Справа № 466/10106/23
Провадження № 2-а/466/168/23
РІШЕННЯ
іменем України
«15» листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Кавацюка В.І.
при секретарі Хомляк О.П.
учасники справи: позивач ОСОБА_1
відповідач інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №3
Управління патрульної поліції у Львівській
області Сорокіна Ю.І.
відповідач Департамент патрульної поліції
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Сорокіної Юлії Іванівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
УСТАНОВИВ:
26 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Сорокіної Юлії Іванівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позову зазначив про те, що 16 вересня 2023 року, орієнтовно в 15 год. 12 хв., керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Outlander», н.з. НОМЕР_1 , він здійснив зупинку даного транспортного засобу з правого краю дороги в населеному пункті Рясне-Руське, Кільцева Дорога, не доїжджаючи повороту на вул. Залізничну (Рясне-Руське). Цю зупинку він здійснив після того, коли у дзеркало заднього виду побачив автомобіль патрульної поліції з н.з. 5164, який рухався дуже тісно за його авто із ввімкненим проблисковим синім маячком.
Після зупинки, він виявив, що авто патрульної поліції зупинилось позаду нього, а тому вийшов із свого автомобіля, аби переконатися, чи дійсно патрульна поліція мала намір поспілкуватись саме з ним, чи вони кудись поспішали, а тому тісно тримались в дорозі заднього бампера його авто.
З авто екіпажу патрульної поліції до нього вийшло двоє осіб (жіночої та чоловічої статі) у формі працівників патрульної поліції. На його перше запитання чи дійсно поліція мала намір зупинити саме його та чи вірно він зупинися, відповіді не отримав. Працівниця патрульної поліції дуже швидко почала щось говорити, він просто не встигав слідкувати за ходом думки, почувши лише, що він порушив якісь норми ПДР, коли виїжджав з АТБ та повинен надати документи. Можливо працівниця поліції навіть і представилась, але це нереально було почути через швидкість її мовлення та звуки, проїжджаючих по трасі авто.
Фактично, пояснення про причини зупинки звелось до «ви порушили правила, коли виїжджали з АТБ». Які саме правила, коли, на думку поліції, він їх порушив, біля якого АТБ. В чому полягала суть порушення так і не довідався від працівників поліції.
Він надав свої документи (посвідчення водія, документ про реєстрацію т.з., поліс страхування цивільної відповідальності). Інспектор поліції одразу зачитала деякі його права та запитала, чи хоче він скористатись якимись із цих прав. Він повідомив, що хоче ознайомитись із матеріалами справи та надати усні та письмові пояснення.
Працівниця поліції повідомила йому, що жодних матеріалів справи немає, далі вони з його документами просто сіли в авто і зачинили двері, через відчинене вікно він попросив повторно надати для ознайомлення матеріали справи пояснити, які правила порушив, чим це зафіксовано, проте у відповідь перед ним зачинились також і вікна авто з н.з. 5164.
Очевидно, в авто розглядалась справа про адміністративне правопорушення щодо нього, проте без його участі, без повідомлення про такий розгляд, без права на пояснення, доводи, клопотання, ну і без прав на ознайомлення із матеріалами справи та надання письмових пояснень, про реалізацію, яких він неодноразово просив у працівників УПП.
Після такої протиправної поведінки працівників УПП він зателефонував за номером «102» та подав скаргу на дії працівників УПП у Ло, екіпаж з номерним знаком авто 5164, інші дані йому були невідомі, оскільки ніхто з працівників не показав свої посвідчення, не пояснив належним чином причину зупинки, не задоволив жодне з його клопотань.
Через деякий час працівники УПП у Ло вийшли з авто та поставили його до відома, що в салоні авто була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності. Також його запитали, чи готовий він розписатись в отриманні постанови. Ні роз'яснень щодо змісту постанови, ні щодо правил ПДР, які він, на їх думку порушив, ні інформації про право отримати постанову чи відмовитись від її отримання, він від працівників поліції не почув.
Він, позивач, дав ствердну відповідь, що постанову готовий отримати, проте лише після ознайомлення із її змістом, матеріалами справи та надання своїх пояснень в письмовій формі.
