31.10.2023 Справа № 363/1089/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Бобрової Н.СА.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Сподар А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
АТ «Універсал Банк», правонаступник всіх прав та обов'язків ПАТ «Універсал Банк», ВАТ «Універсал Банк» та ВАТ «Банк Універсальний», звернулось до суду з позовною заявою в якій просить в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Універсал Банк» за кредитним договором №002-2914/756-0261 від 11.10.2007 року станом на 30.03.2009 року в сумі 412 176,71 швейцарських франків звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок разом з усіма надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 0,0724 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 32 218 890 01 21 084 0012 шляхом проведення прилюдних торгав, за ціною не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 11.10.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №002-2914/756-0261, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 370 000,00 швейцарських франків строком до 10.10.2037 року зі сплатою 10,45% річних за користування кредитом. 11.10.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, відповідно до якого в забезпечення повернення коштів, ОСОБА_2 надала в іпотеку ВАТ «Банк Універсальний» житловий будинок разом з усіма надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 0,0724 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221889001:21:084:0012.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 , позивач звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в сумі 2 778 007,14 грн.
Крім того, в 2011 році позивач звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за банком права власності на житловий будинок, разом з надвірними будівлями і спорудами та на земельну ділянку. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16.01.2012 року в задоволенні позову відмовлено. 21.05.2012 року рішенням Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково, визнано за ПАТ «Універсал Банк» право власності на житловий будинок, разом з надвірними будівлями та спорудами. Разом з тим, постановою Верховного суду від 16.05.2018 року касаційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16.01.2012 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 21.05.2012 року скасовано і ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Оскільки, рішення Печерського районного суду міста Києві не виконане, позивач звернувся до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12.02.2020 року в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Універсал Банк» за кредитним договором №002-2914/756-0261 від 11.10.2007 року станом на 30.03.2009 року в сумі 412 176,71 швейцарських франків звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок разом з усіма надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 0,0724 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221889001:21:084:0012 шляхом проведення прилюдних торгав, за ціною не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.05.2020 року заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12.02.2020 року у цивільній справі №363/1089/19 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.
25.02.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позову, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна вбачається, що власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 . Крім того, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що власником земельної ділянки загальною площею 0,0724 га, кадастровий номер: 3221889001:21:084:0012, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 . Тобто, ОСОБА_2 не являється власником житлового будинку та земельної ділянки, які є предметом розгляду у даній справі.
Представником АТ «Універсал Банк» подано відповідь на відзив, згідно якої, на підставі договорів купівлі-продажу від 11.10.2007 року укладених між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , остання придбала житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, відповідач з метою уникнення відповідальності за невиконання зобов'язань за кредитним договором не здійснила державну реєстрацію нерухомого майна у встановленому законом порядку, але це жодним чином не свідчить про відсутність у ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.
24.11.2021 року ухвалою суду замінено позивача АТ «Універсал Банк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс».
01.02.2023 року протокольною ухвалою суду залучено до справи в якості третьої особи ОСОБА_3 .
Представник позивача в судовому засіданні, підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просить задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому заперечував проти задоволення позову з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву, та просить відмовити в задоволенні позову.
Третя особа ОСОБА_3 та її представник в судове засідання 31.10.2023 року не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
11.10.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договір №002-2914/756-0261 (на придбання майна), відповідно до якого, кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 370 000,00 швейцарських франків, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 10,45% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватися згідно умов цього договору. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 580 849,42 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору, при цьому сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому договорі лише в разі, якщо сума кредиту виражена у іноземній валюті (п.1.1.).
Пунктом 1.1.1. кредитного договору №002-2914/756-0261 визначено, строк кредитування за цим договором становить період: з дати надання кредитором кредиту позичальнику по 10.10.2037 рік включно (що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту). Строки та терміни надання та погашення кредиту визначаються умовами цього договору.
Відповідно до п.1.3. кредитного договору №002-2914/756-0261, цільове призначення кредиту: на придбання майна, а саме: земельної ділянки, загальною площею 0,0724 га та будинку, загальною площею 121,9 кв.м., житловою площею 76,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
11.10.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, згідно умов якого для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником зобов'язань, визначених основним договором, іпотекодавець цим передає в іпотеку наступне нерухоме майно (предмет іпотеки): житловий будинок АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку (пп.1. п.1.1.).
Згідно пп.1, 2, 3 п.1.1.2. іпотечного договору, разом з іпотекою нерухомого майна, яке зазначене в п.1.1. цього договору, в іпотеку за цим договором надається земельна ділянка, що є виділеною в натурі, межі якої визначено на місцевості, на якій знаходяться будівлі та споруди, загальною площе. 0,0724 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку. Кадастровий номер земельної ділянки - 3221889001:21:084:0012.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель вправі вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно п.4.1. іпотечного договору, звернення стягнення здійснюється іпотеко держателем у випадках та на підставах передбачених законодавством України: у разі порушення будь-якого основного зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим договором, та/або будь-якого зобов'язання іпотекодавця за цим договором та/або, у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця та/або боржника або визнання його банкрутом (у разі, якщо іпотекодавця та/або боржник є юридичною особою), та/або у разі ліквідації іпотекодавця та/або боржника (у разі, якщо іпотекодавець та/або боржник є юридичною особою) та/або, в інших випадках відповідно до законодавства України.
