Справа № 367/7726/23
Провадження №2-о/367/414/2023
РІШЕННЯ
Іменем України
23 листопада 2023 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області
в складі головуючого - судді Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу № 367/7726/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження у певний час,
ВСТАНОВИВ:
04 жовтня 2023 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження у певний час. В обґрунтування заяви, заявник стверджує, що вона є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Боярка, Фастівського району (раніше Києво - Святошинського району) Київської області. Державна реєстрація народження дитини у встановленому законом строки проведена не була, у зв'язку з чим у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній актовий запис про народження дитини, свідоцтво про народження також не отримувалось. Довідка медичного закладу про народження доньки у заявниці відсутня, а отримати копію такою довідки вона не може, оскільки архівні документи лікарні невиправно пошкоджені та відновити їх неможливо. Доказом родинного зв'язку між заявником та її донькою підтверджуються результатами ДНК на батьківство. Батьком дитини є ОСОБА_2 , з яким заявник перебувала у шлюбі в період з 2001 року по 2008 роки. Оскільки заявник не має можливості отримати свідоцтво про народження дитини в органах реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України, вона змушена звернутися до суду з відповідною заявою.
Заявник в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені в заяві вимоги уточнила, просила суд встановити факт народження дитини та створити актовий запис про народження дитини, заявлені вимоги з урахуванням уточнення заяви підтримала в повному обсязі.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву, в якій просить суд розглядати справу без її участі, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник Ірпінського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове не з'явився, надала суду письмову заяву, в якій просить суд розглядати справу без її участі, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином,поштове відправлення, яке надсилалось на його адресу , повернулось до суду з відміткою пошти « адресат відсутній за вказаною адресою».
З урахуванням вищевикладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі.
Дослідивши та вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони справ, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з пунктом 4 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Пунктом 7 частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 1 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З поданих до суду доказів вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 уклала шлюб 07 березня 2011 року з ОСОБА_2 , та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження, виданого Малорязанською селищною радою, Попаснянського району, Луганської області 07 березня 2001 року, серії НОМЕР_1 ( а.с.43).
Як вбачається з копії свідоцтва про розірвання шлюбу шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано 13 березня 2008 року.
Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області в листі № 1832/30.17-31а від 09.08.2023 року повідомляє, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадяни встановлено відсутність актового запису про народження дитини жіночої статі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у громадянки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Перевірки проведено за період з 16.01.2006 року по теперішній час по первинним та поновленим актовим записам про народження ( а.с.46).
Згідно копії довідки КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» № 789 від 14.08.2023 року архівні документи ( медичні карти стаціонарних хворих з 1996-2009 роки) зняті з обліку, як невиправдано пошкодженні, які неможливо відновити, що погоджено ЕПК Державного архіву Київської області, протокол від 24.10.2019 № 13 (а.с.47).
Результатами дослідження ДНК на встановлення біологічного материнства № 1068 від 12.09.2023 року, які проводились медичним центром « Мати і дитина», встановлено, що ОСОБА_1 є біологічною матір'ю ОСОБА_3 (а.с.48).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.
Згідно ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно ч. 1 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Згідно ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію, зокрема, народження фізичної особи та її походження, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до СК України. Підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів: а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров'я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236. Електронний примірник медичного висновку про народження та відомості, необхідні для проведення державної реєстрації народження, отримуються органом державної реєстрації актів цивільного стану за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або шляхом автоматизованого обміну відомостями між інформаційними ресурсами Національної служби здоров'я України та Міністерства юстиції України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів за сформованим запитом, що містить відомості про унікальний номер медичного висновку, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та реквізити паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу матері; б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; ґ) медичний документ, виданий компетентним суб'єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі подання до органу державної реєстрації актів цивільного стану документа, визначеного у підпункті «в» цього пункту, для державної реєстрації народження дитини, народженої поза закладом охорони здоров'я, також подається висновок про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9. У разі подання до органу державної реєстрації актів цивільного стану документа, визначеного у підпункті «в» цього пункту, для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше, також отримується документ, визначений у підпункті «а», або подається документ, зазначений у підпункті «б» цього пункту.
У разі подання до органу державної реєстрації актів цивільного стану дубліката документа, визначеного у підпунктах «б»-«ґ» цього пункту, державна реєстрація народження здійснюється після перевірки факту проведення державної реєстрації народження за місцем народження дитини, за місцем проживання батьків дитини на момент її народження згідно з даними поданого документа. Відсутність актового запису про народження підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану за формою, наведеною у додатку 22 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382 (із змінами). Якщо в результаті перевірки виявлено актовий запис про народження, який зберігається на тимчасово окупованій території України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану поновлює його в установленому законодавством порядку.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» («Калачова проти Російської Федерації» № 3451/05, параграф 34, від 7 травня 2009 року).
Слід зауважити, що Верховний Суд в своїй постанові від 25.08.2020 року у справі № 478/690/18 зазначив, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
В даному випадку, суд акцентує свою увагу на тому, що встановлення вказаного факту породжує у батьків певні права та обов'язки.
Сукупність наданих заявником та досліджених в судовому засіданні доказів, підтверджують сам факт народження дитини та її приблизний вік.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявниці для державної реєстрації народження дитини, підтвердження громадянства України та для реалізації в подальшому дитиною всіх належних їй прав та свобод громадянина України.
З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно, для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди, тому суд дійшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявниці свідоцтво про народження її дитини, виданого державним органом України.
Керуючись ст.ст. 77, 81, 293, 294, 352, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження у певний час - задовольнити.
Встановити факт народження та зобов'язати Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести реєстрацію народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Боярка, Києво - Святошинського району, Київської області, Україна, дитини жіночої статті, ОСОБА_3 , у батьків громадян України, мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (запис про одруження в Книзі реєстрації актів про одруження № 1 від 07 березня 2001 року, місце реєстрації - Малорязанцівська селищна рада, Попаснянського району, Луганської області, Україна; запис про розірвання шлюбу в Книзі реєстрації розірвань шлюбів № 32 від 13 березня 2008 року, місце реєстрації- Відділ реєстрації актів цивільного стану Попаснянського районного управління юстиції Луганської області, Україна).
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя М.П. Одарюк