Працівниця поліції сказала, що така його відповідь розцінюється нею як відмова від отримання постанови без жодних обґрунтувань чи пояснень. Також, на думку працівниці поліції, матеріали справи - це лише та стрічка, яка роздруковується за допомогою спеціального технічного пристрою, тобто сама постанова, що свідчить ще й про низький рівень професійної кваліфікації працівника поліції.
Отже, постанова про притягнення до відповідальності за порушення ПДР йому вручена не була, а екіпаж поліції одразу покинув місце зупинки.
18 вересня 2023 року адвокатом Сотником О.І., в його інтересах, було подано адвокатський запит до Управління патрульної поліції у Львівській області з проханням надати йому для ознайомлення, з можливістю копіювання на флеш карту: - відеозапис 16.09.2023 року відеореєстратора патрульного авто № 5164 УПП у Львівській області; - відеозапис оформлення працівниками УПП у Львівській адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 від 16.09.2023 року (відеозапис нагрудної камери інспекторів УПП); - копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності; - інші матеріали справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності 16.09.2023 року.
З відповіді УПП у Л/о від 22.09.2023 року на адвокатський запит стало відомо (оскільки була долучена копія постанови серії ЕАТ № 7749169), що 16 вересня 2023 року оскаржувану постанову було винесено інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Сорокіною Юлією Іванівною
Отже 16.09.2023 року було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (порушення п. 33 ПДР), по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 7749169.
У відповіді УПП у Л/о від 18.09.2023 року також запропоновано адвокату отримати відеозаписи події із портативних відеореєстраторів працівників УПП у Л/о.
Станом на момент подання даної скарги відеозаписи адвокатом Сотником О.І. ще не отримані.
Оскільки копію постанови серії ЕАТ № 7749169 від 16.09.2023 року він отримав лише 22.09.23 року, отже десятиденний строку на її оскарження спливає 02.10.2023 року.
Вважає винесену постанову серії ЕАТ № 7749169 від 16.09.2023 року незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував, остання винесена з порушенням закону, за відсутності доказів існування порушення ПДР, а дії інспектора вважає непрофесійними, протиправними, абсолютно неетичними з огляду на наступне.
В оскаржуваній постанові належним чином не конкретизовано місце вчинення правопорушення, не забезпечено виконання вимог ст. 245 КУпАП, не підтверджено ту обставину, що взагалі мало місце порушення ним будь-яких правил ПДР.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Незважаючи на зазначений обов'язок, інспектором патрульної поліції не надано жодних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких була винесена оскаржувана постанова. Відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, не долучено жодних схем чи будь-яких інших матеріалів.
Отже, факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідачем не доведено.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За положеннями ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Проте оскаржувана постанова не містить всіх відомостей, які обов'язково повинні зазначатися згідно ст.283 КУпАП. Так, не вказано технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (оскільки такого взагалі не було здійснено), не вказано також правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження. Аналогічно всі ці обставини не були роз'яснення і мені під час «так званого» розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Приписами ч.1 ст.72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, не підтверджена належними та допустимими доказами, відповідачем не дотримано при винесені оскаржуваної постанови вимог статей 245 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом, що призвело до порушення моїх прав як прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст. 268 КУпАП.
Також зазначив, що інспектор патрульної поліції не здійснив жодних дій для залучення його до складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, чим фактично порушив ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, адже при складанні такої постанови йому не були роз'яснені усі його права та обов'язки, не враховано його пояснень, хоча відповідно до ст. 251 КпАП України, вони також можуть виступати засобами доказування у справі
З огляду на такі факти просить ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7749169, яка винесена поліцейським роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Сорокіною Юлією Іванівною 16 вересня 2023 року, про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (триста сорок гривень) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2023 року справу передану для розгляду судді Шевченківського районного суду м. Львова Кавацюку В.І.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Кавацюка В.І. від 04 жовтня 2023 року вказані матеріали адміністративної справи після усунення недоліків прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.
