Справа № 157/1431/23
Провадження №8/157/1/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
представника боржника - адвоката Федчика С.В.,
представника заявниці - адвоката Клубука О.П.,
представника органу опіки та піклування - Голубчук Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей з ОСОБА_1 ,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся у суд із заявою, у якій просить скасувати судовий наказ Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 4 серпня 2023 року у справі № 157/1431/23, виданий за заявою ОСОБА_2 про стягнення з нього аліментів на утримання дітей, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні наказу в повному обсязі. В обґрунтування вимог зазначає, що на підставі зазначеного судового наказу з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання трьох неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 27 липня 2023 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Також з нього стягнуто у дохід держави судовий збір у розмірі 268 грн. У судовому наказі зазначено, що судом не розглядалося питання обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті. З судовим наказом він не згідний, вважає, що цей наказ підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, оскільки істотні для справи обставини не були встановлені судом та не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи. Згідно з витягом № 708 від 23 серпня 2023 року він, неповнолітні діти та його колишня дружина зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . З початку воєнних дій на території України він проходить військову службу, знаходився у зоні бойових дій, а тому був відсутній за місцем свого постійного проживання, реєстрації. Неповнолітні діти проживають фактично за місцем реєстрації його батьків за адресою: АДРЕСА_1 , а стягувачка ОСОБА_2 знаходиться за кордоном і, як йому стало відомо, ніякої участі у вихованні та утриманні дітей не приймає. У період до подачі заяви про видачу судового наказу ним були перераховані на утримання дітей кошти на ім'я ОСОБА_2 у розмірі 149000 грн, та на картковий рахунок його матері ОСОБА_6 у розмірі 134500 грн. Актом фактичного обстеження проживання осіб на території Прилісненської сільської ради від 29 серпня 2023 року встановлено факт проживання дітей з його батькми та відсутність за місцем проживання стягувачки ОСОБА_2 . Отже, фактично діти знаходяться виключно на його утриманні, чого відомо не було на час видачі судового наказу, а тому такий судовий наказ підлягає скасуванню.
Боржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 у судовому засіданні заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами підтримали і просили наказ скасувати. ОСОБА_1 пояснив, що на момент звернення до суду про видачу судового наказу ОСОБА_2 з дітьми не проживала, спочатку вона знаходилася за кордоном, а коли приїхала, то діти все одно залишалися проживати з його батьками, тобто бабою та дідом, які доглядали за ними, а він у свою чергу, надсилав своїй матері кошти для утримання дітей. Представник боржника - ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що станом на дату звернення стягувачки з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів та станом на дату видачі наказу неповнолітні діти проживали з дідом та бабою, які їх доглядали, утримували та виховували, і такі обставини стягувачка у заяві про видачу судового наказу не зазначила, а тому вони суду не були відомі.
Заявниця ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечили проти скасування судового наказу, і заявниця пояснила, що дійсно перебувала за кордоном, а коли повернулася, то спочатку почала проживати з дітьми у батьків боржника, тобто у баби та діда дітей, а потім перейшла проживати до іншого помешкання, і діти періодично прибігали до неї, інколи ночували у неї, хоча їхні речі залишалися по місцю їх фактично проживання з бабою та дідом. Вона надсилала матері боржника кошти на утримання дітей, а ОСОБА_1 , який проходив військову службу, коштів на утримання дітей не надавав, і тому вона звернулася до суду у серпні 2023 року з заявою про видачу судового наказу. Представник заявниці - ОСОБА_8 пояснив, що заявниця звернулася до суду з заявою про видачу судловго наказу тому, що батько дітей їх не утримував. У червні, липні 2023 року діти знаходилися на повному утриманні матері, з 25 травня 2023 року батько перерахував на дітей лише 2000 грн, а 149000 грн, про які зазначає боржник, були перераховані не в якості аліментів для стягувачки, а це кошти останньої, які вона надавала на збереження.
Представника органу опіки та піклування Голубчук Т.П. у судовому засіданні підтримала наданий цим органом опіки і піклування висновок.
Заслухавши пояснення боржника та його представника, пояснення заявниці та її представника, пояснення представника органу опіки та піклування, свідків, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що заяву боржника належить задовольнити, та виданий судовий наказ про стягнення аліментів скасувати, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
4 серпня 2023 року суддею Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В. видано судовий наказ за заявою ОСОБА_2 , згідно з яким наказано стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 27 липня 2023 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд судового наказу, боржник ОСОБА_1 фактично не погоджується із фактом стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання трьох неповнолітніх дітей, з тих підстав, що як на час звернення ОСОБА_2 до суду з заявою про видачу судового наказу, так і на час видачі судового наказу неповнолітні діти з матір'ю не проживали, а фактично проживали за адресою: АДРЕСА_1 , з дідом ОСОБА_12 та бабою ОСОБА_6 , тобто його матір'ю, якій він перераховував грошові кошти на їх утримання, оскільки сам проходив військову службу.
