ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"23" листопада 2023 р. Справа № 17/018-11
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши заяву Міністерства оборони України про видачу дубліката виконавчого документа у справі
за позовом Міністерства оборони України
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Київській області
про стягнення 35 972 000, 01 грн
установив:
Господарський суд Київської області рішенням від 26.04.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2011 у справі № 17/018-11, задовольнив позов повністю; стягнув з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (ідентифікаційний код 08358735) на користь Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 00034022) 35 972 000, 01 грн безпідставно набутих коштів, 25 500, 00 грн державного мита та 236, 00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
29.11.2011, на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2011, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2011 у справі № 17/018-11, видано наказ.
22.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника Міністерства оборони України - Святецького М.П. надійшла заява про видачу дубліката виконавчого документа, згідно якої останній просить суд:
- видати дублікат наказу Господарського суду Київської області від 29.11.2011 у справі № 17/018-11;
- поновити Міністерству оборони України строк для пред'явлення наказу Господарського суду Київської області від 29.11.2011 у справі № 17/018-11 до виконання.
Відповідно до приписів ст. 329, п.п. 9, 19.4 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, що набрав чинності 15.12.2017 (далі - Господарський процесуальний кодекс України), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
У разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Отже, суд дійшов висновку про прийняття заяви представника Міністерства оборони України про видачу дубліката виконавчого документа та призначення її до розгляду.
Водночас відповідно до ч. 1, 3 ст. 56, ч. 1, 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.
Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 149/289/21.
З матеріалів справи слідує, що заяву про видачу дубліката виконавчого документа підписано представником Міністерства оборони України - Святецьким М.П., тоді як в підтвердження такого представництва останнім долучено до заяви довіреність від 07.11.2023, що видана Умєровим Р.Е. на користь ОСОБА_1 у порядку передоручення, а також довіреність від 08.11.2023, що видана ОСОБА_1 на користь Святецького М.П. Інших документів на підтвердження повноважень Святецького М.П. як представника Міністерства оборони України не надано.
Водночас згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань представником Міністерства оборони України вказано, зокрема, Святецького М.П., однак зазначене не свідчить, що Святецький М.П. уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва такої юридичної особи, тоді як доказів, що останній представляє інтереси заявника як адвокат матеріали заяви не містять.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про зобов'язання Міністерства оборони України надати суду належні та допустимі докази наявності повноважень у Святецького М.П. на представництво стягувача у суді за правилами самопредставництва та (або) докази наявності повноважень на представництво Міністерства оборони України Святецьким М.П. як адвокатом.
Крім того з поданої представником Міністерства оборони України заяви про видачу дубліката виконавчого документа слідує, що докази направлення такої заяви на адресу третьої особи - Головного управління Державного казначейства України у Київській області як учасника справи № 17/018-11 відсутні.
Оскільки неповідомлення учасників судового процесу в справі про звернення з заявою порушує процесуальні права, принципи рівності усіх учасників та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України та позбавляє останніх можливості надати заперечення або пояснення по суті поданої заяви, суд дійшов висновку про зобов'язання Міністерства оборони України надати докази надіслання копії заяви про видачу дубліката виконавчого документа та усіх доданих до неї документів третій особі.
Відповідно до ст. 74, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В розрізі вимоги Міністерства оборони України про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд звертає увагу, що підставою для такого поновлення є належним чином обґрунтована та підтверджена наявність об'єктивних обставин, які свідчать про поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа.
Водночас поважність причин пропуску строку залежить від обставин, внаслідок яких стягувач був позбавлений можливості у визначений строк звернутися до виконавчої служби та пред'явити наказ до виконання. Зазначені обставини мають бути об'єктивними і не залежати від дій стягувача.
Враховуючи відсутність у заяві стягувача про видачу дубліката виконавчого документа як правових підстав, так і належного обґрунтування поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, суд дійшов висновку про витребування від Міністерства оборони України письмових пояснень щодо правових підстав та поважності причин пропуску такого строку з викладенням обставин, які з об'єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливили або істотно утруднювали своєчасне пред'явлення наказу до виконання із наданням належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.
Суд звертає увагу учасників справи, що 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023.
З урахуванням змін приписами ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Суд закликає учасників справи:
- з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки;
- подавати письмові пояснення та всі наявні документи на підтвердження їх правової позиції з метою розгляду справи в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою або дистанційними засобами зв'язку.
Керуючись ст. 234, 235, 329, пп. 19.4 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Прийняти до розгляду заяву Міністерства оборони України про видачу дубліката виконавчого документа.
2. Розгляд заяви призначити на 01.12.2023 о 10:45, що відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108.
3. Витребувати у Міністерства оборони України:
- докази надіслання копії заяви про видачу дубліката виконавчого документа та усіх доданих до неї документів третій особі;
- докази наявності повноважень на представництво стягувача Святецьким М.П.;
- письмові пояснення щодо правових підстав та поважності причин пропуску процесуального строку з викладенням обставин, які з об'єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливили або істотно утруднювали своєчасне пред'явлення виконавчого документа до виконання із наданням належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.
4. Витребувані документи надати суду до 01.12.2023 із супровідним листом та доказами направлення таких документів на адреси інших учасників справи.
5. Повідомити учасників справи про призначення заяви до розгляду.
6. Зобов'язати учасників справи повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.
7. Рекомендувати учасникам справи, які відповідно до вимог ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язані зареєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку або мають можливість зробити це в добровільному порядку, використовувати функціонал системи «Електронний суд» для надсилання в електронному вигляді процесуальних чи інших документів до суду, а також отримання інформації про стан і результати їх розгляду.
8. Роз'яснити учасникам справи, що:
- передбачені ст. 6 Господарського процесуального кодексу України процесуальні наслідки недотримання вимог цієї статті, зокрема у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;
- суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
9. Повідомити учасників справи про можливість:
- надавати суду всі необхідні документи (заяви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою або дистанційними засобами зв'язку;
- отримати інформацію щодо справи, що розглядається за вебадресою ko.arbitr.gov.ua/sud5012/ на офіційному вебпорталі Судової влади України в Інтернет.
Ухвала підписана 23.11.2023, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.В.Горбасенко