465/9411/23
2-а/465/420/23
УХВАЛА
про залишення без руху
"23" листопада 2023 р. м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -
ВСТАНОВИВ:
20.11.2023 року позивач звернувся до суду із позовною про визнання протиправною та скасування постанови №544 від 18.10.2023 року, винесену адміністративною комісією Франківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо ОСОБА_1 .
Окрім цього, позивач у позовній заявіпросить поновити йому строки на оскарження вищезазначеної постанови.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали адміністративного позову та додані до нього додатки, вважаю за необхідне даний позов залишити без руху з наступних підстав.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ.
За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону №3674-VІ містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 при розгляді справи № 543/775/17 відступила від правового висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачем за подання даного позову має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом п'ятим частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (536,80 гривень).
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 536,80 гривень на наступний рахунок: №UA168999980313141206000013953, отримувач: ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.подат), код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір(Державна судова адміністрації України, 050).
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Також, згідно ч.1 та ч.3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Тобто норми вищевказаних законів передбачають певні процесуальні строки, в межах яких особі надано право на оскарження даного рішення. При цьому, кожна з учасників справи має використовувати надані їй процесуальні права сумлінно, без зловживань.
Так, для постанов, прийнятих іншими органами (посадовими особами) про накладення адміністративного стягнення, встановлено альтернативний порядок оскарження, зокрема: до вищестоящого органу (вищестоящої посадової особи), або до адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Про необхідність перевірки судом вимог КАС України щодо строків звернення з адміністративним позовом, дослідження наявності саме поважних причин для їх поновлення, зазначено й у п.п. 13-14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".
Разом з тим, законодавством не визначений перелік випадків, які можуть розцінюватись судом, як поважні причини пропуску строків, тому суд в кожній конкретній справі з врахуванням всіх обставин самостійно встановлює поважність таких причин. Проте, на переконання суду, це мають бути об'єктивні обставини, які не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані із реальними труднощами в реалізації нею права на звернення до суду у межах встановленого строку, оскільки право доступу до правосуддя не є абсолютним правом і може бути обмежено встановленим законом строком.
В даному випадку,позивачем не наведені причини пропуску строку звернення до суду з позовом, тому суд не вважає їх поважними, оскільки не наведено непереборних обставин, що не залежали від його волі та які могли бути об'єктивною перешкодою для вчасного звернення до суду з позовом, а саме протягом десяти днів з дня винесення оскаржуваної постанови.
Разом з тим, позивачем не додано до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, в тому числі і належні докази щодо отримання оскаржуваної постанови.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на встановлене, адміністративний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням поважних підстав його пропуску та доказів на підтвердження цих обставин та документ про сплату судового збору у розмірі 536,80гривень.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути зазначені недолікипозовної заяви.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя Мартинишин М.О.