Згідно із ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже, обов'язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти.
З пояснень у судовому засідання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_6 вбачається, що їхні внуки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на час винесення судового наказу фактично проживали разом з ними у АДРЕСА_1 , не за місцем реєстрації. Їхня мати ОСОБА_2 у 2023 році була у Чехії на заробітках, приїхала у кінці травня 2023 року, пожила у них з дітьми дві неділі, та з сином ОСОБА_16 поїхала до Чехії знову, і у кінці липня 2023 року приїхала із сином ОСОБА_16 , побула не довго, сина залишила проживати у них, а сама знову ж поїхала до Чехії, та приїхала вже перед судовим засіданням у вересні 2023 року, а після першого судового засідання у справі виселилася від них на проживання до сусідів. Батько дітей ОСОБА_1 проходив військову службу, а тому з дітьми не проживав у 2023 році. Всі особисті речі дітей, зокрема станом на липень, серпень 2023 року знаходилися за місцем їхнього фактично проживання з ними (дідом та бабою), вони доглядали за дітьми та виховували їх.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засідання пояснила також і те, що її син ОСОБА_1 (батько дітей) надсилав кошти на її банківську картку для утримання дітей, з цих коштів дітям купували одяг, необхідні речі, допомогу у виборі яких завжди надавали сестри боржника. Неповнолітні діти від народження проживають у неї, вона за ними доглядає, піклується про них. ОСОБА_17 спочатку жила у них, а приїхавши з Чехії пішла жити до сусідів, і діти бігають до останньої, періодично ночували у матері, а вранці прибігають до неї (баби), переодягаються та йдуть до школи.
З пояснень у судовому засіданні неповнолітнього ОСОБА_18 вбачається, що він спочатку проживав з дідом та бабою, оскільки мати знаходилася у Чехії, потім мама повернулася, жила з ними, тобто у діда та баби, згодом він з мамою поїхав за кордон, у подальшому вони повернулися, та він продовжував проживати з бабою та дідом, а мати вкотре поїхала у Чехію, і повернулася у кінці липня 2023 року, та він періодично ночував у неї. Мати надавала кошти йому особисто, а батько особисто купив лише кофту, яка виявилася малою по розміру. У липні 2023 року батько не надав йому особисто коштів, не надає їх йому особисто і на теперішній час.
Таким чином, судом встановлено, що станом на дату звернення заявниці ОСОБА_2 до суду про видачу судового наказу та станом на дату видачі судового наказу, неповнолітні діти проживали з дідом та бабою, які за ними доглядали, ними опікувалися, а мати ОСОБА_2 , часто виїжджаючи за кордон до Чехії, та батько ОСОБА_1 , який перебував на військовій службі (а.с 21), фактично проживали окремо від дітей, та, як пояснила свідок ОСОБА_6 , надавали їй кошти для утримання їхніх дітей.
Вказані обставини в судовому засіданні не спростовані, факту проживання неповнолітніх дітей на день звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 з останньою не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом.
Як встановлено у судовому засіданні, обставини, що досліджувались судом при розгляді вказаної справи, дійсно не були відомі суду при розгляді заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу, оскільки судовий наказ виносився суддею одноособово, без виклику стягувача і боржника, що відповідає приписам ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами є такою, що, підлягає задоволенню, і її задоволення судом при встановлених обставинах справи не суперечить вимогам чинного законодавства України та жодним чином не порушує права ані ОСОБА_2 , ані неповнолітніх дітей.
Наданий органом опіки та піклування висновок, згідно з яким останній зазначає про необхідність стягувати аліменти з батька дитини, суд до уваги у цій справі не приймає, оскільки він стосується вирішення питання стягнення аліментів на теперішній час, а не питання щодо судового наказу про стягнення аліментів, який був виданий 4 серпня 2023 року.
Як було встановлено у судовому засіданні станом на 23 листопада 2023 року діти припинили проживати з дідом та бабою, оскільки поїхали з матір'ю за кордон.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 170, 423 ЦПК України, суд,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, - задовольнити.
Скасувати судовий наказ судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк Олесі Володимирівнивід від 4 серпня 2023 року у справі № 157/1431/23 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 27 липня 2023 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz.
Дата складення повного тексту ухвали - 24 листопада 2023 року.
Головуючий: О. В. Антонюк