ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року
м. Черкаси
Справа № 925/1218/23
за позовом Міністерства юстиції України
до Благодійної організації “Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення“,
до Комуністичної партії України
про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно,
Представники учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ,
Відповідачі: не з'явилися
Секретар судового засідання Гармаш Д.Д.
Суддя Гладун А.І.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.
1.1. 07.09.2023 Міністерство юстиції України звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Благодійної організації “Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення“, до Комуністичної партії України.
1.2. Змістом позову є немайнові вимоги:
- визнати недійсним договір дарування нерухомого майна 27/100 часток нежитлового приміщення будівлі Літери А-4, 3-го поверху, а саме: кімнати з №7,8,9,10,11,12,13, загальною площею 120,9 кв.м., офісні нежитлові приміщення 4-го поверху загальною площею 208,1 кв.м. нежитлові приміщення 3-го поверху, а саме: кімнати з № 14 по №18, загальною площею 99,2 кв.м. офісне приміщення кімнати №17 пл. - 15,1 кв.м. Нежитлові приміщення, а саме: приміщення першого поверху: з №1 до №16 загальною площею 242,5 кв.м, частина приміщень загального користування першого поверху, а саме - сходи № І, ІІ площею 27,84 кв.м, коридор №18 площею 8,28 кв.м; приміщення п/підвалу: з №16 до №20 та коридор №3, загальною площею 139,6 кв.м та частина приміщень загального користування п/підвалу - №1, 2 загальною площею 7,77 кв.м, сходи № І, ІІ площею 14,98 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 23877271101, укладений 17.06.2015 між Комуністичною партією України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та зареєстрований за №НАН678129, НАН678130;
- скасувати державну реєстрацію права власності Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Дашковича Остафія, буд. 20, м. Черкаси, Черкаська обл., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 23877271101.
1.3. До позовної заяви позивач подав клопотання про витребування доказів (а.с. 32-33), в якому просив витребувати у Київського державного нотаріального архіву (ідентифікаційний код 43030363, адреса місцезнаходження: Повітрофлотський проспект, 76-Г, м. Київ); Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (ідентифікаційний код 35087436, адреса місцезнаходження: вул. Ванди Василевської, будинок 7, м. Київ, 03055); Комуністичної партії України (ідентифікаційний код 00049147, адреса місцезнаходження: вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070): оригінал договору дарування нерухомого майна від 17.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований за № НАН678129, НАН67813.
1.4. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує між відповідачі умисно уклали фіктивний правочин - договір дарування, який спрямований не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.
1.5. 12.09.2023 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1218/23, справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 04.10.2023 о 10 год. 00 хв. Встановив строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
1.6. Ухвалу суду від 12.09.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та представнику позивача Розсохі С.В. - до електронних кабінетів, яку 13.09.2023 доставлено до електронних скриньок (а.с. 44), відповідачам - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення за адресою місцезнаходження відповідачів, яке 20.09.2023 вручено відповідачу Благодійній організації “Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення“ (а.с. 45) та не вручено відповідачу Комуністичній партії України і повернуте поштою на адресу суду з довідкою про причини невручення ” адресат відсутній за вказаною адресою” (а. с. 46-50).
1.7. 03.10.2023 Міністерство юстиції України подало до суду клопотання про витребування доказів (а.с. 53-56), у якому зазначило, що згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.08.2023 №342879762 набувачем спірного майна за оскаржуваним договором стала Благодійна організація “Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення“, засновником та керівником був і є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) син колишнього народного депутата України від Комуністичної партії України Симоненка Петра Миколайовича, який був одночасно засновником та керівником Комуністичної партії України. Засновником Благодійного фонду є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “НАУКОВО КОМЕРЦІЙНА ФІРМА “КОНТУР“ (код ЄДРПОУ:32735812), засновниками якого є сини керівника Комуністичної партії України Симоненка Петра Миколайовича - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Отже, є підстави вважати, що у даному випадку було заздалегідь відомо, що договір дарування, який є предметом даного спору не буде виконаний, що він має інші цілі, ніж передбачені цим договором, тобто між відповідачами умисно укладено фіктивний правочин. Наведене свідчить, що укладення, зокрема, спірного договору спрямовано не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.
