Справа № 481/1740/23 Провадж.№ 2-а/481/11/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.11.2023 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Вжещ С.І.,
за участю секретаря Юхименко Т.М.,
представника позивача Сударикова Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новий Буг справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
29.09.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, в якому просив скасувати постанову серії БАД №125887 від 20.09.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування заявленого позову позивач покликається на те, що 20.09.2023 року поліцейським СРПП ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Момотенко В.В. відносно нього була складена постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 125887 про визнання його винним у скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Позивач вказує, що відповідно до змісту постанови він 20.09.2023 року о 18 годині 18 хвилин, в м. Новий Буг по вул. Цибулько, керуючи автомобілем DAF XF 105.460, державний номер НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» та здійснив рух в зону дії знаку 3.3 ПДР України по вул. Софіївська, Гагаріна, Цибулько, чим порушив п.8.4 ПДР України. З даною постановою не згоден, вважає її незаконною, оскільки будь-яких порушень ПДР він не здійснював. Зазначив, що офіційно працює в ФОП ОСОБА_2 на посаді водія. 20.09.2023 року близько 18:00 год. повертався на зазначеному вище автомобілі з м. Ізмаїл Одеської області, після перевезення та розвантаження вантажу, до м. Новий Буг Миколаївської області. Рухаючись по вул. Миколаївська на перехресті з вул. Софіївська м. Новий Буг Миколаївської області, з метою доїхати до підприємства (ФОП ОСОБА_2 ), де він працює та подальшого гаражування вказаного транспортного засобу на території підприємства, він повернув ліворуч та продовжив рух по вул. Софіївській, вул. Гагаріна та вул. Цибулько. Проїжджаючи по вул. Цибулько, він був зупинений працівниками поліції, які повідомили про те, що він порушив вимоги дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» та здійснив рух в зоні дії знаку. При цьому, позивач зазначає, що дія знаку 3.3 не розповсюджується на транспортні засоби, які обслуговують громадян або належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також ТЗ, які обслуговують підприємства, які знаходяться у зазначеній зоні. У таких випадках ТЗ повинен в'їжджати та виїжджати з неї на найближчому перехресті за місцем призначення, що працівником поліції, незважаючи на його заперечення, не було взяте до уваги.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу адміністративну справу було розподілено судді Вжещ С.І. 29.09.2023 року.
Ухвалою судді від 02.10.2023 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначена справа до розгляду по суті на 11.10.2023 року о 09:30 год. Витребувано у відповідача копії матеріалів, на підставі яких було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за постановою серії БАД №125887 від 20.09.2023 року.
10.10.2023 року від представника відповідача провідного спеціаліста ВПЗ ГУНП в Миколаївській області Нофенко М. до суду надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву та відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 11.10.2023 року клопотання представника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Нофенко Марини про продовження строку для подання відзиву в адміністративній справі задоволене. Продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позов до 25.10.2023 року. Розгляд справи відкладений до 25.10.2023 року 09:30 год., який в подальшому відкладений до 23.11.2023 року.
19.10.2023 року відповідач надіслав на електронну адресу суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування наданого відзиву представник відповідача посилається на те, що постанова серії БАД № 125887 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, винесена поліцейським СРПП ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Момотенко В.В., якому відповідно до чинного законодавства та посадових інструкцій надано повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 20.09.2023 року о 18:19 год. в Миколаївській області м. Новий Буг по вул. Цибулька, під час несення добового чергування було помічено транспортний засіб DAF XF105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого здійснив поворот ліворуч з вул. Миколаївська на вул. Софіївська, в межах дії дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних транспортних засобів заборонений». Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» водієві було роз'яснено причину зупинки. Вина ОСОБА_1 підтверджується фотографією місця зупинки транспортного засобу з геолокацією по вулиці Цибулько. Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Позивач не надав жодних доказів, які спростовували б факт порушення ним вимог ПДР України та не зазначив причини порушення позивачем вимог ПДР України, зважаючи на те, що існує в м. Новий Буг шлях до місця залишення транспортного засобу, не порушуючи при цьому ПДР України.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був належим чином повідомлений прол час і місце його проведення.
