УХВАЛА
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 420/1216/23
адміністративне провадження № К/990/36830/23
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Самохвалого Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року
у справі №420/1216/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку за 2022 рік, та доплати до грошового забезпечення у 2021 році та з 01.01.2022 по 22.08.2022;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2022 рік та доплату до грошового забезпечення у 2021 році та з 01.01.2022 по 22.08.2022;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2022 рік та доплату до грошового забезпечення у 2021 році та з 01.01.2022 по 22.08.2022.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року, відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову.
02 листопада 2023 року представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.
В обгрунтування скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що виразилося у незастосуванні до спірних правовідносин пунктів 1 та 4 постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 року та Положення про патрульну службу МВС, затвердженого наказом МВС № 796 від 02.07.2015 року (в частині вимог про зобов'язання нарахувати та сплатити доплату до грошового забезпечення), та невиконанні вимог частини 1 статті 73 КАС України та частини 2 статті 77 КАС України (в частині вимог про зобов'язання нарахування та сплати грошової компенсації за невикористану відпустку).
При цьому, представник позивача вказує, що станом на теперішній час є відсутнім висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у таких правовідносинах.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Разом з тим, скаржник не вказує конкретну норму Положення про патрульну службу МВС, затвердженого наказом МВС № 796 від 02.07.2015 року щодо застосування якої необхідний висновок Верховного Суду.
Проаналізувавши зазначені скаржником норми (статті 73 та 77 КАС України) встановлено, що ці норми є загальними нормами, які визначають належність доказів, та встановлюють обов'язок доказування, а тому Суд вважає необгрунтованим твердження щодо надання висновку Верховного Суду щодо вказаних норм.
Разом з тим, варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.
Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Необхідно враховувати, що вирішуючи спори, суди застосовують положення статті в залежності від обставин, установлених у кожній конкретній справі.
Разом з тим, оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Водночас касаційна скарга не містить вмотивованих доводів щодо того, який вплив висновку Верховного Суду у цій справі буде мати для вирішення спору по суті, які і не містить аргументів їх неправильного застосування та підстав для формування такого висновку (усунення колізії, визначення пріорітету між нормами, тлумачення норми, т.і.).
Наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а представник позивача обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу адвоката Самохвалого Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у справі №420/1216/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Е. Мацедонська