30 жовтня 2023 року представник відповідача Департаменту патрульної поліції Шкробак О. подав на адресу суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву зіслався на наступні обставини.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, 16.09.2023 року о 15 год. 08 хв. на автодорозі М-10 Львів-Краковець (11км) позивач керуючи транспортним засобом «MITSUBISHI OUTLANDER» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2 «рух праворуч» та здійснив рух ліворуч, чим порушив п. 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).
Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП Інспектор Управління виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень. J
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлені основні повноваження поліції, яка відповідно до покладених на поліцію завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Згідно статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.1 ПДР, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 ПДР закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Дорожній знак 4.2 ПДР дозволяє рух лише праворуч. Дія знака не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами. Дія знака поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,-тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо зупинення поліцейським позивача та суті вчиненого ним правопорушення та місця вчинення даного правопорушення.
Зазначає, що доводи позивача, зазначені в позові, не відповідають дійсності та об'єктивній реальності, адже інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, Позивач, на вимогу поліцейських, здійснив зупинку свого транспортного засобу та почав вести діалог з працівниками поліції. Останні, дотримуючись ст. ст. 278, 279 КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція № 1395 від 07.11.2015), представилися, пояснили правопорушнику причину зупинки та почали з'ясовувати всі необхідні обставини для початку розгляду справи по суті. Уже безпосередньо під час розгляду справи зачитали Позивачу ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ознайомили Позивача із правопорушенням, яке він вчинив.
Зазначає, що на нагрудному відеореєстраторі Інспектора чітко зафіксовано, що позивач у відповідь на винесення відносно нього постанови чітко сказав: «добре, виносьте». Клопотання про ознайомлення з матеріалами справи він не заявляв.
Також, позивач у позовній заяві зазначає, що в оскаржуваній постанові належним чином не конкретизовано місце вчинення правопорушення. Дані доводи є неправдивими та такими, що не мають жодних об'єктивних доказів. Частина третя ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи.
Частина третя ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст.283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
Отож, враховуючи те, що Інспектором було проведено розгляд справи, в результаті чого й була винесена постанова, в якій чітко вказано місце вчинення правопорушення, а саме: Автодорога М-10 Львів- Краковець (11 км).
Щодо невнесення відомостей про технічний засіб, яким здійснювалась фіксація правопорушення.
За приписами пункту 5 розділу IV Інструкції №1395, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Тому, такі відомості зазначаються тільки у постанові, що виноситься у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 536/583/17.
Отже, виходячи з вище наведеного, враховуючи те, що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не містить графи щодо внесення технічного засобу, яким здійснювалась фіксація правопорушення, тобто, Інспектор не мав технічної можливості внести дані відомості в постанову, а також зазначає, що невнесення відомостей про технічний засіб, не спростовує факту вчинення правопорушення позивачем.
Інспектор Управління приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв в межах власної дискреції, яка визначається завданнями та функціями передбаченими Законом України «Про Національну поліцію», КУпАП та посадовою інструкцією поліцейського.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення Інспектор виніс постанову по вказаній справі керуючись статтею 283 КУпАП на місці вчинення правопорушення.
Зазначає, що, інспектор мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.
Інспектором Управління, до позивача застосовано адміністративне стягнення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, санкція якого передбачає штраф у розмірі 340 грн. Дане стягнення вважають застосоване в чіткій відповідності букви закону та метою якого є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим позивачем та і іншими особами. Що відповідає меті адміністративного стягнення, яка передбачена ст. 23 КУпАП.
Вважає, що немає підстав для скасування постанови, а вимоги позивача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. В діях позивача є склад адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.
На підставі викладеного, просить відмовити повністю у задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю.
07 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 подав суду відповідь на відзив.
В обґрунтування відповіді на відзив зіслався на наступні обставини.
01 листопада 2023 року ним було отримано відзив Департаменту патрульної поліції на мою позовну заяву.
