"06" вересня 2006 р.
Справа № 11/427- НР
м. Миколаїв
За позовом: ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", м. Миколаїв.
До відповідача: Державне комунальне підприємство «Миколаївелектротранс», м. Миколаїв
Суддя Філінюк І. Г.
Представники:
Від позивача: Степанець Т. М. дор. № 023/05-1182 від 01.11.2005 р.
Від відповідача: Зязев Є.В. дор. від 25.07.2006р.
Грищенко Т. В. дор. від 12.05.2006р.
Позивач звернувся 11.11.2004р. до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 2328627,80 грн. богу за спожиту активну електричну енергію, 17576,83 грн. плати за перевищення договірної величини споживання електроенергії у січні 2004р.
Заявою від 20.12.2004р. (т. 1 арк. спр. 102) позивач уточнив позовні вимоги, просить суд стягнути 2116548,33 грн. заборгованості за активну електроенергію, 123293,21 грн. плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.03.2005р. по справі № 11/427, залишеними без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2005р. в задоволені позову - відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2006р. попередні судові рішення скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
На підставі резолюції голови господарського суду Миколаївської області Коваля Ю. М., ухвалою суду від 09.07.2006р. справа прийнята до провадження суддею Філінюк І. Г. та їй присвоєний номер 11/427-НР.
Відповідач позовні вимоги не визнав повністю посилаючись на те, що на його думку позивачем не доведено порушення Правил КЕЕ з його боку. Крім того, позивачем неправильно застосовані вимоги Порядку постачання електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.99 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 475 від 09.04.02р., оскільки відповідач є підприємством що фінансується з місцевого бюджету та надає послуги з перевезення населення.
В судовому засіданні 29.08.2006р. оголошена перерва до 06.09.2006р.
За згодою сторін в судовому засіданні 06.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
Встановив:
Між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»та відповідачем укладений договір № 81 від 15.08.2002р. з додатками на користування електричною енергією.
Згідно до умов договору та додатку № 4, позивач зобов'язувався відпускати відповідачу електричну енергію, а відповідач надавати звіти за використану електроенергію згідно до календарного графіка до 25-го числа, здійснювати щомісячні авансові платежі в межах 25% місячного споживання до 11-го числа, 50% місячного споживання до 18 числа, 75 % місячного споживання до 25 числа поточного місяця по роздрібним тарифам, здійснювати в п'ятиденний строк оплату рахунків енергопостачальної організації при остаточному розрахунку. (п. п. 5.1;5.2 договору).
Преамбулою договору сторони зафіксували, що при виконанні умов цього договору, вони зобов'язуються керуватись Правилами користування електричною енергією (надалі ПКЕЕ).
В травні 2004 р. представниками позивача було проведено обстеження мереж електропостачання та ланцюгів обліку електроенергії та складено акти № 973 та 974 від 12.05.2004р., № 975 та № 976 від 13.05.2004р., № 986 та № 987 від 17.05.2004р., № 983 від 18.05.2004р., № 984 від 19.05.2004р., № 985 від 21.05.2004р., № 996 та № 997 від 07.06.2004р. в яких було зафіксовано перебіг строку повірки трансформаторів струму.
В акті № 973 енергонаглядом приписано надати свідоцтва держповірителя про повірку трансформаторів струму та трансформаторів напруги в строк до 14.05.05р., в противному випадку розрахунок за спожиту електроенергію буде зроблено по встановленій потужності.
В акті № 985 встановлений строк для повірки трансформаторів до 27.05.2004р., в акті № 984 строк до 28.05.2004р.
В зв'язку з невиконанням з боку відповідача вимог щодо повірки трансформаторів струму, позивач за липень 2004р. провів розрахунок за спожиту електричну енергію по встановленої потужності згідно до додатку № 2 до договору та виставив рахунок № 44/81 від 15.07.2004р. на суму 2664078,80 грн.
Проте, з застосованою позивачем формою нарахування вартості спожитої енергії відповідачем, суд не може погодиться з оглядом на наступне:
Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність", в редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин, було передбачено (п.2 ст.9), що засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, лише за умови якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Перелік засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації і підлягають повірці складається їх користувачем та подається на узгодження до територіального органу держстандарту. Підприємства, організації зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку( ч.2 ст. 20 Закону).
Державний метрологічний нагляд, згідно цього Закону, було покладено на службових осіб держстандарту України та його територіальних органів - державних інспекторів.
