490/9312/23 24.11.2023
нп 1-кс/490/7577/2023
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/9312/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023230000000330 від 18.07.2023 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
На обґрунтування клопотання вказано, що Слідчим відділом УСБУ в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023230000000330 від 18.07.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Згідно з інформацією Центральної виборчої комісії від 09.03.2023 № 21-22-315 та рішенням сесії Новотроїцької селищної ради Генічеського району Херсонської області VIII скликання від 26.11.2020 № 1, 25 жовтня 2020 року відбулися чергові та перші вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, внаслідок чого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був обраний депутатом Новотроїцької селищної ради Херсонської області від місцевої організації Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» на перших місцевих виборах депутатів цієї ради.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, на права, свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.
За змістом ст. 1, п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV статус депутата визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Депутат, здійснюючи депутатські повноваження, повинен керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано. Депутат повинен не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях, а повинен керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності та зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.
Як депутат Новотроїцької селищної ради Генічеського району Херсонської області ОСОБА_7 має повноваження і обов'язки та несе відповідальність за дотримання вказаних нормативних актів, зміст яких йому достовірно відомий.
Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи в порушення вимог п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.
24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН).
До складу ООН входять Україна, рф та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
*застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
*застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
*вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
*бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
*блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:
*напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
*застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
*дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
*засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є РФ.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.
31 травня 1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та рф уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98- ВР та Федеральним Законом РФ від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2, 3 зазначеного Договору рф зобов'язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов'язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та рф про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований рф 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Відповідно до статі 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
22 лютого 2022 року президент рф направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил (далі - ЗС) РФ за межами РФ, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині ранку президент РФ публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану, строк дії якого в подальшому продовжено.
Так, 24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин указаної території.
У період з 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області, у тому числі Новотроїцьку селищну громаду Генічеського району Херсонської області, захоплено військовослужбовцями ЗС РФ і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами від 13.01.2023 № 14, від 09.02.2023 № 41, від 20.02.2023 № 56, від 06.03.2023 №80, від 09.03.2022 №84, від 25.04.2023 №125).
Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (далі - тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи засновником та керівником приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Сиваш», депутатом Новотроїцької селищної ради Генічеського району Херсонської області від місцевої організації політичної партії «Опозиційна платформа - за життя», який обраний на перших місцевих виборах відповідної ради 25.10.2020, фактично проживаючи в смт Новотроїцьке Генічеського району Херсонської області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань та життєвого досвіду для розуміння факту захоплення Російською Федерацією з 24.02.2022 та подальшої окупації території смт Новотроїцьке Генічеського району Херсонської області, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, переслідуючи мету заподіяння шкоди суверенітету, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України, прийняв рішення допомагати РФ у цій підривній діяльності у період воєнного стану, тобто передбачав, усвідомлював характер своїх суспільно небезпечних дій і бажав настання суспільно небезпечних наслідків.
Підтримуючи дії представників РФ, направлені на ослаблення національних інтересів України, зміни меж її території і поширення на неї впливу РФ, становлення і зміцнення окупаційної влади, сприяння державі-агресору її представникам у порушенні суверенітету України та її окупації, перешкоджання її економічному розвитку та євроінтеграційному курсу, встановлення контролю над політичними та економічними процесами в України, ОСОБА_7 , не склавши повноважень депутата як представника Українського народу Новотроїцької селищної ради Генічеського району Херсонській області та діючи всупереч його інтересам, з початку широкомаштабного вторгнення Росії на територію України і до теперішнього часу здійснив комплекс активних дій, направлених на підрив основ національної безпеки та завдання шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України, за наступних обставин.
24.10.2023 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У передбачений законом спосіб повідомлення про підозру та повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_7 опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» та на сайті Офісу Генеральної прокуратури України.
Підозрюваний ОСОБА_7 , відповідно вимог ст.ст. 133, 135 КПК України викликався 30, 31 жовтня, 01 листопада 2023 року до слідчого відділу УСБУ в Херсонській області. Підозрюваний жодного разу не з'явився, про причини неявки не повідомила.
Беручи до уваги те, що на теперішній час ОСОБА_7 перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області, а також те, що останній неодноразово викликався до органу досудового розслідування, але жодного разу на виклики слідчого не з'явився, не повідомивши при цьому про причини неявки, тобто переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим підозрюваний ОСОБА_7 13.11.2023 оголошений в розшук.
Посилаючись на те, що ОСОБА_7 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, на виклики слідчого до органу досудового розслідування не з'являється, про причини своєї неявки не повідомляє, слідчий просить про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пославшись на обставини, у ньому викладені.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Вислухавши доводи прокурора, захисника підозрюваного, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення.
