ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"16" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/1372/23
За позовом Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промін Буд Сервіс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Північний офіс Державної аудиторської служби України
про стягнення 5 063 372,47 грн,
Суддя Антонова В.М.
Секретар судових засідань Налапко Ю.І.
Представники учасників справи:
від позивача: Боженко І.Ф.;
від відповідача: Секретар О.О.;
від трьох особи: Омельченко Б.Л.;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Глевахівська селищна ради Фастівського району Київської області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промін Буд Сервіс» (далі - відповідач) про стягнення 5 063 372, 47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами ревізії Глевахівської селищної ради (позивача), проведеної Північним офісом Державної аудиторської служби України складено акт ревізії окремих питань бюджету та окремих питань фінансово-господарської діяльності Глевахівської селищної ради за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 за № 071-30/255 від 29.04.2021 та встановлено порушення, зокрема за договором підряду №01 від 30.03.2019, який укладено між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник). У вказаному акті встановлено порушення щодо відповідача на загальну суму 5 063 372, 47 грн, з яких: 2 786 356, 32 грн збитки та 2 277 016, 15 грн оплата за роботи, які не передбачені проектно-кошторисною документацією.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.06.2023.
26.05.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти задоволення позову та просить відмовити в його задоволені.
У підготовче засідання 06.06.2023 з'явилися представника сторін.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.06.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Північний офіс Державної аудиторської служби України (далі - третя особа), продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.07.2023.
14.06.2023 від представника третьої особи надійшли пояснення щодо позову.
20.06.2023 від представника позивача надійшли пояснення.
У підготовче засідання 25.07.2023 з'явилися учасники справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2023 підготовче засідання відкладено на 19.09.2023.
18.09.2023 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
У підготовче засідання 19.09.2023 з'явилися учасники справи. В засіданні представник позивача заявив клопотання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2023 поновлено позивачу строк на подання клопотання про витребування доказів, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано документи та відкладено підготовче засідання на 17.10.2023.
16.10.2023 від представника третьої особи надійшли додаткові пояснення, в яких містяться питання до позивача в порядку ст. 90 ГПК України та клопотання про продовження строку на подання додаткових пояснень.
16.10.2023 від представника позивача надійшло клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, оскільки для ухвалення рішення в даній справі, судом мають бути досліджені докази, які потребують спеціальних знань.
У підготовче засідання 17.10.2023 з'явились учасники справ. Суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання третьої особи про продовження строку на подання додаткових пояснень та прийнято додаткові пояснення до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2023 відкладено підготовче засідання на 16.11.2023, поновлено третій особі строк на проведення письмового опитування та витребувано документи в порядку ст. 74 ГПК України.
19.10.2023 від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
01.11.2023 від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
06.11.2023 від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У підготовче засідання 16.11.2023 з'явились учасники справи. Суд, у засіданні протокольною ухвалою задовольнив подані клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи та долучив подані документи до матеріалів справи.
Також судом було поставлено на обговорення клопотання представника позивача про призначення в справі судово-бухгалтерської експертизи.
Заслухавши уповноважених представників сторін спору та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення в даній справі судової економічної експертизи, з огляду на таке.
Так, згідно з положеннями ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Пункт 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України визначає, що підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Згідно із ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006 Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Предметом розгляду даної справи є вимога позивача про стягнення 5 063 372, 47 грн, з яких: 2 786 356, 32 грн збитки та 2 277 016, 15 грн оплата за роботи, які не передбачені проектно-кошторисною документацією за договором підряду №01 від 30.03.2019, вказані суми встановлені за результатами ревізії Глевахівської селищної ради (позивача), проведеної Північним офісом Державної аудиторської служби України, про що складено акт ревізії № 071-30/255 від 29.04.2021.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16, від 24.01.2018 у справі №917/50/17.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/882/21.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Обов'язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ «Серявін та інші проти України»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом «належної» (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України», «Богатова проти України»).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).
ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» (1968 рік) вказав, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.
Отже, ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, для об'єктивного та правильного вирішення спору необхідно встановити обставини щодо суми збитків понесених позивачем та здійснення ним оплат за роботи, які не були передбачені проектно-кошторисною документацією за договором підряду №01 від 30.03.2019 та для вирішень таких питань, потрібні спеціальні знання, а тому враховуючи предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання позивача та призначення в справі економічної експертизи.
За приписами ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
У своєму клопотання про проведення експертизи позивач гарантує оплату послуг експерта та проведення судової експертизи просить доручити експертам Київського науково-дослідному інституту судових експертиз.
Отже, з'ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити у даній справі саме економічну експертизу, а задля її швидкого проведення та не затягування розгляду справи, доручити проведення експертизи державній установі в безпосередній близькості від суду - Київському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (ч. 5 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
У зв'язку із призначенням у справі судової експертизи матеріали справи підлягають направленню до експертної установи, відсутність матеріалів справи в суді унеможливлює подальший розгляд справи, а тому провадження в даній справі підлягає зупиненню до отримання висновків судової експертизи.
Керуючись ст. 99, 100, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області про призначення експертизи задовольнити частково.
2. Призначити в справі №911/1372/23 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Київському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (01032, місто Київ, вулиця Петлюри Симона, будинок 16/108) на вирішення якої поставити наступні питання:
1) Чи підтверджується документально розмір збитків у сумі 5 063 372,47 грн нанесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Промін Буд Сервіс» Глевахівській селищній раді в результаті виконання договору підряду №01 від 30.03.2019?
2) Чи підтверджюється документально сума оплати робіт у розмірі 2 277 016, 15 грн, які не були передбачені проектно-кошторисною документацією за договором підряду №01 від 30.03.2019, здійснені Глевахівською селищною радою Товариству з обмеженою відповідальністю «Промін Буд Сервіс»?
3) Чи підтверджується документально висновок ревізії (акт ревізії за № 071-30/255 від 29.04.2021) у частині суми оплати робіт, які не передбачені проектно-кошторисною документацією договору підряду №01 від 30.03.2019 в розмірі 2 277 016, 15 грн та в частині розміру збитків у сумі 2 786 356, 32 грн нанесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Промін Буд Сервіс» Глевахівській селищній раді, при виконані договору підряду №01 від 30.03.2019?
3. Для проведення судової експертизи матеріали справи №911/1372/23 надіслати Київському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (01032, місто Київ, вулиця Петлюри Симона, будинок 16/108).
4. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експертів, які будуть здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність за статями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
5. Організацію забезпечення проведення експертизи (витрати по проведенню експертизи та інші) покласти на Глевахівську селищну раду Фастівського району Київської області.
6. Зобов'язати Глевахівську селищну раду Фастівського району Київської області забезпечити попередню на вимогу експертів оплату вартості експертизи та сплатити виставлений експертною установою рахунок на оплату проведення судової експертизи протягом 7 банківських днів після його отримання.
7. Зобов'язати учасників справи своєчасно надавати на вимогу експертів всі необхідні для проведення експертизи додаткові матеріали, забезпечити доступ до об'єкта експертизи, надавати на вимогу експерта додаткові документи, пояснення тощо, а також забезпечувати та всіляко сприяти проведенню експертизи.
8. Зобов'язати експерта після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі.
9. У разі необхідності та великим експертним навантаженням суд надає свою згоду на проведення експертизи у термін понад 3 місяці.
10. Провадження у справі №911/1372/23 на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта зупинити.
11. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 24.11.2023.
Суддя В.М. Антонова