24.11.2023
Справа № 642/6837/23
Провадження № 2/642/1867/23
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
24 листопада 2023 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Вікторов В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кузьмін С.О. звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 70122,24грн.; моральну шкоду у розмірі 2000,00грн.; судові витрати, які складаються з розміру сплаченого судового збору у розмірі 1073,60грн., а також витрати на правничу допомогу, що становить 5000,00грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов слід залишити без руху за таких підстав.
З позовних вимог вбачається, що представник позивача просить стягнути на користь позивача матеріальну та моральну шкоди.
При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не сплачено судовий збір за другу вимогу майнового характеру.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцію №9822-2304-6103-2295 від 22.11.2023.
Згідно ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).
Таким чином, усі інші вимоги, окрім вимог щодо відшкодування матеріальних збитків мають бути оплачені судовим збором.
Таким чином, позивач звернувся до суду з двома позовними вимогами майнового характеру.
Так, відповідно ч. ч. 1, 2 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1073,60 грн.
З огляду на те, що позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, а сплачено лише за одну, позивачу необхідно сплатити суму судового збору та надати документ, що підтверджує сплату судового збору за вимогою про відшкодування моральної шкоди у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Поряд із цим, у матеріалах позову відсутні дані про реєстрацію адвокатом Кузьміним С.О., електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, при цьому згідно вимог визначених ст. 14 ЦПК України реєстрація адвокатом електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі є обов'язковою.
Крім того, у реквізитах інших учасників справи також відсутні відомості про наявність або відсутність у них електронного кабінету, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Для виправлення недоліків позовної заяви, позивач має вказати у ній відомості про наявність або відсутність у сторін зареєстрованих електронних кабінетів, а адвокат позивача має зареєструвати електронний кабінет та повідомити про це суд, або ж надати відомості про зареєстрований електронний кабінет, якщо цей кабінет адвокатом вже зареєстрований.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст.175,177,185,194,260,261 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без руху.
Для усунення недоліків позивачу надати строк терміном п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків в строк наданий судом, заява буде вважатись неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Вікторов