ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08 вересня 2023 рокуСправа № 921/475/22
УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
розглянувши скаргу №269 від 24.07.2023 /вх. №6241 від 28.07.2023/ Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз"
на постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №72265802 від 14.07.2023 у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ
до відповідача: Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль
про стягнення 39 893 163,67 грн
за участі представників сторін:
Позивача: Андрійко Є.Л. - представник
Відповідача: Джердж І.В. - представник
Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ: Корольов М.А.
Встановив: Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06 червня 2023 року у справі №921/475/22 позов задоволено частково; стягнуто з Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" (вул. Г.Коллонтая, будинок 2, приміщення А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 39456152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, ідентифікаційний код 42399676) - 24 020 866,26 грн боргу, 1 604 143,63 грн інфляційних нарахувань, 357 470,49 грн - 3% річних, 2 913 931,79 грн пені, 2 661 425,53 грн штрафу та 556 997,93 грн в повернення сплаченого судового збору; в решті позову - відмовлено; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, ідентифікаційний код 42399676) з Державного бюджету України - 40829,82грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №0000007427 від 26.09.2022.
На виконання даного рішення 07 липня 2023 року видано наказ Господарського суду Тернопільської області у справі №921/475/22.
28 липня 2023 року на адресу суду від Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" надійшла скарга на постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №72265802 від 14.07.2023, в якій заявник просить:
- визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 14.07.2023, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим Михайлом Андрійовичем у виконавчому провадженні № 72265802;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. зняти арешт з грошових коштів, що містяться на наступних рахунках ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз":
- Філія - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 338545, р/р НОМЕР_1 ;
- АТ "А-Банк", МФО 307770, р/р НОМЕР_2 ;
- АБ "Укргазбанк", МФО 320478, р/р НОМЕР_3 ;
- Філія - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 338545, рр НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;
- АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, р/р НОМЕР_6 ;
- АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, р/р НОМЕР_7 ;
- АТ "Сенс Банк", МФО 300346, р/р НОМЕР_8 .
Ухвалою суду від 31.07.2023 прийнято скаргу №269 від 24.07.2023 Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" на постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №72265802 від 14.07.2023 - до розгляду та призначено у судовому засіданні на 11 серпня 2023 року.
08 серпня 2023 року на електронну адресу суду від ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшов відзив б/н та б/д /вх.№6516/ на скаргу на постанову про арешт коштів у виконавчому провадженні №72265802 від 14.07.2023, в якому просить відмовити у задоволенні скарги ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз" та зазначає, що питання строку пред'явлення виконавчого документу до виконання не є предметом дослідження в даній справі, адже боржником вказується порушення його права та інтересів постановою про накладення арешту, в той час як строк передачі документу до виконання є предметом дослідження при вирішенні питання про відкриття провадження, відповідно до ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження". Окрім того, стягувач вказує, що заборгованість боржника у справі №921/475/22 виникла за договором укладеним 30.09.2021, така заборгованість не пов'язана з зобов'язаннями, які охоплює Закон №1639, відповідно підстави для звільнення грошових коштів боржника з-під арешту, з застосуванням приписів п. 15 ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 59 Закон України "Про виконавче провадження", відсутні. При цьому, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" зауважує, що в будь-якому випадку дії Закону України "Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (надалі Закон 1639-ІХ) стосовно боргу у справі №921/475/22, дії приватного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника не порушують його права, адже у разі застосування п. 15 ч. 1. ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" саме бездіяльність порушує права боржника, яка полягає у винесенні постанови відповідно до ч. 2 ст. 59 вищезазначеного закону.