1.8. У підготовче судове засідання 04.10.2023 з'явилась представник позивача Назаренко М.О. Представники відповідачів у підготовче засідання не з'явились.
1.9. Представник позивача Назаренко М.О. у підготовчому засіданні просила суд клопотання задовольнити та витребувати докази, розгляд справи відкласти до виконання ухвали суду.
1.10. 04.10.2023 суд ухвалив клопотання Міністерства юстиції України про витребування доказів задовольнити. Витребувати у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , батьком яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
1.11. 04.10.2023 суд ухвалив клопотання Міністерства юстиції України про витребування доказів задовольнити. Витребувати у Київського державного нотаріального архіву (код ЄДРПОУ: 43030363, 031151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 76-Г) копію договору дарування нерухомого майна від 17.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований за №НАН678129, №НАН67813. Витребувати у Благодійної організації “Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення“ (ідентифікаційний код: 35087436, адреса місцезнаходження: 03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд.7) копію договору дарування нерухомого майна від 17.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований за №НАН678129, №НАН67813. Витребувати у Комуністичної партії України (ідентифікаційний код: 00049147, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 7) копію договору дарування нерухомого майна від 17.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований за №НАН678129, №НАН67813.
1.12. 04.10.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 24.10.2023 до 12 год. 30 хв.
1.13. 24.10.2023 Київський державний нотаріальний архів подав до суду лист (а.с. 102) на виконання ухвали суду від 04.10.2023 з належно завіреної копією договору дарування нерухомого майна від 17.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрованого в реєстрі за №3509 (а.с. 103-104).
1.14. 24.10.2023 Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав до суду лист (а.с. 107, 122) на виконання ухвали суду від 04.10.2023 з витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від 17.10.2023 №00041872308 (а.с. 108-109, 110-111, 123-124, 125-126).
1.15. У підготовче судове засідання 24.10.2023 з'явилась представник позивача Назаренко М.О. Представники відповідачів у підготовче засідання не з'явились.
1.16. 24.10.2023 суд ухвалив долучити до матеріалів справи документи Київського державного нотаріального архіву і Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), які подані на виконання ухвали від 04.10.2023. Ухвалив закрити підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду на 14.11.2023 о 09 год. 00 хв.
1.17. У судове засідання 14.11.2023 з'явилась представник позивача Назаренко М.О. Представники відповідачів у засідання не з'явились.
1.18. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.19. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.20. Днем вручення ухвал суду від 12.09.2023, від 04.10.2023 та від 24.10.2023 відповідачам є 20.09.2023, 16.10.2023, 30.10.2023 - дні вручення судового рішення під розписку Благодійній організації “Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення“ (а.с. 45, 97-98, 118) та 21.09.2023, 13.10.2023, 28.10.2023 - дні проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцязнаходження - Комуністичної партії України (а. с. 46, 87, 94, 119).
1.21. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи за їх участю.
1.22. Правом на подання відзивів на позов відповідачі не скористалися.
1.23. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.24. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.25. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (“AlimentariaSanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989).
1.26. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).
1.27. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.28. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.29. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.
1.30. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.
1.31. Представник позивача Назаренко М.О. у судовому засіданні просила позов задовольнити повністю.
1.32. 14.11.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.
1.33. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1218/23.
Вислухавши пояснення учасника справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є визнання недійсним договору дарування нерухомого майна укладеного відповідачами та скасування державної реєстрації права власності Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" на нерухоме майно.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує недійсність оспорюваного договору дарування з підстав не настання його реальних наслідків, а укладення спірного договору з метою уникнення передачі нерухомого майна у державну власність.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у справі є обставини, які відповідно до закону є підставою для визнання оспорюваного договору дарування недійсним, зокрема настання реальних наслідків договору дарування; виконання спірного договору, цілі укладення спірного договору, форма його вчинення, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація, порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивача звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.10.1993 зареєстровано Комуністичну партію України (ідентифікаційний код 00049147), керівником якої є Симоненко Петро Миколайович. з 04.08.2022 Комуністична партія України перебуває в процесі припинення, запис 1000711130013003187. Внесення судового рішення щодо припинення діяльності юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, підстава: судове рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 №826/9751/14. Дата набрання чинності: 27.07.2022 (а.с. 27).