Рішенням Печерського районного суду міста Києві від 26.05.2009 року позов ВАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 на користь ВАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 2 778 007,14 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 1 730,00 грн.
Крім того, 21.05.2012 року рішенням Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково. Заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16.01.2012 року в частині відмови у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та стягнення судових витрат, скасовано та хвалено нове рішення в цій частині. Позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 в частині звернення стягнення на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами задоволено. В порядку звернення стягнення на предмет іпотеки визнано за ПАТ «Універсал Банк» право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 121,90 кв.м., житловою площею 76,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 366 997,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 1 654,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постановою Верховного Суду від 16.05.2018 року касаційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16.01.2012 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 21.05.2012 року скасовано і ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. Підставою для відмови в задоволенні касаційної скарги слугувало те, що задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі. Позивач не позбавлений відповідно до статей 38, 39 ЦК України можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.
Згідно до частини 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
30.04.2021 року між АТ «Універсал Банк» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладено договір факторингу №30/04/21/ ФК2, згідно якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором, Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимоги, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною цього договору та підписується одночасно з ним (п.2.1.).
Відповідно до п.2.10. договору факторингу №30/04/21/ФК2, у зв'язку з відступленням прав вимоги, за умовами повного виконання фактором свого обов'язку щодо сплати клієнту суми фінансування згідно з п.3.1. цього договору, клієнт відступає фактору належні йому усі права за заявленими вимогами або встановленими вимогами до позичальника/іпотекодавця/заставодавця/ поручителя.
Як вбачається з реєстру прав вимоги згідно додатку №1 до договору факторингу №30/04/21/ ФК1 від 30.04.2021 року до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги з ОСОБА_2 за кредитним договором №002- 2914/756-0261 від 11.10.2007 року.
01.10.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу №01/10/21/ФК1 згідно якого, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимоги, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною цього договору та підписується одночасно з ним (п.2.1.).
Відповідно до п.2.10. договору факторингу №01/10/21/ФК1, у зв'язку з відступленням прав вимоги, за умовами повного виконання фактором свого обов'язку щодо сплати клієнту суми фінансування згідно з п.3.1. цього договору, клієнт відступає фактору належні йому усі права за заявленими вимогами або встановленими вимогами до позичальника/іпотекодавця/заставодавця/ поручителя.
Згідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з реєстру прав вимоги згідно додатку №1 до договору факторингу №01/10/21/ ФК1 від 01.10.2021 року у ньому відсутні відомості, що до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги з ОСОБА_2 за кредитним договором №002-2914/756-0261 від 11.10.2007 року.
Отже, у зв'язку з невиконанням умов кредитного №002-2914/756-0261 від 11.10.2007 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість у розмірі 2 778 007,14 грн., що встановлено рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2009 року.
Частиною 1 стаття 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушенням основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно правового висновку Верховного Суду від 18.09.2018 року справа №921/107/15-г, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов'язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.
Таким чином, оскільки рішенням Печерського районного суду міста Києві від 26.05.2009 року встановлено, що за кредитним договором №002-2914/756-0261 від 11.10.2007 року у ОСОБА_2 існує заборгованість у розмірі 2 778 007,14 грн., позивач правомірно звернувся до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки відповідно до умов іпотечного договору від 11.10.2007 року укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , остання передала в іпотеку житловий будинок разом з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площе. 0,0724 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 3221889001:21:084:0012, іпотекою забезпечено погашення заборгованості по кредиту, сплата процентів за користування кредитом, штрафні санкції та збитки.
Крім того, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 14.08.2023 року у справі №363/2447/22 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Траст фінанси» до ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ Алейнік Л.О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 3221889001:21:084:0012, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, ніколи не належала ані ОСОБА_6 , ані ОСОБА_2 , ніколи не передавалась та не перебувала в іпотеці, була правомірно отримана у спадок ОСОБА_3 на підставі правовстановлюючих документів померлого ОСОБА_8 на земельну ділянку та даних реєстрів, має іншу адресу, іншу площу, інше цільове призначення, яке взагалі не збігається з даними земельної ділянки ОСОБА_2 , окрім кадастрового номеру.
Таким чином, посилання сторони відповідача, що на даний час ОСОБА_2 не є власником земельної ділянки кадастровий номер 3221889001:21:084:0012, площею 0,0724 га, спростовуються рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 14.08.2023 року, також вказані обставини підтверджуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21.03.2023 року відповідно до якої, ОСОБА_2 передала в іпотеку земельну ділянку площею 0,0724 га, кадастровий номер 3221889001:21:084:0012, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку відповідно до якої, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0792 га, кадастровий номер 3221889001:21:084:0012, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 526, 589, 590, 611, 627, 629, 1050, 1054 ЦК України, статтями 12, 33, 35, 36 Закону України «Про іпотеку», статтями 12, 81, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 002-2914/756-0261 від 11.10.2007 року станом на 30.03.2009 року в сумі 412 176,71 швейцарських франків звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок разом з усіма надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 0,0724 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 32 218 890 01 21 084 0012 шляхом проведення прилюдних торгав, за ціною не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» (ЄДРПОУ 40514657, 01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10 приміщення 4).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ).
Третя особа: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ).
Суддя О.Д. Рудюк