У разі виявлення порушень метрологічних вимог ці особи мають право забороняти застосування вимірювальної техніки, давати приписи та встановлювати строки усунення порушень метрологічних вимог, складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері метрологічної діяльності.
Розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері метрологічної діяльності і накладати адміністративні стягнення, згідно п.4 ст.24 названого Закону, покладено на Держстандарт України та його територіальним органам.
Правила користування електричною енергією, обов'язку працівникам енергопостачальних організацій здійснювати контроль за станом засобів вимірювальної техніки, встановлювати строки проведення повірки засобів вимірювальної техніки не передбачено.
Відсутність таких повноважень говорить про відсутність підстав для виконання таких рішень в частині встановлення строків проведення повірки.
Як вбачається з наданих відповідачем свідоцтв Про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки, вимірювальні засоби відповідача, які перелічені в актах перевірки, пройшли повірку та виявились придатними до подальшого використання (т.1 арк. спр. 181-220).
Належних та допустимих доказів того, що прибори комерційного обліку спожитої енергії відповідача (трансформатори струму) здійснювали неправильний облік спожитої енергії, позивач суду не надав.
Пунктом 4.5. ПКЕЕ передбачено, що повірка діючих розрахункових засобів обліку забезпечується електропередавальною організацією у відповідності до договору між сторонами.
В ході судового засідання встановлено, що такий договір між сторонами не укладався.
Частиною 3. п. 4.5 Правил КЕЕ в редакції Постанови НКРЕ № 928 від 14.11.2002р. прямо передбачено, якщо повірка розрахункових засобів не виконана в передбачені терміни, електропередавальна організація не має права на виставлення додаткових рахунків, виставлення яких пов'язане з неправильною роботою розрахункових засобів обліку електричної енергії.
За такими обставинами, Правилами КЕЕ прямо передбачено неможливість виставлення додаткових рахунків по встановленої потужності у разі невиконання повірки розрахункових засобів обліку у міжповірочні терміни.
За такими обставинами, донарахування оплати за спожиту електроенергію за липень 2004р. по встановленої договором потужності, здійснено позивачем в порушення вимог ч. 3 п. 4.5 ПКЕЕ, тому в цієї частини позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, згідно до умов п. 3 додатку № 1 до договору № 83, сторони встановили граничну (договірну) величину споживання електричної енергії на січень 2004р. в розмірі 1976 тис. кВт\г, та передбачили, що за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується на рівні обсягу, за який здійснена фактична оплата в терміни обумовлені договором за спожиту у цьому розрахунковому періоді електроенергію.
Згідно до вимог п. 6.3 Правил користування електроенергією, затвердженими Постановою НКРЕ 31.07.1996 року № 28 (у чинної на січень 2004р. редакції постанови НКРЕ 22.08.2002 року № 928), граничні величини споживання електричної енергії доводяться постачальником до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором на користування електроенергією.
Отже, сторони умовами п. 3 додатку № 1 до договору від 15.082002р. встановили граничну договірну величину споживання електроенергії на розрахунковий період у обсязі, на який здійснена фактична оплата електроенергії.
Наведені матеріали свідчать, що відповідач у січні 2004р. спожив згідно рапорту 1547608 кВт\ч. (т. 1 спр. арк. 34), здійснив оплату за 1527488 кВт./г. на суму 333603грн.
В зв'язку зі несплатою спожитої електроенергії у січні 2004р., на підставі Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 475 від 09.04.02 р. та п. 3 додатку № 1 до договору, позивачем встановлений договірна величина споживання електроенергії у січні 2004р. на рівні здійсненої оплати у кількості 1527488 кВт/г. та виставлений додатковий рахунок № 81\44 від 26.01.2004 р. п'ятикратної вартості різниці між фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії у січні 2004 р. на суму 17576,83 грн.
Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції до 23.06.05р.) у випадку перевищення договірної величини споживання електричної енергії, споживачі сплачують енергопостачальнику п'ятикратну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною потужності.
Згідно ч. 1 ст. 27 наведеного Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством цивільну відповідальність.
Абзацом 1 частини 2 статті 27 Закону зазначено, що правопорушення в електроенергетиці є споживання електроенергії понад договірні величини. Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону санкції, передбачені ч.5 ст. 26 Закону застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.
Механізм реалізації ч. 5 ст. 26 Закону щодо оплати споживачем п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії визначається Порядком постачання електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.99р. з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 2045 від 26.12.03р.
Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 2045 від 26.12.03р., «...Місцеві енергопостачальні організації визначають граничні величини споживання електричної енергії для споживачів (крім установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету і населення»
Позивач посилаючись на те, що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету і субвенцій державного бюджету, основним видом його діяльності є надання транспортних послуг населенню за фіксованими тарифами наполягає на тому, що за вимогами п. 7 Порядку в редакції Постанови КМ України № 2045 від 26.12.2003р., що діяла під час спірних правовідносин, граничні величини електричної енергії на той час позивач не мав права встановлювати. Проте, з такою позицією не можливо погодитися, оскільки виключення п. 7 Порядку було зроблено тільки для установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, проте, згідно до п. п. 1-1 Статуту, Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс»є підприємством, що засноване на комунальної власності.
Проте, згідно п. 2 Порядку щомісячні граничні величини споживання електричної енергії для регіонів визначаються та затверджуються Мінпаливенерго з урахуванням стану розрахунків енергопостачальних організацій за електричну енергію, отриману на оптовому ринку електричної енергії України. Граничні величини споживання електричної енергії для кожного регіону визначаються Мінпаливенерго за 30 діб до початку розрахункового місяця. Таким чином, із даної правової норми випливає, граничні величини споживання визначаються Мінпаливенерго за 30 діб до початку розрахункового місяця з урахуванням стану розрахунків за попередньо отриману електричну енергію.
Згідно п. 5 Порядку граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться Мінпаливенерго до місцевих органів виконавчої влади та місцевих енергопостачальних організацій за 25 діб до початку місяця.
Згідно п 7 Порядку місцеві енергопостачальні організації визначають граничні величини споживання електричної енергії для споживачів (крім установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету і населення), які: не мають заборгованості за використану електричну енергію та здійснюють попередню оплату, - в обсязі, за яким здійснено попередню оплату; отримують електричну енергію від незалежних енергопостачальних організацій, - в обсязі, обумовленому у договорах між споживачами та незалежними енергопостачальними організаціями (за відсутності заборгованості перед місцевою енергопостачальною організацією); отримують електричну енергію на підставі двосторонніх угод, передбачених нормативними документами, - в обсязі, передбаченому відповідними угодами; фінансуються з державного та місцевих бюджетів, - у межах коштів, передбачених затвердженими кошторисами доходів і видатків відповідних бюджетних установ та організацій. Установам та організаціям, що належать до сфери управління Держводгоспу, граничні величини споживання електричної енергії встановлюються Держводгоспом у межах коштів, передбачених у державному бюджеті для централізованої оплати спожитої електричної енергії, і можуть бути скориговані один раз на місяць не пізніше ніж 27 числа за погодженням з Мінпаливенерго або з місцевими енергопостачальними організаціями; не мають заборгованості за використану електричну енергію, - в обсязі, передбаченому договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем; мають заборгованість за використану електричну енергію, але в повному обсязі проводять поточні розрахунки та виконують боргові зобов'язання у визначені терміни, - в обсязі, передбаченому договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Споживачам, які не здійснюють поточні платежі у терміни, встановлені договором, або не дотримуються узгоджених графіків погашення заборгованості, граничні величини споживання електричної енергії не встановлюються, а споживачі підлягають відключенню від електричних мереж.
Таким чином, як зазначено в Постанові ВГС України по справі № 9/384/05, граничні величини споживання електричної енергії доводяться до споживачів до початку місяця, в якому дані граничні величини мають бути спожиті споживачами, а споживачам які не здійснюють поточні платежі у терміни, встановлені договором, граничні величини не встановлюються.
Позивачем не надано відповідних доказів доведення до початку розрахункового періоду - лютий 2004р. (тобто до 25.12.2003р.) граничну величину споживання електричної енергії, з матеріалів справи вбачається, що додатковий рахунок № 81/44 з повідомленням про перевищення договірної величини споживання позивач направив відповідачу за супроводжувальним листом від 08.10.2004р. (т. 1 спр. арк. 40), тобто після закінчення розрахункового періоду.
За такими обставинами, позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», Законом України «Про енергозбереження», Правилами користування електроенергією, затвердженими Постановою НКРЕ 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ 22.08.2002 року № 928), ст. ст. 44,49, 82,84,85 ГПК України , господарський суд -
В задоволенні позову -відмовити повністю.
Суддя
I.Г.Фiлiнюк