ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" листопада 2023 р. м. Київ Справа №911/626/23
Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №911/626/23
За позовом Управління поліції охорони у м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9)
до Фізичної особи-підприємця Черкаса Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 8963,72 грн
без повідомлення (виклику) сторін
обставини справи:
Управління поліції охорони у м. Києві (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Черкаса Сергія Анатолійовича (далі - відповідач) про стягнення 8963,72 грн заборгованості за договором про централізовану охорону майна на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 12.06.2020 №379/29/18/ОБ/ОС-2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2023 відкрито провадження у справі №911/626/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв'язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.03.2023 про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 27.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103283421728.
В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 10.03.2023 строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вищеперелічених норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з'ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
Між Управлінням поліції охорони в м. Києві (далі - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Черкасом Сергієм Анатолійовичем (далі - замовник) укладено договір про централізовану охорону майна на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 12.06.2020 №379/29/18/ОБ/ОС-2020 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. За цим договором виконавець не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним (надалі - охоронні послуги або послуги) (п.1.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору охорона майна, що знаходиться на об'єкті, здійснюється виконавцем у дні та години, вказані у Дислокації (додаток 1 до договору).
Згідно з п.1.3 договору вказівки виконавця щодо виконання встановленого режиму охорони, впровадженню та утриманню сигналізації у відповідності з діючими нормативними актами МВС України є обов'язковими для замовника.
Згідно з п.1.4 договору періодом охорони майна на об'єкті вважається час з моменту прийняття виконавцем сигналізації, якою обладнаний об'єкт, під спостереження ПЦС до зняття її з-під спостереження замовником або його уповноваженими особами у відповідності до Інструкції з правил користування сигналізацією (далі - Інструкція) (додаток 3 до договору).
Обслуговування сигналізації, встановленої на об'єктах, здійснюється тільки працівниками виконавця (п.1.5 договору).
Відповідно до п.2.1 договору ціна послуг за цим договором є договірною і визначається сторонами в розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни (додатки №», 4 до цього договору), які є невід'ємною частиною цього договору.
Оплата охоронних послуг здійснюється замовником на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування плати встановленої пунктом 2.1 цього договору на рахунок виконавця до 20 числа поточного місяця за послуги, які будуть надані в наступному місяці (п.2.5 договору).
Згідно з п.2.7 договору датою оплати (датою виконання замовником зобов'язань) є дата зарахування грошей на рахунок виконавця.
Відповідно до п.2.9 договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірника акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.
За умови неповернення замовником підписаного акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці в строк, визначений в п.2.9 даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами (п.2.10 договору).
Відповідно до п.4.1.1 договору виконавець зобов'язаний здійснювати охорону майна замовника, що знаходиться на об'єкті, у відповідності до умов цього договору.
Згідно з п.4.2.2 договору замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за цим договором.
Даний договір набирає чинності з 12.06.2020 та діє протягом 3 місяців (п.9.1 договору).
Відповідно до п.9.2 договору договір пролонгується на строк, встановлений п.9.1 даного договору, якщо жодна із сторін не менш ніж за 15 календарних днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів пролонгації договору не обмежується.
Додатком 1 до договору є Дислокація від 01.10.2021, якою визначено найменування об'єкта замовника: «Охоронна сигналізація в приміщенні магазину 1-й поверх», «Охоронна сигналізація в приміщенні магазину (підвал)», за адресою: вул. Шота Руставелі/Еспланадна, буд. 1/2, (літ.»А») нежилі приміщення з №1 по №27, групи прим. №2, на першому поверсі та у підвалі. Визначено вид охорони та часи охорони в які зазначені послуги надаються виконавцем.
Відповідно до Додатка №2 до договору «Розрахунок вартості спостереження за охоронною сигналізацією в приміщенні Фізичної особи-підприємця Черкаса Сергія Анатолійовича на 2021 рік», вартість послуг, що надається виконавцем замовнику, в рік становить 24377,88 грн.
На виконання умов даного договору позивач надав відповідачу у період з серпня 2022 по грудень 2022 передбачені даним договором послуги на загальну суму 9404,23 грн, що підтверджується актом прийому-здачі виконаних послуг за серпень 2022 №ПЧТ-020067 від 31.08.2022 на суму 2059,49 грн, актом прийому-здачі виконаних послуг за вересень 2022 №ПЧТ-022404 від 30.09.2022 на суму 2011,49 грн, актом прийому-здачі виконаних послуг за жовтень 2022 №ПЧТ-024713 від 31.10.2022 на суму 2059,49 грн, актом прийому-здачі виконаних послуг за листопад 2022 №ПЧТ-027016 від 30.11.2022 на суму 2011,49 грн, актом прийому-здачі виконаних послуг за грудень 2022 №ПЧТ-029317 від 31.12.2022 на суму 1262,27 грн. Зазначені ати прийому-здачі було надіслано на адресу відповідача листом від 03.01.2023 №9/43/31/18/01-2023, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №25/31/18 від 18.01.2023, поштове відправлення №0103281303965.
З огляду на те, що відповідач своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за вказаним договором не виконав, позивач звернувся до нього з претензією від 07.12.2022 №512/29/18/01-2022, в якій просив сплатити наявну заборгованість за вищевказаним договором у розмірі 12260,94 грн.
Проте відповідач зазначену претензію залишив без відповіді, своїх договірних зобов'язань по оплаті наданих йому послуг згідно з вказаними вище актами в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заявлена до стягнення сума боргу.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання за укладеним договором своєчасно не виконав, сума боргу відповідачем не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 8963,72 грн основного боргу підлягають задоволенню, як такі, що є обґрунтованими, доведеними, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8963,72 грн основного боргу є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не запереченою та належним чином не спростованою, отже такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Управління поліції охорони у м. Києві до Фізичної особи-підприємця Черкаса Сергія Анатолійовича про стягнення 8963,72 грн основного боргу задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Черкаса Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Управління поліції охорони у м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, ідентифікаційний код 40109147) 8963 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн 72 коп. основного боргу та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2023.
Суддя О.О. Третьякова