3.1.2. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 28) 24.04.2007 зареєстровано Благодійну організацію "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436), засновником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково комерційна фірма "Контур" (код ЄДРПОУ 32735812), керівником є ОСОБА_2 .
3.1.3. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 26) 12.11.2003 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково комерційна фірма "Контур" (код ЄДРПОУ 32735812), засновниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , керівником є ОСОБА_2 .
3.1.4. Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.08.2023 №342879762 (а.с. 19-25) Комуністична партія України відчужила на підставі договору дарування від 17.06.2015 №НАН678129, НАН678130, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., 27/100 нежитлові приміщення будівлі Літери А-4, 3-го поверху, а саме: кімнати з № 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, загальною площею 120,9 кв.м; офісні нежитлові приміщення 4-го поверху загальною площею 208,1 кв.м. нежитлові приміщення 3-го поверху, а саме: кімнати з № 14 по № 18, загальною площею 99,2 кв.м. офісне приміщення кімнати № 17 пл.-15,1 кв.м. Нежитлові приміщення а саме: приміщення першого поверху: з № 1 до № 16 загальною площею 242,5 кв.м, частина приміщень загального користування першого поверху,а саме - сходи № І, II площею 27,84 кв.м, коридор № 18 площею 8,28 кв.м; приміщення п/підвалу: з № 16 до № 20 та коридор № 3, загальною площею 139,6 кв.м та частина приміщень загального користування п/підвалу - № 1,2 загальною площею 7,77 кв.м, сходи № I, II площею 14,98 кв.м (розмір частки 27/100), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 23877271101. Набувач спірного майна є Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436).
3.1.5. Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення від 05.07.2022 у справі №826/9751/14, яким задовольнив позов Міністерства юстиції України. Заборонив діяльність Комуністичної партії України. Передав майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. Рішення набрало законної сили 27.07.2022.
3.2. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.4. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
3.5. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.6. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
3.7. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
3.8. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
3.9. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.10. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.11. Докази витребувані судом:
За клопотання позивача суд витребував у Київського державного нотаріального архіву (код ЄДРПОУ: 43030363, 031151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 76-Г) копію договору дарування нерухомого майна від 17.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований за №НАН678129, №НАН67813 (а.с. 103-104); у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , батьком яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно із витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 17.10.2023 №00041881182 (а.с. 108-109, 125-126) та від 17.10.2023 №00041872308 (а.с. 110-111, 123-124) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є синами ОСОБА_4 .
3.12. Відповідачі доказів на спростування доводів позивача не подали.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.1. З 04.08.2022 Комуністична партія України перебуває в процесі припинення, запис 1000711130013003187, на підставі судового рішення щодо припинення діяльності юридичної особи: рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 №826/9751/14. Дата набрання чинності: 27.07.2022;
4.5.2. 24.04.2007 зареєстровано Благодійну організацію "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436), засновником якої є ТОВ "Науково комерційна фірма "Контур" (код ЄДРПОУ 32735812), керівником є ОСОБА_2 ;
4.5.3. 12.11.2003 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково комерційна фірма "Контур" (код ЄДРПОУ 32735812), засновниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , керівником є ОСОБА_2 ;
4.5.4. 17.06.2015 Комуністична партія України відчужила на підставі договору дарування від (а.с. 103-104), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., 27/100 нежитлові приміщення будівлі Літери А-4, 3-го поверху, а саме: кімнати з № 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, загальною площею 120,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 23877271101. Набувач спірного майна є Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436).