10 серпня 2023 року на адресу суду надійшов від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова М.А. відзив на скаргу ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз" №3299/01-18 від 07.08.2023, в якому просить відмовити у її задоволенні, оскільки вважає, що приватним виконавцем здійснено перевірку наказу Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2023 у справі №921/475/22 на відповідність вимогам ст. 4 Закону України "При виконавче провадження" та встановлено, що виконавчий документ повністю відповідає зазначеним вимогам, зокрема вказано, що наказ виданий на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.06.2023, яке набрало законної сили 07.07.2023, на підставі ст. 327 ГПК України та пп. 19.1. п. 19 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України". Разом з тим приватний виконавець у відзиві зазначає, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 14.07.2023 у справі №921/475/22, відповідно до якої поновлено ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" строк на подання апеляційної скарги на рішення суду від 06.06.2023 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства, оприлюднена 17.07.2023, тобто вже після відкриття виконавчого провадження. З врахуванням вищенаведеного, як вказує приватний виконавець Корольов М.А., 19.07.2023 ним у відповідності до ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про зупинення виконавчого провадження. Окрім того, приватний виконавець зазначає, що згідно рішення суду від 06.06.2023 у справі №921/475/22 заборгованість ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз" виникла згідно договору, укладеного 30.09.2021, та не пов'язана з зобов'язаннями, які охоплює Закон 1639-ІХ , а тому підстави для зняття арешту з кошів у відповідності до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" відсутні.
В судовому засіданні 11.08.2023 було оголошено перерву до 18.08.2023.
Ухвалою суду від 23.08.2023 у зв'язку з перебуванням судді Сидорук А.М. у відпустці, повідомлено учасників судового процесу, що розгляд скарги №269 від 24.07.2023 /вх. №6241 від 28.07.2023/ Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" на постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №72265802 від 14.07.2023 у справі №921/475/22 в режимі відеоконференції відбудеться 01 вересня 2023 року.
31.08.2023 на адресу суду від ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз" надійшла відповідь на відзив №342 від 31.08.2023 /вх. №7087/, в якій скаржник зазначає, що ним оскаржується не постанова про відкриття виконавчого провадження №72265802 винесена на етапі відкриття виконавчого провадження, а натомість саме постанова про арешт коштів боржника від 14.07.2023, що була винесення вже на стадії безпосереднього виконання судового рішення та продовжувала діяти, незважаючи на те, що приватному виконавцю стало відомо про обставини, які унеможливлюють її подальше існування в правовому полі. При цьому скаржник звертає увагу щодо недоброчесних дій стягувача, що полягають у пред'явленні судового наказу до виконання одночасно з поданням апеляційної скарги у справі (тоді як ці дії є взаємовиключними).
В судовому засіданні 01.09.2023 було оголошено перерву до 08.09.2023.
05.09.2023 на електронну адресу суду надійшли від ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" пояснення б/н від 05.09.2023, в яких посилаючись на правову позицію об'єднаної палати Верховного Суду КСГ у постанові №924/90/22 від 18.08.2023, зазначає, що у випадку відсутності у відкритому доступі інформації щодо апеляційного оскарження рішення суду, на момент прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження, дії суб'єкта примусового виконання рішень щодо початку примусового виконання та подальші заходи є законними.
В судовому засіданні 08.09.2023 представник заявника підтримав скаргу, просить її задовольнити у повному обсязі.
Представник ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов М.А. заперечили щодо задоволення поданої скарги боржником з підстав викладених у відзивах.
Розглянувши скаргу Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича, суд прийшов висновку про задоволення скарги, з огляду на наступне.
В обґрунтування поданої скарги ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз" зазначає, що винесена приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим М.А. постанова про арешт коштів від 14.07.2023 у виконавчому провадженні ВП №7226580 з примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.06.2023 у справі №921/475/22, є неправомірною та підлягає до скасуванню, оскільки, з огляду на факт подання апеляційної скарги, дане рішення набере законної сили лише після прийняття Західним апеляційним господарським судом постанови за наслідками розгляду поданої апеляційної скарги боржника. Окрім того, скаржник вказує, що відповідно до постанови №1285 від 11.10.2022 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз" включене до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, а тому сума боргу за природний газ, що підлягала стягненню із боржника (ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз") за наслідками розгляду справи №921/475/22 підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Судом встановлено, що повний текст рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.06.2023 у справі №921/475/22 за позовом ТОВ "Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” до ДП “Газпостач” Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільміськгаз”, м. Тернопіль, про стягнення 24020866,26грн боргу, 1642124,85грн інфляційних нарахувань, 357470,49грн - 3% річних, 5827863,57грн пені, 5322851,05грн штрафу (з урахуванням заяви без номера та дати (вх.№8012 від 29.11.2022) про зменшення розміру позовних вимог), був складений 16.06.2023.