Зазначає, що даний відзив підписаний та поданий представником Департаменту патрульної поліції Шкробаком Олександром Михайловичем, який також зазначає, що діє в інтересах капітана поліції ОСОБА_2 . Проте до відзиву останній долучив копію довіреності № 18613/41/3/01-2022 від 22.12.2022 року, в якій зазначено, що Шкробак О.М. представляє інтереси лише Департаменту патрульної поліції.
Вважає за необхідне скористатись своїм правом на подання відповіді на вищезазначений відзив відповідача-2, яка спростовує твердження викладені у відзиві, покликаючись на докази, які містяться в матеріалах справи.
Відповідач стверджує, що 16.09.2023 року о 15:08 год. на автодорозі М-10 Львів-Краківець (11 км) він, керуючи автомобілем марки Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2. «рух праворуч» та здійснив рух ліворуч, чим порушив п. 33 ПДР.
На підтвердження даних обставин відповідач-2 не надає суду жодних доказів, посилаючись лише на дані оскаржуваної постанови від 16.09.2023 року, яка відповідно до вимог КУпАП не є доказом вчинення правопорушення, а результатом оформлення правопорушення. На жаль ані Відповідач-1, ані Відповідач-2 не розрізняють поняття «докази вчинення правопорушення» та «постанова про адміністративне правопорушення».
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даній же ситуації відповідач-2 намагається довести правомірність оскаржуваної постанови наявністю самої ж оскаржуваної постанови, що суперечить не лише вимогам закону, але й звичайній логіці.
Отже, у відзиві відповідач-2 чітко та однозначно підтверджує, що не існує жодних належних та допустимих доказів вчинення ним, позивачем, адміністративного правопорушення.
Відповідач-2 долучає до матеріалів справи в якості доказів відеозаписи із нагрудних відеореєстраторів поліцейських, проте усі записи на цих пристроях починаються з моменту, коли він зупинив свій транспортний засіб, і не на вимогу поліцейських, як зазначено у відзиві (і це також прослідковується із записів нагрудних відеореєстраторів), а тому що у дзеркало заднього виду побачив автомобіль патрульної поліції, який рухався дуже щільно за його авто із ввімкненим проблисковим синім маячком. Оскільки він їхав досить повільно, так як в салоні авто спали його двоє неповнолітніх дітей, то побачивши авто патрульної поліції з увімкненим синім проблисковим сигналом, він зупинився біля краю дороги аби дати дорогу патрульним. Хоч його обов'язок як водія в такій ситуації полягав лише у необхідності дати дорогу авто патрульної поліції (п. 3.2. ПДР), він все ж зупинився, адже смуга була одностороннього руху з виїздом на головну дорогу, без зупинки було б важко пропустити.
Зазначає, що ще 11 жовтня 2023 року він долучив в якості доказів до матеріалів справи відеозаписи події, яка мала місце 16.09.2023 року, отримані із портативних відеореєстраторів працівників УПП у Л/о, в кількості 4-ри штуки марковані відповідно Clip-0, Clip-1 (це з нагрудної камери рядового поліції ОСОБА_3 ), та Clip-2, Clip-3 (з нагрудної камери капітана поліції ОСОБА_2 ). Відеозаписи містяться на CD-дисках № 07041814 та № CWLUT-2144 G102.
Це ті самі відеозаписи, які долучає відповідач-2 до відзиву.
Також він долучив в якості доказу до матеріалів справи відеозапис події, яка мала місце 16.09.2023 року, отриманий із його телефону, та містяться на CD-диску № CWLUT-2144 G102.
Саме зазначені вище відеозаписи із нагрудних камер свідчать про грубі порушення вимог КУпАП, допущені інспектором поліції при складенні оскаржуваної постанови, мають доказову силу для розгляду мого позову. Проте такі відеозаписи не містять жодних доказів наявності факту самого правопорушення, що безумовно підтверджує факт розгляду справи про адміністративне правопорушення, так і винесення оскаржуваної постанови за відсутності будь-яких доказів по справі..
Відповідач-2 зазначає, що «Інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР».
Статтею 251 КУпАП, на яку він посилається у своєму позові, чітко передбачено, що є доказами в справі про адміністративне правопорушення та на підставі чого ці дані встановлюються. Серед цього переліку немає такого доказу як «чітке спостереження інспектора поліції», на яке посилається у відзиві Відповідач-2.
