ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 рокусправа № 1.380.2019.004213
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 153, щодо приміщення, яке суміжне із будівлею на АДРЕСА_1 , розміщене в комплексі двоповерхової споруди перед ринком Привокзальний, на підставі звернення від 25.01.2019 року;
- зобов'язати відповідача на підставі звернення від 25.01.2019 року провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 153, щодо приміщення, яке суміжне із будівлею на АДРЕСА_1 , розміщене в комплексі двоповерхової споруди перед ринком Привокзальний, і за результатами якої скласти акт перевірки.
Посилається на те, що їй на праві спільної часткової приватної власності належить нежитлове приміщення, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Вказане приміщення є суміжним з приміщеннями ринку «Привокзальний» по АДРЕСА_1 , а саме, комплексом двоповерхової споруди. У минулому між приміщенням позивача та приміщенням на ринку «Привокзальний» знаходився прохід, який виконував функцію додаткового входу/виходу на ринок «Привокзальний» та відмежовував приміщення позивача від ринку. Однак, позивач виявила, що вказаний прохід зник, а на його місці змонтовано нежитлове приміщення із сендвіч-панелей, у якому функціонує заклад громадського харчування по продажу їжі швидкого приготування, яке прилягає до приміщення позивача та є суміжним до нього. Позивач стверджує, що не надавала жодних дозволів на монтаж цього об'єкту, безпечність монтажу та розміщення приміщення з позивачем не узгоджували. Відтак, на думку позивача, вказаний об'єкт є змонтованим незаконно, без належних документів та з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Позивач, з метою захисту своїх прав, зверталась до відповідача з відповідними зверненнями стосовно проведення перевірки та застосування відповідних заходів. Однак Інспекція відмовила у здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки вищенаведені приміщення є зареєстрованими, вони є об'єктами нерухомого майна, а відтак відсутні підстави для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. На думку позивача, своєю бездіяльністю відповідач грубо порушує її законні права та інтереси. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом. Просить позов задовольнити повністю.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що на підставі заяв позивача здійснено позапланові перевірки та встановлено відсутність законних підстав для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 є об'єктом нерухомого майна, а не об'єктом будівництва. Додатково зазначив, що в контексті положень ст.41 Закону України від 17.02.2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №5118 від 30.09.2015 року та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 архітектурно-будівельний контроль здійснюється під час виконання підготовчих та будівельних робіт і в межах певного часового проміжку часу в загальному процесі здійснення архітектурно-будівельної діяльності. Також, вказав, що правопорушення відповідачем не виявлено, та навіть за умови виявлення такого - Інспекцією не могло бути застосовано адміністративне стягнення, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. За наведених обставин, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд, у порядку ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України, за клопотанням відповідача вирішив допустити процесуальне правонаступництво у справі, а саме замінити відповідача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові - на її правонаступника - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.
Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , як співвласник нежитлового приміщення АДРЕСА_1 звернулась із заявою до відповідача, де вказала, що зі сторони ринку по АДРЕСА_1 змонтували тимчасову споруду (з сендвіч-панелей) для продажу їжі швидкого приготування.
Цю будівлю вона вважала незаконно збудованою і просила Інспекцію провести перевірку.
11.12.2017 року Інспекція надала відповідь №0006-5483, згідно якої ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 року №777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» питання надання дозволів на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності віднесено до повноважень управління архітектури Львівської міської ради, тому, здійснення контролю за розміщенням малих архітектурних форм чи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності не віднесено до повноважень Інспекції.
Однак згодом, 02.05.2018 року, за результатами комісійного обстеження об'єкта за адресою АДРЕСА_1 у складі представників Інспекції, Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, управління земельних ресурсів Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації та представника позивача (заявниці) складено акт про те, що об'єкт не є тимчасовою спорудою, а є об'єктом містобудування.
На підставі звернення ОСОБА_1 від 15.05.2018 року, зареєстрованого в Центрі надання адміністративних послуг Львівської міської ради від 17.05.2018 року за №3-3-43853-Л-0006, Інспекцією винесено наказ від 23.05.2018 року №294-П про проведення позапланової перевірки здійснення будівельних робіт на АДРЕСА_1 та направлення для проведення позапланового заходу від 23.05.2018 року №294-пп.
