Провадження № 2/484/374/23
Справа № 484/682/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2023 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Шикері І.А.
за участю секретаря судових засідань - Туркалової І.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що у 2020 році він передав відповідачу у борг грошові кошти, в сумі 10000 доларів США. У серпні 2022 відповідач частково погасив борг позивачу, в сумі 4500 доларів США, залишок боргу, в сумі 5500 доларів США зобов'язався повернути найближчим часом. На підтвердження заборгованості за договором позики, в сумі 5500 доларів США, відповідач надав йому письмову розписку. Разом з тим, до цього часу відповідач з ним не розрахувався, в зв'язку з чим він вимушений був звернутись до суду із вказаним позовом про стягнення з відповідача суми боргу, в розмірі 5500 доларів США.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Сотська С.О. підтримала позовні вимоги позивача у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач та його представник - адвокат Дейнегін С.М. заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.
У відзиві, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що дійсно 12.08.2022 він видав позивачу розписку про наявність боргу, в сумі 5500 доларів США. Проте, станом на 11.08.2022 у нього існувала заборгованість перед позивачем у сумі 42000 доларів США, яка стягувалась у примусовому порядку. 12.08.2022 від повернув позивачу 3350 доларів США та 33150 доларів США, про що було видано відповідні розписки. Залишок боргу станом на 12.08.2022 становив 5500 доларів США. У подальшому, 03.10.2022, він здійснив остаточний розрахунок, внаслідок чого позивач власноруч подав до відділу ДВС заяву про повне погашення боргу. Стверджував, що будь-яких коштів у 2020 році, у тому числі, у розмірі 10000 доларів США, він у позивача не позичав і доказів здійснення такої позики позивачем не надано. Він здійснив повне погашення боргу перед позивачем і не вимагав від позивача повернення розписки.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що вони з відповідачем були колишніми партнерами по бізнесу і він неодноразово надавав ОСОБА_2 грошові кошти в борг, при цьому останній завжди надавав письмові розписки, а при погашенні боргу він ці розписки йому повертав. 12.08.2022 відповідач надав йому розписку на залишок боргу, в сумі 5500 доларів США, яка підтверджує факт передання йому коштів у борг, доказів спростування якого відповідачем не надано. Розписка відповідача знаходиться у нього, а доказів неправомірного володіння нею, відповідачем не надано, що свідчить про отримання відповідачем коштів та про те, що борг відповідачем не повернуто.
Заперечуючи проти доводів, викладених у відповіді на відзив, відповідач подав до суду письмові заперечення у яких виклав доводи аналогічні тим, про які він зазначав у відзиві. Крім того, зауважив, що заборгованість, у розмірі 42000 доларів США, стягувалась з нього на користь позивача в межах цивільної справи у примусовому порядку через ДВС. Тобто, у 2020 вже існував спір, щодо повернення боргу, в сумі 42000 доларів США, що на його думку виключає здійснення нової позики до повернення попередньої, а обставини існування договору позики між сторонами у 2020 на 10000 доларів США не підтверджено жодними доказами. З врахуванням наведеного, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/484/739/20 від 03.06.2022, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст.1046,1047,1051 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Судом встановлено, що 12.08.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався повернути залишок боргу, в сумі 5500 доларів США найближчим часом, що підтверджується оригіналом розписки (а.с.107).
Наведене свідчить про наявність між сторонами правовідносин, які випливають із договору позики, оскільки наданий позивачем до суду оригінал розписки підтверджує як факт укладення договору позики, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував, що боргова розписка від 12.08.2022 на суму 5500 доларів США складена ним власноручно, проте стверджував, що вказаний борг, в розмірі 5500 доларів США, це залишок боргу за іншим договором позики, в сумі 42000 доларів США, який він сплачував частинами і стягнення за яким здійснювалось у примусовому порядку через органи ДВС. Він здійснив повне погашення боргу перед позивачем, що підтверджується заявою самого позивача, поданою до відділу ДВС 03.10.2022.
Разом з тим, дані твердження відповідача є безпідставними, так як спростовуються доказами, наданими самим відповідачем, а саме, до відзиву відповідачем додано заяву позивача від 03.10.2022 про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 боргу, за іншим договором позики, в сумі 42000 доларів США, що був предметом розгляду іншої цивільної справи (а.с.28,92).
До того ж, за вимогами ч.ч.1,2 ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Доказів того, що позивач неправомірно заволодів цією розпискою, суду не надано.
Отже, наявність у позивача оригіналу боргової розписки свідчить, що зобов'язання відповідача за вищевказаним договором позики від 12.08.2022 не виконано.
За такого, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу за договором позики від 12.08.2022, в розмірі 5500 доларів США, слід задовольнити.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, в сумі 2216 грн.
Керуючись ст.ст.5,8,10,81,263-265-269 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору, в сумі 2216 (двох тисяч двохсот шістнадцять) грн.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст судового рішення виготовлено 24.11.2023.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Сотська Світлана Олексіївна, РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Представаник відповідача: адвокат Дейнегін Сергій Миколайович, РНОКПП НОМЕР_4 , вул. Цитадельна, 9 оф.7, м. Київ.
С У Д Д Я: І.А. ШИКЕРЯ