Більш того, як у самій постанові від 16.09.2023 року, так і у відзиві зазначено місце зупинки, місце складення постанови, місце вчинення порушення ПДР - автодорога М-10 Львів-Краківець (11 км). Проте місце зупинки його авто та місце складення постанови - Кільцева Дорога, перед поворотом на вул. Залізничну (Рясне-Руське), що чітко видно із долученого відео з його телефону (містяться на CD-диску № CWLUT-2144 G102), а також із відеозаписів нагрудних камер обох поліцейських. Місце зупинки та складення оскаржуваної постанови знаходиться на відстані близько двох кілометрів від місця так званого вчинення порушення ПДР, яке було зафіксовано «чітким спостереженням інспектора поліції».
З яких причин інспектор поліції ОСОБА_2 приховала справжнє місце складення постанови, зазначивши в оскаржуваній постанові інше місце, мені невідомо. Проте, зважаючи на ряд інших грубих порушень КУпАП, Правил етичної поведінки поліцейських, допущених інспектором при складанні постанови, вбачається, що зазначення неправдивих даних в офіційних документах є сталою практикою в роботі цього інспектора поліції.
Саме тому у позовній заяві ним зазначено, як на одну із підстав незаконності постанови, що в оскаржуваній постанові належним чином не конкретизовано місце вчинення правопорушення, місце складення оскаржуваної постанови, не забезпечено виконання вимог ст. 245 КУпАП, не підтверджено ту обставину, що взагалі мало місце порушення ним будь-яких правил ПДР.
У відзиві також зазначено, що «на нагрудному відеореєстраторі інспектора чітко зафіксовано, що позивач у відповідь на винесення відносно нього постанови чітко сказав «добре виносьте»…. тобто позивач чітко усвідомлював за яке саме правопорушення його притягують до відповідальності, проте з метою введення Суду в оману стверджує, що були порушенні його права».
Перш за все варто зазначити, що прослухавши повністю записи з відеореєстраторів інспекторів, зокрема і на 03хв.17с., ним не виявлено фрази на яку посилається представник відповідача-2 у своєму відзиві. По-друге, якщо навіть така фраза і мала місце, то як вона підтверджує факт усвідомлення правопорушення, факт відсутності порушення його прав при складанні оскаржуваної постанови чи факт введення суду в оману, представник відповідача-2 не обґрунтовує. Згідно з позиції відповідача-2 він міг просто заборонити інспекторам поліції виносити постанову чи то пак не погодитись виносити постанову, і тоді вона б не була винесена. Таке твердження представника відповідача-2 явно не ґрунтується на вимогах закону, а є виявом власного хибного уявлення про процедуру винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Також додатковим доказом того, що представник відповідача-2 обґрунтовував свій відзив на підставі власного уявлення про обставини справи, яке не ґрунтується на наявних у нього матеріалах справи, є те, що у відзиві зазначено наступне: «клопотання про ознайомлення із доказами на стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не заявляв».
Таке твердження є абсолютно оманливим, свідчить про те, що представник Відповідача-2 не ознайомлений із змістом відеозаписів, які долучає до свого відзиву. Адже, починаючи із 15 год. 06 хв. 30 сек., що є на усіх записах, вбачається, що одразу після зачитування інспектором його прав, він заявив клопотання про ознайомлення його із матеріалами справи. І заявляв він таке клопотання неодноразово, більш того, навіть пояснював інспектору що таке матеріали справи, що це, зокрема, докази вчинення правопорушення (відеозаписи, покази свідків і т.д.).
На своє клопотання він отримав відповідь інспектора поліції, що жодних матеріалів справи немає, після чого остання з його документами сіла в авто і зачинила двері.
Через відчинене вікно він попросив повторно надати для ознайомлення матеріали справи, пояснити, які саме правила дорожнього руху порушив, чим це зафіксовано і де Інспектор Сорокіна Ю.І. відповіла, що всі матеріали справи будуть йому надані після складення постанови.
