чинній на час реабілітації позивача) вважаються реабілітованими особи, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі "двійками", "трійками", особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25 грудня 1958 року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 згаданого Закону.
Визнати реабілітованими також громадян, засуджених за:
- антирадянську агітацію і пропаганду за статтею 7 Закону СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25 грудня 1958 року і статтею 62 Кримінального кодексу України (2001-05, 2002-05) в редакціях до прийняття Закону Української РСР від 28 жовтня 1989 року "Про затвердження Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 14 квітня 1989 року "Про внесення змін і доповнень до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів Української РСР";
- поширення завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, тобто за статтею 187-1 Кримінального кодексу України;
- порушення законів про відокремлення церкви від держави і школи від церкви, посягання на особу та права громадян під приводом справляння релігійних обрядів, якщо вчинені дії не були поєднані з заподіянням шкоди здоров'ю громадян чи статевою розпустою.
Дія згаданої статті поширюється на осіб, громадян України, які постійно проживали в Україні і яких з різних причин було переміщено за межі колишнього Радянського Союзу, необґрунтовано засуджено військовими трибуналами, Верховним Судом СРСР чи піддано репресіям позасудовими органами (статтю 1 доповнено частиною 3 згідно із Законом №2353-12 від 15.05.1992).
Підлягають реабілітації також особи, щодо яких з політичних мотивів застосовано примусові заходи медичного характеру.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" № 2325-VIII від 13.03.2018 (далі - Закон №2235) внесено ряд суттєвих змін до зазначеного Закону.
Так, серед іншого, змінена назва закону на: "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", а також викладено в новій редакції преамбулу та статті 1, 3, 6 Закону №962-ХІІ, визнано такою, що втратила чинність постанову Верховної Ради України "Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні". Зміни набули чинності 05.05.2018.
Закон №2325 зняв обмеження з переліку реабілітованих осіб, які, зокрема мають право на підвищення в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком згідно із пунктом “г” статті 77 Закону №1788-XII та на перерахунок стажу роботи згідно зі статтею 58 Закону №1788-XII.
Вказані обставини стали підставою для надання ширшого тлумачення поняттю репресованих осіб та осіб, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, та розширив коло осіб, до яких можуть бути застосовано пільги передбачені Законом №962-ХІІ.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" від 17.04.1991 №962-XII (далі - Закон №962-XII) реабілітованими визнаються особи: які до 24 серпня 1991 року були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання; стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії у формах, визначених статтею 2 цього Закону, за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів; стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення; які до 24 серпня 1991 року були арештовані, перебували під вартою і яким було пред'явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені пунктами 15-22 статті 3 цього Закону, якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину; стосовно яких до 24 серпня 1991 року за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених статтею 2 цього Закону, за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24 серпня 1991 року, було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку.
Стаття 4 Закону №962-XII визначає "поновити реабілітованих в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, поширивши це право на членів їх сімей".
Згідно з підпунктом 2.13 постанови Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованою, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого. Для осіб, реабілітованих згідно зі статтею 3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення.
Згідно з пунктом "г" частини 1 статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) призначені пенсії підвищуються громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Суд встановив, що згідно з архівною довідкою від 17.01.2020 №481 батьки позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за рішенням особливої наради при МДБ СРСР 16.01.1948 виселені на спецпоселення з конфіскацією майна в Кемеровську область, з якого звільнені у 30.12.1958.
Відповідно до свідоцтва про народження від 08.07.1954 № НОМЕР_2 позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 на спецпоселенні у м.Покровську Кемеровської області.
Згідно з посвідченням № НОМЕР_3 від 01.04.2019 позивач має право на пільги, передбачені рішенням Львівської обласної радим та Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».
Отже, позивача є членом сім'ї репресованих осіб, яких реабілітовано, а відтак, пенсія такої підлягає підвищенню відповідно до вимог пункту "г" частини 1 статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні розрахунку підвищення пенсії позивача та невиплати їй підвищення пенсії як члену сім'ї репресованих осіб у розмірі, передбаченому пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, з часу звернення 10.05.2023, підлягають задоволенню.
З метою повного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 10.05.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 як члена сім'ї осіб, які зазнали політичних репресій, у розмірі, передбаченому пунктом “г” статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ від 05.11.1991 із розрахунку 25% від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1073,60грн.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку підвищення пенсії ОСОБА_1 у розмірі, передбаченому пунктом “г” статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення” із розрахунку 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 10.05.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 як члена сім'ї осіб, які зазнали політичних репресій, у розмірі, передбаченому пунктом “г” статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ від 05.11.1991 із розрахунку 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три)грн 60 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя А.Г. Гулик