Як уже було зазначено судом вище, 07.07.2023 Господарським судом Тернопільської області було видано наказ на примусове виконання рішення від 06.06.2023 у справі №921/475/22.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим М.А. було відкрито виконавче провадження №72265802 по виконанню наказу №921/475/22 від 07.07.2023 про стягнення 24 020 866,26 грн боргу, 1 604 143,63 грн інфляційних нарахувань, 357 470,49 грн - 3% річних, 2 913 931,79 грн пені, 2 661 425,53 грн штрафу та 556 997,93 грн в повернення сплаченого судового збору грн, що підтверджується постановою від 14.07.2023 про відкриття провадження у справі.
Також, постановою приватного виконавця від 14.07.2023 у виконавчому провадженні №72265802 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках відповідача в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 30 101 189,58 грн.
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.
При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").
У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.
Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з ч. 1-2 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже законом на виконавця покладено обов'язок вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно на підставі поданого йому виконавчого документу, яким зокрема є наказ Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2023 у справі №921/475/22. Крім того, законом надано виконавцю право накладати арешт на майно та кошти боржника при виконанні ним судових рішень.
Натомість, відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Тобто як і стягувач так і боржник, як сторони виконавчого провадження, зобов'язані повідомити виконавця про наявність підстав для зупинення виконавчого провадження.
Суду не було надано доказів того, що стягувач повідомив виконавця про обставини, що можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, 14 липня 2023 року Західним апеляційним господарським судом поновлено ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.06.2023 у справі № 921/475/22 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.06.2023 у справі №921/475/22.
Ухвала Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2023 оприлюднена в ЄДРСР 17.07.2023.
Окрім того, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 апеляційну скаргу ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз" за №235 від 05.07.2023 подану на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.06.2023 у справі №921/475/22 залишено без руху та ухвалою від 21.08.2023 вищезазначену апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Із долучених приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим М.А. до відзиву на скаргу ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз" додатків вбачається, що стягувач - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернувся до приватного виконавця 14 липня 2023 року із заявою б/н від 14.07.2023 про початок примусового виконання наказу Господарського суду тернопільської області від 07.07.2023 у справі №921/475/22 із накладенням арешту на грошові кошти боржника, про що свідчить відтиск штемпеля на заяві за №1380/01-17 від 14.07.2023.
Отже, на момент звернення до приватного виконавця із вищезазначеною заявою, стягувач вже звернувся до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою від 03.07.2023 та був обізнаний, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.06.2023 у справі №921/475/22 відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України не набрало законної сили, однак не довів до відома приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова М.А. про цю обставину.
У постанові Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 у справі №924/90/22, на яку звертає увагу у своїх поясненнях б/н від 05.09.2023 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" констатує наступне.
Верховний Суд констатує, що має місце неоднозначність у застосуванні норм ГПК та Закону № 1404-VIII, для вирішення якої слід вдатися до аналізу положень, які регламентують дії виконавця під час здійснення виконавчого провадження, а також визначають права та обов'язки учасників виконавчого провадження (п. 8.21.).
Так, за статтею 38 Закону № 1404-VIII виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення (п. 8.22.).
Також за частиною четвертою статті Закону № 1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (п. 8.23.).
Звідси Верховний Суд висновує, що у випадку, коли виконавець відкрив виконавче провадження, діючи у відповідності до вимог законодавства та Інструкції, на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що у належному порядку спростовують таку вказівку, то у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду виконавець зупиняє розпочате виконавче провадження. Підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в такому разі відсутні (п. 8.21.).
Отже, станом на час розгляду скарги ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз" на постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №72265802 від 14.07.2023, рішення суду від 06.06.2023 у справі №921/475/22 не набрало законної сили.
Представник скаржника у відповіді на відзив №342 від 31.08.2023та у судовому засіданні зазначив, що ним оскаржуюється не постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №72265802 від 14.07.2023, а саме постанова про арешт коштів від 14.07.2023.
18.07.2023 ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз" звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова М.А. із заявою №349 від 18.07.2019 про зупинення виконавчого провадження, долучивши зокрема ухвала західного апеляційного суду від 14.07.2023 у справі №921/475/22.
