Рішення від 14.11.2023 по справі 927/1138/22

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1138/22

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.,

розглянувши в порядку загального провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця",

вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150;

електронна адреса:uz@uz.gov.ua

в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601

електронна адреса: pres@sw.uz.gov.ua

до відповідача: Бахмацької міської ради,

вул. Соборності, 42, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська обл., 16500;

електронна адреса: mrbakhmach@ukr.net

про стягнення 702149,14 грн;

за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився;

встановив:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Бахмацької міської ради про стягнення 702149,14 грн витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.12.2022 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 18.01.2023, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2023 суд задовольнив клопотання представника АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" та представника Бахмацької міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; відповідно, здійснено перехід до розгляду справи № 927/1138/22 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 13.02.2023 о 12 год. 20 хв.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2023 провадження у справі було зупинене до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/3938/21 та опублікування повного тексту постанови, зобов'язано учасників справи повідомити суд про результати перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/3938/21 та надати копію відповідного судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2023 провадження у справі поновлено за заявою Бахмацької міської ради у зв'язку з тим, що 09.06.2023 Верховним судом прийнято постанову у справі № 916/3938/21, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14.06.2023, підготовче засідання призначено на 30.08.2023.

У підготовчому засіданні 30.08.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.10.2023.

04.10.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.11.2023.

У судовому засіданні 06.11.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 14.11.2023.

У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання 14.11.2023 судом у нарадчій кімнаті підписано вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.240 ГПК України.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції, довідками про доставку електронного листа.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, як розпорядник місцевих бюджетних коштів, не виконує свої зобов'язання щодо компенсації пільгового проїзду та не проводить розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.

13.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив та зазначив, що Бахмацька міська рада не є належним відповідачем у даній справі; нормами Бюджетного кодексу України та Постанови КМУ від 16.12.2009 № 1359 передбачена можливість здійснення компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного або місцевого бюджетів, а не виключно за рахунок коштів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад; на підставі рішення Бахмацької міської ради «Про бюджет Бахмацької міської ради на 2021 рік» та Програми між Бахмацькою міською радою та АТ «Укрзалізниця» укладено Договір № ПЗ/ДН-5-215111/НЮ від 29.01.2021 про здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом пільгових категорій громадян на загальну суму 125000 грн. Дані кошти відповідачем сплачені у повному обсязі.

Відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи. Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву.

17.01.2023 позивачем подана відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначає, що відсутність у спірному випадку договору про відшкодування компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзду приміському сполученні в повному обсязі у сумі 702149,14 грн не звільняє сторони від виконання господарського зобов'язання, оскільки зобов'язання сторін у цій справі виникає безпосередньо із Законів України і не залежать від волевиявлення сторін; законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Будь-яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно - правове обґрунтування.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що діяльність позивача передбачає обов'язкове перевезення громадян на пільгових умовах, встановлених законодавством України, а саме: Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; Законом України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"; Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"; Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також Законом України "Про охорону дитинства".

Так, у період з січня 2021 року до грудня 2021 року позивач здійснював пасажирські перевезення пільгової категорії громадян залізничним транспортом.

01.12.2020 року позивач звертався до відповідача з пропозицією щодо передбачення у місцевому бюджеті на 2021 рік суми компенсацій за пільгові перевезення у сумі 420,3 тис. грн.

24.12.2020 Рішенням Бахмацької міської ради третьої сесії восьмого скликання «Про затвердження Програми соціального захисту окремих категорій громадян щодо порядку проведення розрахунку компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом на 2021 рік» затверджено Програму соціального захисту окремих категорій громадян щодо порядку проведення розрахунку компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом на 2021 рік, відповідно до якої фінансування Програми здійснюється за рахунок міського бюджету шляхом їх перерахування, зокрема ВП «Конотопська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця». При цьому, обсяг коштів визначається з урахуванням фінансових можливостей міського бюджету та може здійснюватися в процесі виконання бюджету при внесенні змін до нього. Прогнозується направити на вказані цілі у січні-грудні 2021 року 150000 грн (зокрема для ВП «Конотопська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» - 125000 грн). Фінансування з міського бюджету видатків, передбачених Програмою, здійснюється з 01.01.2021 року без урахування зобов'язань минулих років. Також, фінансування Програми протягом 2021 року здійснюється лише на підставі зареєстрованих зобов'язань того бюджетного року, в якому вони здійснені (розділ 4 Програми).

24.12.2020 Бахмацькою міською радою прийнято рішення «Про бюджет Бахмацької міської ради на 2021 рік» код бюджету - 2555100000, відповідно до якого, зокрема, затверджено розподіл витрат міського бюджету на реалізацію місцевих/регіональних програм згідно з додатком 7 до цього рішення.

Відповідно до Додатку №7 до Рішення від 24.12.2020 видатки за напрямом «компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті» за Програмою соціального захисту окремих категорій громадян щодо порядку проведення розрахунку компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом на 2021 рік передбачені у розмірі 150000 грн.

