Справа № 369/3118/23
Провадження № 2/369/3332/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
24.11.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Соловюк В.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 06.11.2012 ОСОБА_1 підписав заяву № б/н про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої відповідач отримав кредит на картковий рахунок у вигляді встановленого кредитного ліміту, в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 25 000,00 грн. Оскільки відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та має заборгованість, позивач був змушений звернутися з відповідним позовом до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 31945,44 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2023 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 травня 2023 року здійснено перехід розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 18 липня 2023 року.
У судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання в якому просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, також подав заяви в яких просив ухвали ти по справі заочне рішення в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про судове засідання відповідач повідомлений також шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Письмовий відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, причини неявки суду не повідомив.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що відповідач звернувся до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 06.11.2012, згідно якої отримав кредит у розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку, відповідно до п.п.2.1.2.3, 2.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.51 Договору, тобто короткострокового кредиту, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною краткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Відносини між банком та клієнтом, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до Договору про надання банківських послуг, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет-sms-ресурс, зазначений банком.
Пунктом 1.3.2.3 Договору для АТ КБ "ПРИВАТБАНК" передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов'язки:
у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.3.1.9 Договору;
у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках п. 1.2.3 Договору.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідно до п. 2.1.3.3 Договору відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п. 2.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі Мінімального обов'язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦПК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо коштів на погашення заборгованості, відповідач, станом на 29.01.2023 має заборгованість 31945,44 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 26121,94 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 5823,50 грн.
На даний час, відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПриватБанк».
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», яка підписана сторонами; також надано витяги з тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна; витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії, розміру кредитного ліміту, не містить, тобто, вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, крім прізвища, адреси та підпису відповідача.
У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту.
Згідно з розрахунку заборгованості, наданим позивачем, у відповідача станом на 29.01.2023 є заборгованість 31945,44 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 26121,94 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 5823,50 грн.
При цьому, у самій анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг домовленості сторін щодо процентів та штрафних санкцій немає.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовій формі ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приват Банку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Такого висновку дійшов Верховний суд у складі Великої палати 03.07.2019 при розгляді справи №342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, до такого висновку також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вищезазначеної справи, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають 25000,00 грн. заборгованості за кредитом, в іншій частині позову слід відмовити за безпідставністю.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2684,00 грн. відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір майнового характеру пропорційно до задоволених позовних вимог .
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2100,50 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 623, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 25000 грн. (двадцять п'ять тисяч грн. 00 коп.).
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" судовий збір у розмірі 2100,50 грн. (дві тисячі сто грн. 50 коп.).
В решті вимог позову відмовити.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО № 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст виготовлений 24 листопада 2023 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