ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3958/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізична особа-підприємець Умеренков Анатолій Ростиславович
до Харківське квартирно-експлуатаційне управління
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Умеренков Анатолій Ростиславович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Харківського квартирно-експлуатаційного управління заборгованості за договором №80 від 10.03.2023 за спожиті комунальні послуги за період березень-грудень 2022 в розмірі: 179 758,04 грн з оплати електропостачання, 1 631,25 грн з оплати водопостачання та водовідведення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 08.09.2023 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/3958/23 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.
Ухвалою від 12.09.2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Учасники справи були своєчасно повідомленні про відкриття провадження.
Судом 04.10.2023 року поштою отримано відзив на позов за вх. №26973.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває на сьогодні.
Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого режиму роботи господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі господарського суду з міркувань безпеки, та постійними повітряними тривогами, розгляд даної справи здійснений судом у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
10 березня 2023 р. між фізичною особою-підприємцем Умеренковим Анатолієм Ростиславовичем (далі - Позивач, за договором - Власник), Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - Користувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків (далі - Відповідач, за договором - Платник) був укладений договір № 80 тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном, за умовами якого Власник надав Користувачу право на тимчасове спільне безоплатне користування належним йому нерухомим майном, загальною площею 1100 кв.м., а саме: нежитлову будівлю, приміщення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ще до підписання цього договору ФОП Умеренковим А.Р. було надано у користування військовій частині НОМЕР_1 нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , про що був складений та підписаний між ФОП Умеренковим А.Р. та командиром Військовій частині НОМЕР_1 акт приймання - передачі нерухомого майна від 15 березня 2022 року, де було зафіксовані показання засобів обліку комунальних послуг, зокрема, електролічильника та лічильника водопостачання.
З огляду на наведене, сторони договору № 80 тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном вiд 10.03.2023р. погодили, що він діє з 15.03.2022р. (п. 3.1 Договору).
У відповідності до п. 2.2. договору, у випадку споживання Користувачем будь-яких комунальних послуг під час використання ним Нерухомого майна, Власник набуває право на здійснення Платником відшкодування (компенсації, оплати) вартості усіх витрат вiдповiднi сторони даного спожитих Користувачем комунальних послуг, про що відповідні сторони даного Договору додатково укладають вiдповiднi договори відшкодування (компенсації) вартості витрат спожитих комунальних послуг.
Платник зобов'язаний відшкодувати (компенсувати, оплатити) Власнику вартість всіх витрат спожитих Користувачем комунальних послуг пiд час користування Нерухомим майном, пiсля надання власником документів, визначених у п. 2.4 Договору та у відповідних договорах відшкодування (компенсації) вартості спожитих комунальних послуг. (п. 2.3. Договору).
Сторони у п. 2.4. Договору погодили, що підставою для відшкодування (компенсації, оплати) Платником вартості витрат спожитих Користувачем комунальних послуг є виставлені рахунки Постачальників (Виконавців робіт, Надавачів комунальних послуг), з якими у Власника укладені відповідні договори. Для відшкодування вартості спожитих комунальних послуг Власник зобов'язаний надавати Платнику документи на підтвердження суми компенсації, обсягу та періодів споживання користувачем комунальних послуг тa копії рахунків, що виставлені власнику постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.
На виконання вищенаведеного пункту 2.4 Договору № 80 від 10.03.2022р., Власником було підготовлено проекти договорiв вiкування комунальних витрат та відповідні акти виконаних робіт, які передбачали відшкодування витрат, що поніс Позивач за спожиту електроенергію і за водопостачання та водовідведення під час користування нерухомим майном вiйськовою частиною:
- Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії разом з актом фіксації показників лічильників електричної енергії та актом виконаних робіт (наданих послуг), де було визначено суми вартості спожитої електроенергії;
- Договір про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення, разом актом виконаних робіт, де було визначено сума до відшкодування за спожиті військовою частиною послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Пунктом 3.1 договору визначено строк його дії: з 15.03.2022 року по 30.06.2023 року включно.
У цих договорах та актах була визначена вартість спожитих комунальних послуг, а саме, електроенергія на загальну суму 179758,04 грн., водопостачання і водовідведення на загальну суму 1631,25 грн.
Вказані договори та акти були підписані ФОП Умеренковим А.Р. та командиром військової частини НОМЕР_1 без будь-яких застережень і зауважень.
Отже, обсяги та вартість поставленої електричної енергії та наданої послуги з централізованого водопостачання та водовідведення були погоджені Користувачем.
Визначені в акті виконаних робіт, який додано до договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, обсяги та вартість поставленої електричної енергії підтверджуються відповідними актами приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунками за спожиту електроенергію, складеними Постачальниками - ТОВ «ДОНЕЦЬКИ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» та ДПЗД «Укрінтеренерго».
Обсяги та вартість послуги з розподілу електричної енергiї/перетікання реактивної енергії підтверджуються актами про обсяги розподілено електричної енергії рахунками за перетікання реактивно електроенергії, які складені оператором системи розподілу - АТ "Харківобленерго".
Вказані в доданому до договору відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення актi виконаних робіт обсяги та вартість наданої послуги централізованого водопостачання та водовідведення підтверджується довідкою КП "Харківводоканал" по нарахуванню та сплаті абонента ФОП Умеренков А.Р., копія якої надана до позовної заяви.