З врахуванням наведених обставин, 19.07.2023 приватним виконавцем Корольовим М.А. керуючись ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №72265802.
Підставою для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" пов"язує настання таких обставин:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у т.ч. казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 р. у справі № 2/0301/806/11 (провадження №61- 3814св22) зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини , викладеному у п.28 рішення у справі "Федоренко проти України": відповідно до встановленого прецедентного права Суду втручання у право власності має підтримувати "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи. Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями. Тобто, втручання має здійснюватися відповідно до закону, в інтересах суспільства, з дотриманням принципу пропорційності втручання у мирне володіння майном окремої особи перед загальними інтересами суспільства .
У своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" Європейський суд з прав людини надав наступну оцінку дефініції "справедливий баланс": позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку , якщо буде показаний inter alia "інтерес суспільства" та «умови , передбачені законом». Будь-яке втручання у справо власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (див. рішення щодо Брумареску , параграф 78).
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Виходячи з наведених обставин справи, беручи до уваги, що станом на час розгляду скарги ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз", рішення суду від 06.06.2023 не набрало законної справи та справа №921/475/22 перебуває на розгляді у Західному апеляційному господарському суді, суд встановив, що в даному випадку арешт накладений на кошти боржника скаржника, є невиправданим втручанням у право Дочірнього підприємства на мирне володіння своїм майном.
Щодо тверджень скаржника про включення його відповідно до Закону України "Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до постанови НКРЕКП №1285-2022 від 11.10.2022, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз" відповідно до частини першої та другої статі 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", статті 17 Закону України "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" згідно постанови від 11.10.2022 №1285 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, включене до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
14.07.2021 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру (далі Закон України №1639-ІХ).
Згідно з абзацом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, є: заборгованість та/або грошові зобов'язання постачальників природного газу, які в період з 1 січня 2021 року до 30 квітня 2021 року включно здійснили поставку природного газу побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлений Кабінетом Міністрів України на період лютий - березень 2021 року включно, перед товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", не сплачені станом на 30 листопада 2022 року.
Позов, який було розглянуто 06.06.2023 Господарським судом Тернопільської області у справі №921/475/22, і на підставі якого 07.07.2023 видано наказ на примусове виконання, стосувався невчасного виконання ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз" своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ТМГ від 30.09.2021.
Відповідно до ст. 6 Закону України №1639-ІХ, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню:
за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;
за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Таким чином, враховуючи, що заборгованість боржника виникла за договором укладеним 30.09.2021, та сам факт внесення ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу не є підставою для визнання постанови приватного виконавця від 14.07.2023 про накладення арешту на кошти боржника її неправомірною.
Відповідно до частин першої та другої ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
У відповідності до частини першої ст. 343 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
За результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування, врахувавши те, що приватним виконавцем винесено постанову від 14.07.2023 про арешт коштів боржника на примусове виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2023 у справі №921/475/22, виданого на підставі рішення суду від 06.06.2021, яке станом на час розгляду скарги відповідно до приписів господарського процесуального кодексу України не набрало законної сили, суд встановив обґрунтованість скарги, у зв'язку з чим, вирішив її задовольнити повністю.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 14.07.2023, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим Михайлом Андрійовичем у виконавчому провадженні № 72265802.
2. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича зняти арешт з грошових коштів, що містяться на наступних рахунках Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз", ідентифікаційний код 39456152:
- Філія - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 338545, р/р НОМЕР_1 ;
- АТ "А-Банк", МФО 307770, р/р НОМЕР_2 ;
- АБ "Укргазбанк", МФО 320478, р/р НОМЕР_3 ;
- Філія - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 338545, рр НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;
- АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, р/р НОМЕР_6 ;
- АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, р/р НОМЕР_7 ;
- АТ "Сенс Банк", МФО 300346, р/р НОМЕР_8 .
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
4. Ухвалу направити:
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116;
- Дочірньому підприємству “Газпостач” Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільміськгаз”, вул. Г.Коллонтая, будинок 2, приміщення А, м. Тернопіль, 46008;
- Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Корольову Михайлу Андрійовичу, вул. В.Житомирська, б. 25/2, прим.3, м. Київ, 01001.
Повний текст складено 23.11.2023.
Суддя А.М. Сидорук