Справа №:755/14708/23
Провадження №: 1-кс/755/3758/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 перевіривши виконання вимог ст. 64-2, 131-132, 174 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України за клопотанням директора ТОВ «Вімен» ОСОБА_2 про скасування арешту з майна у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 22 вересня 2023 року за № 12023100040003330, установив:
у провадження цього місцевого суду 23 листопада 2023 року надійшло дане клопотання.
Відповідно до ст. 35 КПК України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено слідчого суддю ОСОБА_1 та передано провадження 24 листопада 2023 року.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, а саме письмові доводи особи, що його подала та інші долучені до нього матеріали, через призму виконання вимог ст. 64-2. 131-132, 174 КПК України, приходить до наступного.
З клопотання та долучених до неї матеріалів випливає, що воно подане та підписане ОСОБА_3 , як керівником вказаного ТОВ.
Товариство, у силу ч. 2 ст. 64-2 КПК має у провадженні статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, який виник з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Разом з тим, згідно п. 2 ч. 5 ст. 64-2 КПК України повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються копією установчих документів юридичної особи - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
Згідно ч. 1 ст. 57 ГК України, установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадку, передбаченому законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.
У цій ситуації, до клопотання не додано копію установчих документів юридичної особи.
Тобто, тим самим не підтверджено підписантом звернення свої повноваження на участь у кримінальному провадженні.
Дії слідчого судді у разі, коли клопотання подане у порядку ст. 174 КПК України, особою, яка не має права подавати скаргу, з огляду не доручення до клопотання документів визначених п. 2 ч. 5 ст. 64-2 КПК не регламентовані, тож, слідчий суддя, беручи до уваги положення ч. 6 ст. 9 цього Кодексу, яка передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, та враховуючи загальні засади кримінального провадження вважає доречним повернути його.
Адже, для прикладу, у світлі норм п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, саме такий підхід законодавець застосовує, у разі коли скарга подана, у порядку ст. 303 даного Кодексу, не підлягає розгляду коли подала особа, яка не має права подавати скаргу.
В той час, як Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню, з роз'ясненням, того, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 64-2, 174, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:
клопотання про скасування арешту з майна повернути особі, яка його подала.
Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним Кодексом України.
Ухвала, яка набрала законної сили в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним Кодексом України, є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
Слідчий суддя ОСОБА_1