Враховуючи вимоги пунктів 2.3. 2.4 Договору № 72 вiд 06.03.2023р. з метою відшкодування вартості спожитої електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії перетікання реактивної енергії, а також вартості послуг з водопостачання та водовідведення за період з 15.03.2022р. по 31.12.2022р., ФОП Умеренковим А.Р. разом з листом, який був отриманий Платником 10.05.2023 вiдповiдно до штампу вхідної кореспонденції № 2323, а повторно листом від 17.07.2023 року № 1/07 який був отриманий Платником 17.07.2023 вiдповiдно до штампу вхідної кореспонденції за № 866, було надано на адресу Платника вищевказані проекти договорів відшкодування комунальних витрат та акти виконаних робіт, а також копії рахунків та актів приймання-передачі Постачальників, які підтверджують суми компенсації, обсягу та періодів споживання Користувачем комунальних послуг.
В той же час, підписання проектів договорів та виконання свого обов'язку з відшкодування вартості комунальних відповідач проігнорував.
Листом Харківського квартирно-експлуатаційного Управління вiд 01.08.2023 року № 583/806 Власнику була надана відповідь, що з 01.06.2023p. експлуатаційний відділ м. Харків переформовано у Харківське квартирно-експлуатаційне управління, яке не може передати до органу Казанчейства України доручення на здійснення платежу згідно звернення ФОП Умеренкова A.P., тому що Харківське квартирно-експлуатаційне управління є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується з державного бюджету та є розпорядником бюджетних коштiв виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів.
На теперішній час згідно позовних вимог є непогашена заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту Користувачем електроенергію на загальну суму 179758,04 грн.; за водопостачання та водовідведення на загальну суму 1631,25 грн.
Відповідач у відзиві надав свій розрахунок заборгованості перед позивачем зі зменшенням суми заборгованості на суму 4 798,41 грн, посилаючись на відсутність виставлених позивачу постачальниками електричної енергії рахунків за березень 2022 року, а також просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог через те, що Харківське квартирно-експлуатаційне управління є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується з державного бюджету та є розпорядником бюджетних коштiв виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів.
Відповідно до частин першої та другої статті 509, частин третьої й четвертої статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на вказані норми права заявлена позивачем до стягнення з відповідача грошова сума, за договором - фактично є втратами підприємця, які він поніс, надаючи послуги відповідачу.
Проте всупереч згаданим приписам закону, положенням укладеного між сторонами Договору відповідач не виконав своїх зобов'язань з відшкодування понесених позивачем утрат.
Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).
Зокрема, в Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.
З огляду на зміст статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у рішенні в справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 цього рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
ЄСПЛ у пункті 48 рішення від 30 листопада 2004 року у справі "Бакалов проти України" та в пункті 40 рішення від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Викладене повністю узгоджується з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16.
Із змісту п. 4.1. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі Порядок) вбачається, що зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Згідно п. 2.1. Порядку розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.
Відповідно п. 2.2. Порядку, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання.
За довгостроковими бюджетними зобов'язаннями, строк дії яких перевищує один бюджетний період (довгострокові договори, більше одного року), суми в Реєстрі проставляються в межах планових показників поточного бюджетного періоду на підставі даних календарного плану до довгострокового договору.
Відповідач своїм підписом в договорі взяв на себе обов'язок компенсувати позивачу суму спожитих користувачем комунальних послуг і відповідно до зазначених норм Порядку мав зареєструвати свої зобов'язання за договором для належного їх виконання.
Таким чином, посилання відповідача, як на підставу для відмови в позові, на те, що відповідач є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду - є необґрунтованими.
Щодо суми розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем за договором, суд зазначає про відсутність у матеріалах справи доказів заборгованості відповідача перед позивачем за договором за березень 2022 року. Матеріали справи містять дані за лютий 2022 року, однак у зв'язку з тим, що сторони договору погодили обов'язок компенсації відповідачем позивачу комунальних платежів починаючи з 15 березня 2022 року - суд приймає як обґрунтований розрахунок заборгованості за спожиту користувачем електроенергію, наданий відповідачем.
Розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем по водопостачанню та водовідведенню, наданий позивачем, судом перевірено та визнано обґрунтованим.
Також, суд зазначає, що відсутність фінансування не є підставою для не сплати заборгованості.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Судом було належним чином повідомлено відповідача, відповідачем надано відзив, а судом надано повну та всебічну правову оцінку правових позицій сторін справи та наявних в справі матеріалів.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, спростував лише частково, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині, не спростованій відповідачем, є обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Інших витрат заявлено не було.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 185, 191, 192, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь фізичної особи-підприємця Умеренкова Анатолія Ростиславовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ):
- 174 959,63 грн. заборгованості за договором №80 від 10.03.2023 за спожиті комунальні послуги з оплати електропостачання за період березень-грудень 2022;
- 1 631,25 грн. заборгованості за договором №80 від 10.03.2023 за спожиті комунальні послуги з оплати водопостачання та водовідведення за період березень-грудень 202;
- 2 648,85 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Учасники справи:
Позивач - фізична особа-підприємець Умеренков Анатолій Ростиславович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Харківське квартирно-експлуатаційне управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280).
Повне рішення складено "24" листопада 2023 р.
Суддя С.А. Прохоров