Так, ч. 1 ст. 297-1 КПК України встановлено, що спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Згідно із ч. 2 ст. 297-1 КПК України передбачено, зокрема, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ст. 111-1 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ст. 297-5 КПК України повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.
Згідно до ч. 5 ст. 139 КПК України встановлено, що ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Пунктом 20-1 Розділу XІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КПК України визначено, що тимчасово, але не пізніше дня початку діяльності Державного бюро розслідувань (опублікування у газеті «Урядовий кур'єр» відповідного повідомлення його керівником): спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 365, 368, 368-2, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цьому абзаці, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Положення частини п'ятої статті 139 цього Кодексу у разі вчинення злочинів, визначених в абзаці другому цього пункту, поширюються також на осіб, які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.
У клопотанні слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування мають також зазначатися фактичні дані про перебування особи за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій ст. 297-1 цього Кодексу, а також у цьому пункті, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (inabsentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.
Вимоги щодо особливостей застосування глави 24-1 цього Кодексу, передбачені цим пунктом, поширюються на кримінальні провадження, у яких підозрюваний, крім неповнолітнього, на момент звернення до суду з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування або обвинувальним актом оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні відомості, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.
Згідно ч. 5 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, підтверджується даними:
- протоколів допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які підтвердили причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, які, в тому числі підтверджують що, ОСОБА_7 агітував до адаптації місцевого населення до порядків та законів РФ та, здійснюючи тиск, зобов'язував працівників ПСП Агрофірма «Сиваш» голосувати на референдумі за незаконне приєднання до РФ, погрожуючи звільненням з роботи;
- протоколу огляду є інтернет-сайту «Mega.nz», на якому за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщені сканкопії документів ПСП АГРОФІРМА «СИВАШ» щодо зовнішньоекономічної діяльності підприємства під керівництвом ОСОБА_7 в період тимчасової окупації;
- протоколу огляду інтернет-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_4 https://youcontrol.com.ua/ на якому містяться відомості щодо ООО «Агрофирма Сиваш» та ПСП Агрофірма «Сиваш», щодо реєстрації підприємств у федеральній податковій службі РФ;
- протоколу огляду від 26.07.2023 інтернет-ресурсів ІНФОРМАЦІЯ_3 ://декларации-соответствия.рус та ІНФОРМАЦІЯ_5 , на яких містяться офіційні відомості про наявні декларації відповідності сільськогосподарської продукції, які отримувало ООО « ІНФОРМАЦІЯ_6 » в період тимчасової окупації та за керівництва ОСОБА_7 . Вказане здійснювалося для подальшого експорту виробленої сільськогосподарської продукції на територію РФ;
- огляду матеріалів кримінального провадження № 22023230000000416 стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 111-2 КК України, яке направлено до суду з обвинувальним актом;
- документів, що підтверджують статус депутата ОСОБА_7 .
Досліджені у судовому засіданні дані є достатньо вагомими у своїй сукупності для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
24.10.2023 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, про що у загально державному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр», а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщено відповідне повідомленняв порядку ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.
Вказаний факт підтверджений прокурором у судовому засіданні документально.
Підозрюваний ОСОБА_7 , будучи викликаною до органу досудового розслідування шляхом публікацій в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик на 30, 31 жовтня, 01 листопада 2023 року до слідчого не з'явився, не повідомивши про причини неявки, що в тому числі свідчить про переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У зв'язку з неприбуттям підозрюваного ОСОБА_7 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, переховуванням з метою ухилення від кримінальної відповідальності, постановою слідчого від 13.11.2023 р. ОСОБА_7 оголошено у розшук.
Встановлено, що ОСОБА_7 дотепер знаходиться на території смт. Новотроїцьке Генічеського району Херсонської області, яка на даний час є тимчасово окупованою територією України, ухиляється від явки на виклики слідчого та прокурора, дійсно переховується, продовжує співпрацювати з окупаційною владою рф та надавати допомогу країні-агресору в проведенні підривної діяльності проти України, що підтверджується відповіддю на доручення оперативного підрозділу та показами свідків.
З урахуванням наведеного, а також того, що ОСОБА_7 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, не склавши повноважень депутата як представника Українського народу Новотроїцької селищної ради Генічеського району Херсонській області та діючи всупереч його інтересам, з початку широкомаштабного вторгнення Росії на територію України і до теперішнього часу здійснив комплекс активних дій, направлених на підрив основ національної безпеки та завдання шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України, переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності за ймовірно вчинений ним особливо тяжкий злочин, виїхавши на тимчасово окуповану рф територію України, за викликом слідчого у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр» та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора про необхідність його прибуття до слідчого відділу УСБУ в Херсонській області неодноразово не з'явився, у зв'язку із чим був оголошений у розшук, наявні підстави для здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного, а відтак, і задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 135, 139, 297-1, 297-5, п. 20-1 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023230000000330 від 18.07.2023 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1