На його прохання надати хоча б докази фото чи відеофіксації порушення, яке він начебто вчинив біля якогось з магазинів АТБ (теж невідомо якого саме, адже даних про його місцезнаходження в матеріалах справи немає), інспектор поліції Сорокіна Ю.І. повідомила, що такі є, але вона не має технічної можливості їх надати, порадила звертатись на АДРЕСА_1 .
Усе це зафіксовано на відеозаписах з нагрудних камер інспекторів поліції (запис після 15 год. 06 хв. 30 сек.).
Зазначає, що були і інші порушення при складанні постанови (з посиланням на конкретні моменти відеозаписів), які також свідчать і про рівень професійних знань інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Сорокіної Ю.І., а саме:
- «Постанова - це і є матеріали справи». Заявила йому інспектор поліції: запис 15:07:02 год. на clip-0, clip-2.
- «У мене немає технічної можливості зараз Вам надати докази відеофіксації правопорушення». Запис 15:07:24 год. на clip-0, clip-2. Доказів відеофіксації правопорушення так і не були надані ані на місці, ані на адвокатський запит, ані Суду. В такому випадку, інспектор Сорокіна Ю.І. надала йому неправдиву інформацію, що докази є, а розглянула справу за відсутності будь-яких доказів правопорушення, нехтуючи нормами КУпАП щодо порядку ознайомлення з доказами, матеріалами справи.
- «я доказів йому не збираюсь давати ніяких». Запис 15:12:17 год. на clip-0, clip-3. Це фраза інспектора Сорокіної Ю.І. в автомобілі під час складання постанови про адміністративне правопорушення. Свідчить про те, що остання чітко визнає, що всупереч вимогам закону, інспектор поліції свідомо не ознайомлює із доказами правопорушення, навіть якщо такі існують.
- «докази - то і є постанова». Запис 15:12:24 год. на clip-0, clip-3.
- «ось матеріали справи, прошу ознайомитись», «це всі матеріали», при цьому інспектор ОСОБА_2 має на увазі саму постанову у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціального технічного пристрою. Запис 15:15:26 год. на clip-1, clip-3.
- «взагалі в законодавстві це він має надати докази», «неправильно трактоване законодавство». Запис 15:12:52 год. на clip-0, clip-2. Такі настанови дає інспектор Сорокіна Ю.І. поліцейському Дронишинцю М.М. в автомобілі при складанні постанови про адміністративне правопорушення. Як такі настанови співвідносяться із положеннями ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, ч.2 ст.77 КАС України щодо обов'язку саме інспектора поліції збирати докази, об'єктивно дослідити всі обставини справи, доказувати правомірність свого рішення і т.д., невідомо.
Зазначає, що варто звернути увагу і на морально-етичні якості інспектора Сорокіної Ю.І., які зафіксовані на відеозаписах із нагрудних камер інспекторів:
- «та що ти його слухаєш, того дурачка». Запис 15:11:47 год. на clip-0. Ця фраза прозвучала з вуст інспектора поліції Сорокіної Ю.І. до свого колеги поліцейського Дронишинця М.М., після того як він попросив надати службове посвідчення, поліцейський відмовив, а він повідомив, що це незаконно. Цю фразу щодо себе він почув на місці, вона чітко повторюється на відеозаписі.
- «мудак, тупо порушує…попався». Запис 15:12:43 год. на clip-0, clip-3. Таким «лагідним» словом називала його інспектор поліції ОСОБА_2 при зверненні до свого колеги під час складання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Ця фраза, які і нижчеописані, не була сказана йому в обличчя, проте під офіційний відеозапис, посадовою особою в сторону особи, щодо якої виноситься постанова. Така поведінка працівника поліції є неприпустима не лише в силу закону, але і в силу звичайної моралі. Таке ставлення працівника поліції не може мати місце, незважаючи на те допустила особа адміністративне правопорушення чи ні, це неприйнятно апріорі.
- «я їм дам, зараз там всіх буду .башити». Запис 15:13:00 год. на clip-3. Так відповіла інспектор ОСОБА_2 своєму колезі, який сказав, що він, позивач, і далі вимагає надати матеріали справи для ознайомлення.