Представник позивача, адвокат Судариков Г.В., в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у ньому.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Нофенко М. в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив справу слухати без участі представника відповідача, позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, за таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 20.09.2023 року поліцейським СРПП ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Момотенко В.В. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 125887, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень 00 копійок.
У вказаній постанові серії БАД № 125887 від 20.09.2023 року поліцейським було зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме, що 20.09.2023 року о 18 годині 18 хвилин, ОСОБА_1 в м. Новий Буг вул. Цибулько, керуючи автомобілем DAF XF 105.460, державний номер НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» та здійснив рух в зону дії знаку 3.3 ПДР України по вул. Софіївська, Гагаріна, Цибулько, чим порушив п.8.4 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Як передбачено ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..
Як передбачено ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як зазначено вище постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена поліцейським патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ст. 122 КУпАП.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст.122 КУпАП, відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до вимог пункту 1.1 Правил дорожнього руху України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з ч. 5 ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 8.4 Правил дорожнього руху України визначено, що дорожні знаки поділяються на групи: попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила; знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування; таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Дорожній знак 3.3.«Рух вантажних автомобілів заборонено» передбачає, що забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо назнакові незазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів. Не поширюється дія знака: на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення; на вантажні автомобілі, які мають скісну білу смугу на зовнішній бічній поверхні або перевозять групи людей. Зона дії знака від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що частиною 2 статті 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, заперечуючи проти позову, представник відповідача посилався на те, що позивач у своїх письмових поясненнях зазначав, що є інша дорога, проїхавши по якій він не порушив би правила дорожнього руху.
Однак, відповідно до вимог Правил дорожнього руху України дорожній знак 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено»; - знак забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.
Не поширюється дія знака на транспортні засоби, що обслуговують чи належать громадянам, які поживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Як вбачається з трудового договору від 29.08.2023 року ОСОБА_1 працює водієм у ФОП ОСОБА_3 та виконує роботу з вантажного перевезення сільськогосподарської продукції.
Згідно наказу №16/1 від 20.06.2023 року про гаражування транспортних засобів, визначено місце зберігання транспортного засобу DAF XF 105.460, державний номер НОМЕР_1 , за адресою: м. Новий Буг, вул. Котовського, 9.
Зі скріншоту карти міста Новий Буг вбачається, що до місця гаражування транспортного засобу DAF XF 105.460, державний номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 до ФОП ОСОБА_2 , автомобілю, який рухається по автодорозі Н-11, необхідно повернути ліворуч з вулиці Миколаївської на вулицю Софіївську, потім, повернувши праворуч, проїхати до вулиці Цибулько, а з вулиці Цибулько повернути ліворуч на вулицю Котовського.
Разом з тим, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, зібраними поліцейським при розгляді справи про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем DAF XF 105.460, державний номер НОМЕР_1 , здійснив рух в зону дії знаку 3.3 ПДР України по вул. Софіївська, Гагаріна, Цибулько в місті Новий Буг. Також не встановлено з наданих матеріалів, де саме встановлений знак 3.3 ПДР України, вимоги якого, на думку поліцейського, порушив водій.
Судом встановлені такі обставини зі змісту позову та пояснень представника позивача.
Враховуючи, що ОСОБА_1 їхав до місця гаражування, в'їжджаючи до зони дії знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» на найближчому перехресті до місця призначення (перехрестя вулиць Миколаївської та Софіївської), тобто відповідно до вимог ПДР, суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, у діях водія.
Вказане вище свідчить про те, що посадовою особою патрульної поліції було розглянуто справу та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності необгрунтовано, без урахування усіх обставин справи, на які посилався водій під час розгляду такої справи.
За вказаного, складена відносно позивача постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного вимоги позивача щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та доведеними, і підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведені вимоги ст.ст. 247, 288, 293 КУпАП, а також враховуючи положення ч.2 ст.9, ч.3 ст.286 КАС України, справу про адміністративне правопорушення щодо позивача необхідно закрити.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 гривень, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією про сплату .
Таким чином, враховуючи те, що позовні вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст. 72-79, 139, 241-246, 250, 271, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне праввопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії БАД №125887 від 20.09.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини 4 статті 286 КАС України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Миколаївській області , адреса: 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5, код ЄДРПОУ 40108735.
Суддя С.І.Вжещ