За результатами вказаного позапланового заходу складено акт №11294-пп з висновком, що при виході провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Покотила С.С. за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 153 здійснити перевірку відповідно до вимог п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, не було можливим, оскільки суб'єкти будівництва або їхні уповноважені представники на час проведення перевірки були відсутні.
02.07.2018 року Інспекцією видано наказ №376-п про проведення позапланової перевірки здійснення будівельних робіт на АДРЕСА_1 та направлення про проведення позапланового заходу щодо дотримання гр. ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
За результатами перевірки складено акт №11376-пп, у розділі VI якого провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Покотилом С.С. зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться нежитлові приміщення №№18, 19, 39, 40, які зареєстровані на праві приватної власності, власником яких є гр. ОСОБА_2 відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Відтак, відсутні законні підстави для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю відносно вказаних об'єктів, оскільки такі не є об'єктами будівництва, а є об'єктами нерухомого майна.
Позивач вважає, що своєю бездіяльністю відповідач грубо порушує її законні права та інтереси, а тому звернулася до суду з даним позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2020 року, відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 14.06.2023 року скасовано вказані судові рішення, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Ланкевича А.З. від 07.07.2023 року прийнято справу до провадження; призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою суду від 13.09.2023 року до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 11.10.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Між тим, направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд, серед іншого, вказав на те, що «…суди попередніх інстанцій не проаналізували дії відповідача в цілому, а лише в частині перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо будівництва нежитлових приміщень №№18, 19, 39, 40 по АДРЕСА_1 . Однак, будь-яких висновків щодо спростування доводів позивача про наявність порушення вимог містобудівного законодавства під час будівництва нежитлового приміщення «М-1» суди попередніх інстанцій не зробили і оцінки доказам з цього приводу, не надали. Втім, наявні у справі докази (Інформація з Державних реєстрів, технічний паспорт на нежитлову будівлю, правовстановлюючі документи) свідчать, що нежитлові приміщення №18, 19, 39, 40 та «М-1» - це різні об'єкти. Відтак, з'ясування обставин щодо позовних вимог про порушення вимог містобудівного законодавства під час будівництва об'єкта «М-1» безпосередньо стосується предмета доказування під час розгляду цієї справи. Суди ж попередніх інстанцій такі обставини не з'ясували.».
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Правове регулювання спірних відносин унормовується, зокрема: Законом України від 17.02.2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553).
Згідно із ст.10 Закону №3038-VI, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Частинами 1 та 3 ст.41 цього Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є, зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.
Порядок №553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності або виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (п.п.1, 2, 5, 7, 9, 11, 12, 16, 17).
Отже, суд приходить до висновку, що у спірних відносинах, за вказаного правового регулювання, отримавши звернення позивача про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідач повинен призначити позапланову перевірку.
Якщо заходами контролю буде встановлено, що має місце самочинне будівництво об'єкта і особа, яка його здійснює, невідома, відповідач має провести перевірку із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надіслати до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого проводиться перевірка, не допустить посадових осіб відповідача до проведення перевірки, має бути складено акт відмови у допуску до перевірки.
У разі проведення перевірки відповідач за її наслідками має скласти акт перевірки у випадку, коли буде встановлено відсутність порушення вимог містобудівного законодавства, а у разі встановлення порушення - акт перевірки, протокол та видати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Суд встановив, що позивач зверталась до відповідача із заявою про те, що споруда із сендвіч-панелей по продажу їжі швидкого приготування по АДРЕСА_1 змонтована незаконно без належних документів. Отримавши вказане звернення позивача, відповідач призначив позапланову перевірку, проте, не провів її у встановленому порядку через відсутність суб'єкта містобудівної діяльності.
На підставі наказу від 02.07.2018 року №376 відповідач повторно призначив позапланову перевірку здійснення будівельних робіт по АДРЕСА_1 .
13.07.2018 року, за результатом перевірки, відповідачем складено акт №11376-пп, за висновками якого відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна нежитлові приміщення №№18, 19, 39, 40 зареєстровані на праві приватної власності за гр. ОСОБА_2 і є об'єктами права власності, а не об'єктами будівництва.