29.01.2021 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір про компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян №.ПЗ/ДН-5-215111/НЮ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору за даним Договором Перевізник зобов'язується надавати послуги з перевезення залізничним транспортом окремих категорії громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні (надалі Пільгові категорії громадян), а Замовник здійснює компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи, в повному обсязі.

Згідно з п. 1.2. Договору при здійсненні компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян сторони керуються чинним законодавством України та постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян».

Відповідно до п. п. 2.1., 2.1.4. Договору Перевізник зобов'язується подавати щомісячно, не пізніше 15 числа місяця наступного звітного періоду Замовнику рахунок на суму, що підлягає компенсації за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян, облікові форми, відповідно до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 та акти звіряння розрахунків.

Пунктом 2.2.1. Договору передбачено, що Перевізник має право на отримання компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян в повному обсязі.

Відповідно до п. п. 2.З., 2.3.1. Договору Замовник зобов'язується щомісячно в повному обсязі здійснювати компенсаційні виплати за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян у приміському сполученні згідно з поданими Перевізником рахунками на суму, яка підлягає компенсації, та обліковими формами.

Згідно п. п. 2.3., 2.3.4. Договору Замовник зобов'язується здійснювати перерахування коштів, передбачених на проведення компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян.

Компенсаційні виплати за перевезення окремих пільгових категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні проводяться Замовником (Відповідачем) в межах коштів, передбачених у місцевому бюджеті на поточний рік і складають 125000 грн, в т.ч. ПДВ (п. 3.1. Договору).

Згідно п. п. 2.З., 2.3.2. Договору Замовник зобов'язується передбачити у своєму бюджеті кошти, які будуть спрямовані на компенсацію за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян в повному обсязі з урахуванням заборгованості за попередній період.

Відповідно до п. 3.2. Договору Замовник протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня надходження коштів для компенсаційних виплат за перевезення залізничним транспортом Пільгових категорій громадян перераховує їх на рахунок Перевізника на підставі отриманих від нього рахунків на суму, яка підлягає компенсації та облікових форм.

Листом від 23.02.2021 Відповідач повідомив Позивача, що компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян будуть здійснені починаючи з 01.01.2021 року без урахування зобов'язань минулих років.

Протягом січня - грудня 2021 року Позивач здійснив всі дії щодо виконання державної програми з надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян та обліку цих пасажирів. З 01.01.2021 року до 31.12.2021 року включно залізницею надано послуги з перевезення пільгових категорій, а саме 34625 громадянам на території Бахмацької міської ради Чернігівської області по станціях Бахмач-Пасажирський, Бахмач-Київський, Халимонове, Черемушки та зупиночних пунктах залізниці Старий Луг, Хутір-Халимонове, З кілометр, 6 кілометр, 669 кілометр на загальну суму 827149,14 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направляв на адресу відповідача рахунки - фактури, акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, а також облікові форми про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів: за січень 2021 року; за лютий 2021 року; за березень 2021 року; за квітень 2021 року; за травень 2021 року; за червень 2021 року; за липень 2021 року; за серпень 2021 року; за вересень 2021 року; за жовтень 2021 року; за листопад 2021 року; за грудень 2021 року (а.с.60-95, т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звертався до Відповідача з вимогою про відшкодування збитків за перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом, що підтверджується листом №457 від 21.12.2021, копію якої долучено до матеріалів справи.

Відповідач направив на адресу позивача відповідь №03-16/13 від 04.01.2022, в якій повідомив позивача про те, що Програма соціального захисту окремих категорій громадян щодо порядку проведення розрахунку компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом на 2021 рік, відповідно до якої передбачена компенсація на відшкодування витрат в сумі 125000 грн виконана в повному обсязі.

Листом № НЮ-16-73/22П від 21.01.2022 Позивач звернувся до Відповідача з претензією, в якій просив відповідача відшкодувати понесені витрати, пов'язані з перевезеннями пільгових категорій громадян залізничним транспортом, за період з січня 2021 року до грудня 2021 року в сумі 702149,14 грн.

Оскільки відповідачем вищевказані витрати відшкодовані не були, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 702149,14 грн. збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути договори та інші правочини, а також безпосередньо акти цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 144 Господарського кодексу України передбачено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом.

За приписами частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, в тому числі, з господарського договору та безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України. Так, соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12.03.1993, законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про охорону дитинства», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт» для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Пунктом 6 «Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 № 252, встановлено, що суб'єкти господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.

Згідно з абз. 3 ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт» управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях здійснюється централізовано і належить до виключної компетенції Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Норми вище вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок Держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Відтак, обслуговуючи категорії громадян, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, Залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, Держава поклала на себе обов'язок відшкодовувати збитки, понесені залізничним транспортом, за рахунок державного або місцевого бюджетів у залежності від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Матеріалами справи встановлено, що Позивачем за період з січня 2021 року по грудень 2021 року надано послуги з перевезення пільгових категорій громадян на загальну суму 827149,14 грн.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що компенсаційні виплати за перевезення окремих пільгових категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні проводяться Замовником (Відповідачем) в межах коштів, передбачених у місцевому бюджеті на поточний рік і складають 125000 грн, в т.ч. ПДВ.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє з 01.01.2021 до 31.12.2021, до проведення остаточних розрахунків (п.7.1 Договору).