4.5.5. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є синами ОСОБА_4 ;
4.5.6. Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення від 05.07.2022 у справі №826/9751/14, яким заборонив діяльність Комуністичної партії України. Передав майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. Рішення набрало законної сили 27.07.2022.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які суд застосував, та мотиви їх застосування.
5.1. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.
5.2. Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
5.3. Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
5.4. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст.203 Цивільного кодексу України).
5.5. Згідно з частиною 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
5.6. Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” № 11 від 29.05.2013 визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
5.7. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
5.8. Згідно із статтею 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується
5.9. Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
5.10. Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору із врахуванням вимог чинних правових актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
5.11. Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
5.12. Відповідно до частини1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
5.13. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (частина 3 статті 216 Цивільного кодексу України).
5.14. Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 №9 судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
5.15. Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 №9 реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
5.16. Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
5.17. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою спору є укладення між відповідачами договору дарування нежитлових приміщень.
6.2. Причиною виникнення спору є твердження позивача про фіктивність укладеного відповідачами договору. На думку позивача укладення спірного договору спрямовано не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність. Відповідачам заздалегідь було відомо, що такий договір не буде виконаний, що він має інші цілі, ніж передбачені цим договором, тобто між відповідачами умисно укладено фіктивний правочин, який підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.
6.3. Позивач не є стороною оспорюваного правочину.
6.4. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
6.5. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України). У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. (частина 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України)
6.6. На Міністерство юстиції України покладені повноваження щодо вжиття заходів до розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку майна політичної партії, переданого у власність держави, то саме Мін'юст є заінтересованою особою у спірних правовідносинах щодо визнання спірного договору недійсним, скасування державної реєстрації прав на спірне майно для подальшого забезпечення передачі цього майна у власність держави.
6.7. Звертаючись з позовом, позивач прагне повернути нерухоме майно у власність держави.
6.8. Під час розгляду позову про визнання недійсним оспорюваного правочину суд повинен вирішувати питання про спростування презумпції правомірності правочину та має встановити не лише наявність підстав, із якими закон пов'язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.
6.9. Недійсність договору як приватно-правова категорія повинна не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Ініціювання спору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися для невиконання обов'язків чи уникнення сплати боргу боржником.
6.10. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
6.11. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6.12. Недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним у судовому порядку (стаття 215 ЦК України).
6.13. Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
6.14. Суд встановив, що 17.06.2015 Комуністична партія України (дарувальник) та Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (обдаровувана) уклали договір дарування нерухомого майна - 27/100 нежитлові приміщення будівлі Літери А-4, 3-го поверху, а саме: кімнати з № 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, загальною площею 120,9 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Дашковича Остафія, буд. 20, м. Черкаси, Черкаська обл., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 23877271101, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., зареєстрований за №НАН678129, №НАН67813.
6.15. За умовами вказаного договору Комуністична партія України на підставі оспорюваного договору дарування безоплатно передала належне їй нерухоме майно Благодійній організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення".
6.16. Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
6.17. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.
6.18. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину.
6.19. Аналогічний висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17.
6.20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що "позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якого може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним".
6.21. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.22. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
6.23. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
6.24. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.
6.25. Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов'язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
6.1. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №405/1820/17 (провадження №61-2761св19) Суд сформував висновок, за змістом якого цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред'явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
6.26. Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, та сторони прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків, обумовлених договором.
6.27. Суд встановив, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, задоволено позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служб безпеки України, Всеукраїнського об'єднання «Свобода», Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації «Воля-Громада-Козацтво», Української республіканської партії, за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії. Заборонено діяльність Комуністичної партії України, передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
6.28. Частиною 2 статті 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі №826/9751/14, встановлено, що заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.
6.29. Частиною 3 статті 105 Цивільного кодексу України у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі №826/9751/14, визначено, що суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
6.30. Розгляд справи №826/9751/14 тривав з 2014 року.
6.31. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022, який набрав чинності 18.05.2022, внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про політичні партії в Україні". Статтю 21 Закону доповнено частиною 4, згідно з якою у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду.
