ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
14.11.2023Справа № 910/14211/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімскло»
до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України
про відшкодування моральної шкоди.
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Секретар с/з Божко А.І.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промхімскло» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету моральної шкоди у розмірі 2 000 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок не надіслання постановленої Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду ухвали від 15.06.2023 у справі №910/2315/22 про залишення касаційної скарги ТзОВ "Промхімскло" без руху та внаслідок ухвалення Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду постанови від 27.07.2023 у справі 910/2315/22, якою залишено без задоволення його касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі №910/2315/22, позивачу завдано моральної шкоди на суму 2000000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
18.09.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить у задоволенні позову відмовити повністю.
У судовому засіданні 10.10.2023 р. судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду даної справи по суті на 14.11.2023.
У судовому засіданні 14.11.2023 було ухвалено рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді в Господарському суді міста Києва перебувала справа № 910/2315/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімскло» до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету моральної шкоди у розмірі 1500000,00 грн, завданої внаслідок ухвалення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду ухвали від 01.10.2021 у справі №915/1309/20 про відмову ТзОВ «Промхімскло» у відкритті касаційного провадження за його скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.01.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №915/1309/20.
21.11.2022 Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі №910/2315/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімскло" до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, яким у задоволенні позову відмовлено.
27.03.2023 Північним апеляційним господарським судом прийнято постанову у справі №910/2315/22, якою апеляційну скаргу ТзОВ "Промхімскло" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 залишено без змін.
31.05.2023 ТОВ "Промхімскло" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 та на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі № 910/2315/22.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.06.2023 касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення її недоліків.
Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.07.2023 відкрито касаційне провадження, призначено справу до розгляду на 27.07.2023 та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.07.2023 у справі 910/2315/22 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімскло" залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі № 910/2315/22 залишено без змін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що незаконне залишення Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду його касаційної скарги без руху та не надіслання йому такої ухвали, а також ухвалення Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду постанови про залишення його касаційної скарги без задоволення, в порушення норм процесуального права та права позивача на ефективний правовий захист в національному органі, є ознаками кримінальних правопорушень, передбачених відповідними нормами Кримінального кодексу України, чим завдано позивачеві моральної шкоди у розмірі 2000000,00 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).
Згідно зі ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
В ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).
Позивач зазначає, що йому завдано моральної шкоди внаслідок не надіслання постановленої Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду ухвали від 15.06.2023 у справі №910/2315/22 про залишення касаційної скарги ТзОВ "Промхімскло" без руху та внаслідок ухвалення Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду постанови від 27.07.2023 у справі 910/2315/22, якою залишено без задоволення його касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі №910/2315/22.
Так, відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
З аналізу наведеної норми вбачається, що заподіяння моральної шкоди юридичній особі проявляється у приниженні ділової репутації юридичної особи.
Поняття "моральна шкода" визначено у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995. Тож моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому під немайновою шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням ділової репутації, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності.
У ч. 2 п. 5 Інформаційного листа "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" № 01-8/184 від 28 березня 2007 р. Вищий господарський суд України роз'яснив, що діловою репутацією юридичної особи є престиж її фірмового (комерційного) найменування, торгових марок та інших належних їй нематеріальних активів серед споживачів її товарів і послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб'єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами ст. 1166, 1167 ЦК. Положення цих норм щодо категорій поширювачів такої інформації можуть бути конкретизовані в окремих законах.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, судом встановлено, що звертаючись з вимогою про відшкодування моральної шкоди, позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про приниження ділової репутації останнього або наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням його ділової репутації, зокрема вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності позивача, внаслідок, як він стверджує, не надіслання йому постановленої Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду ухвали від 15.06.2023 у справі №910/2315/22 про залишення касаційної скарги ТзОВ "Промхімскло" без руху та внаслідок ухвалення Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду постанови від 27.07.2023 у справі 910/2315/22, якою залишено без задоволення його касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі №910/2315/22, а тому у задоволенні позовних вимог суд відмовляє.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімскло" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Дата складення тексту рішення: 24.11.2023