Справа № 524/8272/23
Провадження 3/524/3402/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2023 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Малтиз А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Головного управління ДПС у Полтавській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працює керівником ПП «ПТК» «ВІЗИТ» зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.163-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення , ОСОБА_1 вчинив правопорушення порушення порядку ведення податкового обліку, а саме несвоєчасно подано платіжне доручення на перерахування належної до сплати суми податкового зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за серпень 2023 року (з урахуванням поданого 02.10.2023 року уточненого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9255663073) в розмірі 191 566,00 грн. станом на граничний термін сплати 02.10.2023 року сума не сплачена, чим порушено п. 57.1, ст.. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.10.2023 року сума не сплачена, чим порушено п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VI зі змінами та доповненнями, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно зі ст. 268 ч.2 КпАП України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи , яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 оскільки його явка до судового засідання не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
На доведення вини ОСОБА_1 у скоєному адміністративному правопорушенні, надано такі докази : протокол про адміністративне правопорушення №7875/12/16-31-04-06-04 від 31.10.2023 року (а.с. 2), акт камеральної перевірки від № 10646/16-31-04-06-04, від 31.10.2023 року (а.с.7-9) які суд, копію постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.03.2022 по справі № 524/1210/22 якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 гривень .
Аналізуючи та оцінюючи усі надані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-2 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, виходячи із наступного.
Диспозиція ч.2 ст. 163-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Однією з гарантій та засадою кримінального провадження є безпосередність дослідження показань судом (ст.ст.7, 23 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За викладених обставин, оскільки обов'язкова ознака адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-2 КУпАП, а саме вчинення правопорушення особою , яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, не підтверджується наданими доказами , провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.33, 163-2 ч.2, 265, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.163-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником або прокурором в Полтавський апеляційний суд, через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Автозаводського районного
суду м. Кременчука Андрій МАЛТИЗ