6.32. Враховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, діяльність Комуністичної партії України, її структурних утворень 05.07.2022 судом заборонено. Передано майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
6.33. Наслідки прийняття судового рішення про заборону діяльності Партії варто розуміти як позбавлення права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, що передбачена законом.
6.34. Отже, перехід належного Комуністичній партії України та її структурним утворенням майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує Мін'юст, який виступає кредитором у спірних правовідносинах.
6.35. Суд встановив, що укладання договору дарування від 17.06.2015 між Комуністичною партією України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" відбулося після відкриття 11.07.2014 провадження у справі №826/9751/14. Набувачем за спірним договором є Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", засновником якої є ТОВ "Науково комерційна фірма "Контур", засновниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Керівником благодійної організації є ОСОБА_2 .
6.36. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є синами ОСОБА_4 .
6.37. Вказана обставина переконливо доводить пов'язаність сторін правочину та спільну реалізацію ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, оскільки, діючи недобросовісно та зловживаючи правами на шкоду позивачу як кредитору, сторони мали спільний умисел на використання договору дарування виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно відповідача Комуністичної партії України внаслідок заборони діяльності партії за рішенням суду.
6.38. Враховуючи викладене, суд кваліфікує спірний договір як правочин, який не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, тобто, як фіктивний правочин.
6.39. Фіктивний правочин підлягає визнанню судом недійсним.
6.40. Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
6.41. З урахуванням норми частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України укладний відповідачами правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
6.42. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
6.43. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
6.44. Одним із способів захисту цивільних прав є визнання правочину недійсним.
6.45. На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов переконання про наявність підстав для визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 23877271101, укладений 17.06.2015 між Комуністичною партією України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., зареєстрований за №НАН678129, НАН678130, та скасування державної реєстрації прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 23877271101.
6.46. Вимоги позивача про визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" на нерухоме майно, суд визнає обґрунтованими, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. За подання позовної заяви при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 5368,00 грн на підставі платіжної інструкції №1613 від 29.08.2023 (а. с. 18).
7.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.4. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю судовий збір у розмірі 5368,00 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду, суд покладає на відповідачів.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір дарування нерухомого майна 27/100 часток нежитлового приміщення будівлі Літери А-4, 3-го поверху, а саме: кімнати з №7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, загальною площею 120,9 кв.м; офісні нежитлові приміщення 4-го поверху загальною площею 208,1 кв.м; нежитлові приміщення 3-го поверху, а саме: кімнати з №14 по №18, загальною площею 99,2 кв.м офісне приміщення кімнати №17 пл. - 15,1 кв.м; нежитлові приміщення, а саме: приміщення першого поверху: з №1 до №16 загальною площею 242,5 кв.м, частина приміщень загального користування першого поверху, а саме - сходи № І, ІІ площею 27,84 кв.м, коридор №18 площею 8,28 кв.м; приміщення п/підвалу: з №16 до №20 та коридор №3, загальною площею 139,6 кв.м та частина приміщень загального користування п/підвалу - №1, 2 загальною площею 7,77 кв.м, сходи №І, ІІ площею 14,98 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 23877271101, укладений 17.06.2015 між Комуністичною партією України (ідентифікаційний код: 00049147, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 7) та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (ідентифікаційний код: 35087436, адреса місцезнаходження: 03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд.7), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та зареєстрований за №НАН678129, НАН678130.
Скасувати державну реєстрацію прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення"(ідентифікаційний код: 35087436, адреса місцезнаходження: 03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7) на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Дашковича Остафія, буд. 20, м. Черкаси, Черкаська область, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 23877271101.
Стягнути з Комуністичної партії України (ідентифікаційний код: 00049147, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 7), Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (ідентифікаційний код: 35087436, адреса місцезнаходження: 03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7) на користь Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 00015622, адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Городецького, 13) 5368,00 грн (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) витрат на сплату судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 24.11.2023.
Суддя А.І. Гладун