- «але то клоун». Запис 15:16:29 год. на clip-1, clip-3. Фраза, кинута інспектором поліції в його сторону, після залишення місця зупинки.
Отже, для інспектора патрульної поліції Сорокіної Ю.І. водій, який поводить себе адекватно, без грубощів, образ, тобто дотримується норм ділового мовлення, не допускає використання ненормативної лексики, який виконав всі законні вказівки та вимоги працівника патрульної поліції, проте вимагає дотримання закону при притягненні до адміністративної відповідальності, просить про реалізацію його законних прав, є «дурачком», «мудаком», «клоуном», якого потрібно «.башити».
Окрім того, спілкуючись з ним, позивачем, та отримавши від нього необхідні документи, інспектор поліції дивно реагує на його прохання не сідати з ними в авто, а саме: «в машину я не сідаю, а присідаю» (запис 15:05:35 на clip-2). Тут важко зрозуміти звідки саме в молодої людини тюремний жаргон: не сідаю, а присідаю. Присідають на заняттях з фізкультури, тренуваннях з важкої атлетики, інших видах спорту, а в авто, власне, сідають. Я знаю жаргонне значення слова «сісти» (себто потрапити в місця позбавлення волі), проте саме так трактувати це слово інспектору, капітану поліції явно не личить.
Щодо морально-етичних аспектів поведінки (зокрема, образ в мою сторону) інспектора поліції Сорокіної Ю.І. під час розгляду справи та складання постанови серії ЕАТ № 7749169 від 16.09.2023 року про накладення адміністративного стягнення, ним подано 03.10.2023 року окрему скаргу в Департамент патрульної поліції. Він також отримав щодо даної скарги проміжну відповідь про продовження строків її розгляду до 15.11.2023 року.
Враховуючи викладені вище обставини, просить позов задовольнити в повному обсязі та проводити розгляд справи у його відсутності.
В судове засідання, яке було призначене на 15 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 не з'явився та подав заяву з проханням розглядати справу без його участі.
Відповідач - інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Сорокіна Ю.І. в судове засідання не з'явилась повторно, хоч про час і місце розгляду справи повідомлялась в установленому порядку та надіслала на електронну адресу суду повідомлення про те, що не зможе бути присутньою на розгляді справи у зв'язку з сімейними обставинами.
Відповідач - представник Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився повторно, хоч про час і місце розгляду справи повідомлялись в установленому порядку та у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу у відсутності сторони відповідача.
У відповідності до положень ч.4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 15 листопада 2023 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні встановлено, що 16 вересня 2023 року службовою особою відповідача - поліцейським роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Сорокіною Ю.І. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7749169, згідно з якою позивач ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340,00грн.
В цій постанові, зокрема, зазначено, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 , 16 вересня 2023 року о 15.08 год. в с.Підрясне дорога М10 Львів - Краковець, не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» та здійснив рух ліворуч, чим порушив п.33 ПДР (порушення вимог дорожніх знаків), скоївши адміністративне правопорушення, яке передбачено ч.1 ст. 122 КУпАП.
Вищевказані обставини підтверджуються даними, які зазначені в адміністративному позові та копією вищевказаної постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ЕАТ №7749169 від 16 вересня 2023 року.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Згідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що представник відповідачів в судове засідання не з'явився та ним не надано до суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог позивача, а тому позовні вимоги про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, законними, тому суд дійшов до висновку про їх задоволення. Крім того, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень до судового засідання не надано переконливих доказів правомірності свого рішення в частині призначеного адміністративного стягнення, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 10, 72, 73, 74, 75, 77, 229, 242, 243, 244, 245, 246, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 33, 122, 245, 247, 251, 254, 256, 258, 268, 278, 279, 280, 287, 288, 289, 293 КУпАП, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Сорокіної Юлії Іванівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7749169, яка винесена інспектором роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Сорокіною Юлією Іванівною 16 вересня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (триста сорок гривень) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Рішення може бути повністю або частково оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. І. Кавацюк