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів. Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частин 1 3 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується, що Відповідач згідно умов Договору, в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання та оплатив 125000 грн в рахунок компенсації послуг за перевезення окремих пільгових категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні.

Розглядаючи спір у цій справі, суд враховує правову позицію викладену у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2023 у справі №916/3938/21, що полягає в наступному.

За ч.6 ст.9 Закону "Про залізничні перевезення" для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Враховуючи приписи статей 11, 167, 170, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та статей 3, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) в Укрзалізниці виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг перевезення, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у держави (її відповідного органу) як замовника послуг - цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення господарського законодавства (в цьому випадку - Закону України "Про залізничний транспорт"), а не Бюджетного кодексу України (далі БК), який визначає засади функціонування бюджетної системи України, до якої позивач (Укрзалізниця) не належить. Тому застосування положень цього Кодексу у контексті визначення особи-боржника у цивільних правовідносинах є помилковим.

Між тим, визначення особи, зобов'язаної здійснити розрахунок у спірних правовідносинах, із застосуванням ч.6 ст.9 Закону України "Про залізничний транспорт" відповідає і приписам БК.

Верховний Суд, аналізуючи норми права, передбачені підпунктом "б" п.4 ч.1 ст.89, ст.102 БК (виключені на підставі Закону від 20.12.2016 №1789-VIII "Про внесення змін до БК", який набрав чинності 01.01.2017) та підпунктом "ґ" п.3 ч.1 ст.91 БК, дійшов висновку, що законодавець розмежовував компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у межах реалізації державних програм соціального захисту від інших подібних видатків.

За підпунктом "є" п.9 ч.1 ст.87 БК до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених п.5 ч.2 ст.67-1 цього Кодексу), належать видатки на інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України такий перелік на 2021 рік (спірний період у цій справі) не затверджувався, однак, це не змінює фактичне існування програм в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, та не звільняє державу від здійснення видатків для забезпечення реалізації таких програм.

Засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначає Закон "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон "Про державні соціальні гарантії") відповідно до ст.1 якого державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму

Статтею 17 Закону "Про державні соціальні гарантії" унормовано, що основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки (ст.18 Закону "Про державні соціальні гарантії").

Відповідно до ст.19 Закону "Про державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання (ч. 1 ст. 20 Закону "Про державні соціальні гарантії").

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що боржником у спірних правовідносинах, пов'язаних із компенсацією витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи.

Належним представником держави у спірних правовідносинах є той суб'єкт, який визначений законом про державний бюджет головним розпорядником бюджетних коштів, прийнятим законодавцем у році, що відповідає спірному періоду, за який витрати Укрзалізниці за пільгові перевезення окремих категорій громадян підлягають компенсації.

Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду за наслідками дослідження зазначеного питання дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від висновку Верховного Суду, адже пільги, введені законами України, мають компенсуватися з державного бюджету з огляду на їх введення органом державної влади. Верховний Суд також дійшов висновку, що саме держава як замовник послуг є боржником у цих правовідносинах.

Отже, стороною зобов'язання з компенсації витрат Укрзалізниці за пільговий проїзд окремих категорій громадян є держава, а тому відповідач не може бути боржником за таким зобов'язанням.

Відповідач здійснив позивачу компенсаційні виплати за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського сполучення окремих категорій громадян мешканців Бахмацької міської об'єднаної територіальної громади в межах строку укладеного між сторонами договору та в межах погоджених сторонами сум, відповідно до Програми соціального захисту окремих категорій громадян щодо порядку проведення розрахунку компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом на 2021 рік, затвердженої Рішенням Бахмацької міської ради від 24.12.2020 в межах видатків міського бюджету.

У даному випадку відсутні підстави для покладення на Бахмацьку міську раду обов'язку щодо здійснення позивачу інших компенсаційних виплат, що виходять за межі встановленої договором ціни. Позивачем не подано суду доказів протилежного.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволенню не підлягають, оскільки Позивачем не доведено наявність його порушеного права з боку Відповідача.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", код 40081221 до Бахмацької міської ради, код 04061702, про стягнення 702149,14 грн відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 24.11.2023.

Суддя М.П. Ноувен

Попередній документ
115163303
Наступний документ
115163305
Інформація про рішення:
№ рішення: 115163304
№ справи: 927/1138/22
Дата рішення: 14.11.2023
Дата публікації: 28.11.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.11.2023)
Дата надходження: 19.12.2022
Предмет позову: про стягнення
Розклад засідань:
18.01.2023 14:30 Господарський суд Чернігівської області
13.02.2023 12:20 Господарський суд Чернігівської області
30.08.2023 14:30 Господарський суд Чернігівської області
04.10.2023 12:00 Господарський суд Чернігівської області
06.11.2023 12:30 Господарський суд Чернігівської області
14.11.2023 10:50 Господарський суд Чернігівської області
13.02.2024 12:15 Північний апеляційний господарський суд
02.04.2024 12:15 Північний апеляційний господарський суд
21.05.2024 12:00 Північний апеляційний господарський суд