ПОСТАНОВА
іменем України
Справа № 569/19388/23
17 листопада 2023 року
Суддя Рівненського міського суду Денисюк П.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
22 вересня 2023 року о 13 год. 39 хв. в м. Рівне по вул. Небесної Сотні, 10, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі інспектора поліції Теплюк М.І. при виконанні нею службових обов'язків в охороні громадського порядку, а саме не припиняв нецензурно лаятись, образливо чіплятись, погрожувати та ображати.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 185 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
За таких підстав суд дійшов до висновку про можливість провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що відповідає положенню ст. 268 КУпАП.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Виходячи з наведеного, на наявність складу даного правопорушення в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв'язку з чим вона висувалась.
В п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 р. «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» наголошено, що при розгляді справ про правопорушення, передбачені ст. ст. 185 і 187 КУпАП, судді зобов'язані перевіряти правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення, наявність пояснень особи, яка притягається до відповідальності, та свідків правопорушення, даних, що характеризують цю особу, зокрема, чи притягалась вона раніше до адміністративної відповідальності протягом року.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Водночас, матеріали справи не містять відомостей та доказів вчинення ОСОБА_1 саме злісної непокори законному розпорядженню поліцейського Теплюк М.І, що полягають у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні нею службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до працівників поліції.
На відеозаписі з бодікамер працівників поліції зображено, що ОСОБА_1 спілкуючись з працівниками поліції вживає нецензурну лексику на що працівники поліції робили останньому зауваження, однак не зафіксовано, законну вимогу працівників поліції припинити образливо чіплятись, погрожувати та ображати.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, натомість міститься склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, тому дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ст. 185 КУпАП на ст. 173 КУпАП. Однак, враховуючи, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2023 року у справі № 569/19359/23 ОСОБА_1 було притягнуто по цьому ж факту до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.
Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП, оскільки останній притягнутий до адміністративної відповідальності за вказане порушення, тому він не може бути вдруге притягнений до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення, так як дане порушує принцип bis in idem («двічі за одне й те саме не карають»), передбачений ст. 61 Конституції України та ч. 1 ст. 4 Протоколу ЄСПЛ № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо права не бути притягненим до суду або покараним двічі.
З урахуванням викладеного, а саме за відсутності доказів передбачених ст. 251 КУпАП, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення матеріали справи не містять, а відтак провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Петро ДЕНИСЮК