Відтак, на думку Інспекції, відсутні підстави для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо будівництва вказаних нежитлових приміщень №№18, 19, 39, 40.
Однак суд не враховує зазначені доводи відповідача, так як такі суперечать доказам, що містяться у матеріалах справи. Зокрема, заява позивача від 15.05.2018 року, яка була підставою для проведення позапланової перевірки, містила вимогу провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час будівництва нежитлового приміщення із сендвіч-панелей для продажу їжі швидкого приготування по АДРЕСА_1 без посилання на ідентифікуючі ознаки згідно правовстановлюючих документів на майно.
При цьому, згідно витягу про державну реєстрацію прав Обласного комунального підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 08.10.2012 року, ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить частка нежитлової будівлі літ.«М-1», пл.15,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 , який останній придбав на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2011 року.
Крім того, згідно витягу про державну реєстрацію прав Обласного комунального підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 02.04.2012 року, ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності належить частка нежитлової будівлі літ.«М-1», пл.15,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 , яку остання придбала на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2012.
У своїх заявах по суті справи позивач також наполягає, що спірне приміщення у Державному реєстрі прав на нерухоме майно зареєстроване як нежитлове приміщення «М-1» площею 15,6 кв.м, а не №№18, 19, 39, 40, як стверджує відповідач.
Даючи оцінку вказаним аргументам та наявним у матеріалах справи доказам, а саме - Інформації з Державних реєстрів, технічному паспорту на нежитлову будівлю та правовстановлюючим документам, суд приходить висновку про те, що, дійсно, нежитлові приміщення №18, 19, 39, 40 та «М-1» - це різні об'єкти.
З огляду на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.10.2018 року у справі №465/1461/16-а, щодо застосування норм ст.41 Закону №3038-VI та приписів Порядку №553, ідентифікація об'єкта, щодо якого відповідач розглядав звернення позивача, має важливе значення. У вказаній справі Верховний Суд вказав, що: «Проаналізувавши положення ст.41 Закону №3038-VI та Порядку №553, колегія суддів дійшла висновку про те, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.».
Так, у матеріалах справи наявний акт комісійного обстеження споруди із сандвіч-панелей по продажу їжі швидкого приготування по АДРЕСА_1 від 02.05.2018 року, складений за участю в т.ч. і представника відповідача, зі змісту якого слідує, що документи на право користування земельною ділянкою відсутні.
Отже, з урахуванням зазначеної вище правової позиції Верховного Суду у справі №465/1461/16-а, відповідач мав обов'язок перевірити нежитлове приміщення, щодо якого наявне звернення позивача, на предмет наявності чи відсутності ознак самочинного будівництва, враховуючи обізнаність про відсутність документів на право користування земельною ділянкою та зважаючи на доводи заявника про будівництво без належних документів.
Втім, відповідачем вказаного обов'язку виконано не було, що не заперечується і ним самим.
Фактично, відповідач хоч і оформив акти перевірок, проте такі зовсім не стосуються того приміщення (будівлі), перевірку якого просила здійснити позивач.
В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб'єктами, суд вважає, що не вчинення належних з боку Інспекції дій з метою перевірки викладених у зверненні позивача фактів, свідчить про протиправну бездіяльність такої.
Тому, з огляду на викладене, а також метою ефективного захисту порушеного права позивача, за захистом якого вона звернулася до суду, належить зобов'язати відповідача провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , щодо приміщення «М-1», яке суміжне із будівлею по АДРЕСА_1 , за результатами якої прийняти відповідні рішення у межах наданих повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка полягає у не проведенні на підставі звернення ОСОБА_1 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 153, щодо приміщення «М-1», яке суміжне із будівлею по АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю (місцезнаходження: вул.Угорська, 7-А, м.Львів, 79034; код ЄДРПОУ: 40181003) провести на підставі звернення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , щодо приміщення «М-1», яке суміжне із будівлею по АДРЕСА_1 , за результатами якої прийняти відповідні рішення у межах наданих повноважень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (місцезнаходження: вул.Угорська, 7-А, м.Львів, 79034; код ЄДРПОУ: 40181003) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович