УХВАЛА
Іменем України
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа №200/4921/20-а
адміністративне провадження № К/990/25922/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
учасники справи:
представники позивача - Бевза В.І., Верещага Т.В.,
представники відповідача - Єгоров А.Є., Соколов Д.В., Степанов О.С., Щербакова І.М.,
розглянув в судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2021 (суддя Куденков К.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 (судді: Гайдар А.В. (головуючий), Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.) у справі №200/4921/20-а за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат імені Ілліча» до Східного міжрегіонального управління ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.03.2020 № 0000625112, № 0000635112.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення - рішення прийняті поза межами встановленого Податковим кодексом України строку давності; ґрунтуються на неповному встановлені обставин та неправильному тлумаченні застосуванні статті 39 Податкового кодексу України; прийняті за результатами перевірки, під час якої було допущено численні процедурні порушення.
Вважає безпідставними висновки контролюючого органу, що найбільш доцільним у спірних правовідносинах (контрольовані операції позивача з «Metinvest International S.A.») є застосування саме методу «порівняльної неконтрольованої ціни» на підставі інформації наявної в агентстві Platts S&P Global, а не методу «чистого прибутку», який обрав позивач як найбільш доцільний в цьому випадку.
Зазначає, що Platts використовує відомості щодо комерційних пропозицій, а не лише щодо фактично здійснених господарських операцій, що вказує на протиправність застосування контролюючим органом методу порівняльної неконтрольованої ціни на основі даних Platts. Твердження відповідача про зіставлення даних Platts із відомостями з інших джерел інформації не підтверджується належними та допустимими доказами і не має братись до уваги. Вважає, що належність певних товарів до однієї товарної позиції, або навіть підпозиції УКТ ЗЕД не є безумовним свідченням відсутності значущих для цілей трансфертного ціноутворення відмінностей між товарами. Відмінності у марках чавуну, що реалізується, за загальним правилом впливають на ціноутворення у операціях між непов'язаними особами. Як наслідок, дані Platts формувались в тому числі на основі операцій щодо реалізації інших, більш дорогих марок високоякісного чавуну, а тому - можуть застосовуватись лише за умови здійснення відповідних коригувань. Втім, подібних коригувань відповідачем здійснено не було. Контролюючий орган не здійснює повноцінного аналізу всіх умов операцій, а здійснює виключно поверхневий аналіз фінансових показників, що призводить до отримання хибних висновків.
Для цілей розрахунку діапазонів рентабельності в якості аналізованого періоду правомірно було обрано період в три роки, що передують звітному. Положення Податкового кодексу України і Настанов ОЕСР не обмежують компанію у виборі часового проміжку для побудови діапазону рентабельності. Наявні незначні відмінності у функціональному профілі Metinvest International S.А. та зіставних компаній не повинні чинити суттєвого впливу на рівень рентабельності. Таким чином коригування фінансового результату Товариства здійснювати не потрібно, оскільки не порушуються вимоги Податкового кодексу України щодо відповідності звичайним цінам та принципу «витягнутої руки».
Також позивач вказує, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2018 відкрито провадження у справі № 0540/9345/18-а про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002744712 від 15.06.2018, але судове рішення у вказаній справі ще не набрало законної сили, відповідно, відсутні підстави для нарахування контролюючим органом штрафної (фінансової) санкції (штраф) в розмірі 50 відсотків спірної суми нарахованого податкового зобов'язання.
Товариство вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення порушують його легітимні очікування щодо застосування відносно нього податкового законодавства у належний спосіб, призводять до втрати ним майна, а отже порушують його право на мирне володіння майном.
3. Контролюючий орган у відзиві на позовну заяву зазначав, що в ході проведення перевірки відповідно вимог діючого законодавства для обрання найбільш доцільного методу трансфертного ціноутворення було проаналізовано без виключення всі методи, в тому числі як метод «порівняльної неконтрольованої ціни» так і метод обраний платником метод «чистого прибутку». За результатами проведеного аналізу з врахуванням вимог українського законодавства та загальноприйнятим Настановам ОЕСР, дані «Platts S&P Global» є доцільним використовувати для цілей методу порівняння неконтрольованої ціни щодо контрольованих операцій (далі - КО) в цьому випадку.
Доводи позивача, що контролюючим органом не здійснено аналіз та не враховано хімічні та фізичні характеристики марок чавуну є безпідставними, оскільки в контрольованих операціях платника, що є предметом перевірки відсутній факт впливу марки чавуну на ціну реалізації.
За результатами проведеного аналізу, характеристики товарів та умови в контрольованих операціях та операціях, інформація, про які наведена в загальнодоступному джерелі інформаційного агентства «Platts S&P Global», є зіставними відповідно до норм пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.
Крім того, відповідач зазначає, що перевіркою встановлено неправомірність визначення ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» періоду (років), які охоплені аналізом для співставлення фінансових показників в контрольованих операціях та зіставних компаній.
Таким чином контролюючий орган вважає, що метод використаний платником - метод «чистого прибутку» не є найбільш доцільним у цьому випадку. За результатами проведеного аналізу, враховуючи пріоритетність методу порівняльної неконтрольованої ціни, та наявності в загальнодоступному джерелі інформаційному агентстві «Platts S&P Global» достатнього обсягу інформації щодо належної зіставності операцій з контрольованими при здійснені коригування з врахуванням функціоналу трейдера, а також на умови поставки, щодо контрольованої операції здійсненої на умовах поставки DAF (одна поставка 260 тон у лютому 2015 року, всі інші контрольовані операції здійснені на умовах FOB Маріуполь і не потребують додаткового коригування на умови поставки) відповідач вважає найбільш доцільним у цьому випадку застосування методу «порівняльної неконтрольованої ціни» на підставі інформації наявної в вищезазначеному загальнодоступному джерелі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022, позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.03.2020 № 0000625112, № 0000635112.
Задовольняючи позовні вимоги Товариства та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення суди дійшли висновку про безпідставність визначення та коригування податкових зобов'язань позивача до рівня податкових зобов'язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованих операцій комерційним та/або фінансовим умовам, які мали місце під час здійснення зіставних операцій, сторони яких не є пов'язаними особами.
Суди зазначили, що всупереч приписів пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України контролюючим органом здійснено співставлення не з фактично здійсненими господарськими операціями (з відповідним коригуванням), а з котируваннями, які включають у тому числі пропозиції та які враховують, зокрема, уже «нормалізовані», тобто відкориговані, ціни, з наступним проведенням коригування контролюючим органом.
Відповідачем фактично було використано лише одне джерело інформації, дані якого жодним чином не співставлялись з іншими джерелами інформації та яке при цьому не забезпечує отримання достовірних даних щодо фактично здійснених операцій, застосування контролюючим органом методу порівняльної неконтрольованої ціни на основі даних лише агентства «Platts S&P Global», що, на думку судів, у цьому випадку є неправомірним.
Тобто суди дійшли висновку щодо безпідставності обрання (застосування) контролюючим органом у спірних правовідносинах методу «порівняльної неконтрольованої ціни» на підставі інформації наявної в агентстві «Platts S&P Global» та проведення відповідного коригування податкових зобов'язань позивача на підставі вказаного методу.
Крім того, суди зазначили, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню строкові обмеження, передбачені пунктом 3 статті 9 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, яка ратифікована Законом України № 2929-III (2929-14 ) від 10.01.2002, а тому коригування контролюючим органом податку на прибуток за 2013 і 2014 роки є протиправним.
Щодо застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.03.2020 № 0000635112, то суди дійшли висновку про відсутність в діях позивача ознак повторюваності, оскільки податкове повідомлення-рішення від 15.06.2018 № 0002744712, на яке покликався контролюючий орган як на підставу повторності донарахування податкових зобов'язань, на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.03.2020 № 0000635112 не було узгодженим, а в подальшому було скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі № 0540/9345/18-а, що набрало законної сили за наслідками апеляційного перегляду 24.05.2021.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. До Верховного Суду 26.09.2022 надійшла касаційна скарга контролюючого органу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 у справі №200/4921/20-а.
Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Усенко Є.А., (головуючий суддя), Гімона М.М., Яковенка М.М. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 у справі №200/4921/20-а.
У зв'язку з ухваленням зборами суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді рішення від 09.06.2023 №9 про обрання судді Усенко Є.А. до Великої Палати Верховного Суду розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28.06.2023 №1022/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2023 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Олендер І.Я. (головуючий суддя), судді: Гончарова І.А., Пасічник С.С.
Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2023 суддею Олендером І.Я. прийнято до провадження справу №200/4921/20-а за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат імені Ілліча» до Східного міжрегіонального управління ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2023 справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 10.10.2023.
Розгляд справи у судових засіданнях відбувався 10.10.2023, 31.10.2023 та 21.11.2023.
6. В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій відповідач зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
7. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому Товариство, зокрема, зазначає про нерелевантність обставин справи №440/1053/19, на яку посилається відповідач у касаційній скарзі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
8. Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України внесені зміни.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд в процесі судового розгляду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи в межах підстави відкриття касаційного провадження та дійшов висновку, що касаційне провадження у цій справі слід закрити.
Колегією суддів встановлено, що касаційна скарга в межах визначеної скаржником підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтована незастосуванням судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
Водночас посилання скаржника на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
Так, відповідач у касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення не був врахований висновок щодо застосування норм пп.39.3.2.1 пп.39.3.2 п.39.3 ст.39 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 27.06.2022 у справі №440/1053/19, а саме що законодавчо закріпленою є необхідність використання показників Platts в діяльності податкового органу, відповідно обов'язок використання даної бази даних прямо закріплений законодавством. Крім того, контролюючий орган вказує, що у вказаній постанові Верховного Суду акцентовано увагу на застосуванні методу порівняльної неконтрольованої ціни з використанням інформації про ціни та методики Platts.
Також відповідач наголошує на тому, що суди при прийнятті рішення неправильно застосовано норми статті 39 Податкового кодексу України, оскільки відповідно до норм даної статті контролюючий орган, здійснюючи податковий контроль за трансфертним ціноутворенням, базується на тому ж методі, який застосовується платником податків, якщо платник використав метод, що відповідає положенням статті 39 Податкового кодексу України, або вибрав метод трансфертного ціноутворення, зазначений у договорі про попереднє узгодження цін у контрольованих операціях. В той же час, судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції не було враховано, що контролюючий орган має право використати інший метод трансфертним ціноутворенням, якщо буде встановлено, що він є найбільш доцільним та обґрунтованим у відповідному випадку. При цьому, контролюючим органом відповідно діючого законодавства, враховуючи пріоритетність методу порівняльної неконтрольованої ціни, аналіз щодо можливості застосування одного з методів трансфертного ціноутворення та обрання найбільш доцільного методу у даному випадку розпочато аналіз з методу порівняльної неконтрольованої ціни та надалі проаналізовані всі методи на наявність повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу трансфертного ціноутворення.
З постанови Верховного Суду від 27.06.2022 у справі №440/1053/19, в якій сформовано висновки, які, як вважає відповідач, не враховано судом апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи, вбачається наступне.
Позивач у документації з трансферного ціноутворення за 2013 - 2014 рік застосував допоміжний метод ціноутворення, передбачений у підпункті 1 пункту 21 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Товариство, застосувавши цей метод, використало як зіставні ціни на продукцію ціни згідно з даними видання «Дайджест цін товарів на світових ринках» ДП«Укрпромзовнішекспертиза».
У документації з трансферного ціноутворення за 2015 рік для обґрунтування відповідності умов контрольованих операцій (ціни продажу) принципу «витягнутої руки» позивач зазначив про застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни з використанням інформації про ціни та методики Platts. Це й же метод, інформацію про ціни та методику Platts застосовував і контролюючий орган при здійсненні контролю за дотриманням позивачем принципу "витягнутої руки" в операціях з поставки котунів стандартних та вищої якості "феррекспо" компанії "Ferrexpo Middle East FZE". Контролюючий орган дійшов висновку, що ціни реалізації позивачем продукції в контрольованих операціях не відповідали принципу "витягнутої руки", оскільки були нижчі, ніж ціни, визначені з використанням інформації про ціни на залізну руду та методики Platts. Невідповідність (заниження) цін контролюючий орган виявив за такими складовими формули ціноутворення, встановленої в контракті 31.07.2013 №IOSA2013 FME, як базисна ціна для котунів вищої якості (ціна залізної руди із вмістом заліза 65%), коригування за якістю (на вміст кремнозема (діоксида кремнію), коригування на основі фізичної форми (коригування ціни залізної руди до ціни окатків), коригування на вологість та коригування на умови фрахту.».
Таким чином, вказані обставини свідчать, що у справі №440/1053/19 як позивачем (ПАТ«Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат») так і відповідачем (Офіс великих платників податків ДФС) використано один і той же метод встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», а саме перший метод - метод порівняльної неконтрольованої ціни. При цьому спірним було застосування джерел наявної інформації про ціни, які було використано позивачем та відповідачем у методології розрахунку цін за одним і тим ж методом «порівняльної неконтрольованої ціни» (сторонами застосовано до контрольованих операцій показники різних інформаційних агентств).
Висновки, які зроблено Судом у справі №440/1053/19, стосуються використання інформації про ціни та методики Platts при розрахунку цін в контрольованих операціях саме в межах першого методу - методу «порівняльної неконтрольованої ціни».
Натомість у правовідносинах у цій справі визначальним є вирішення спірного питання щодо правомірності застосування позивачем четвертого методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» - методу «чистого прибутку».
Контролюючий орган за результатами проведеної у позивача перевірки дійшов висновку, що обраний позивачем метод «чистого прибутку» не є найбільш доцільним в цьому випадку, найбільш доцільним контролюючий орган вважає застосування саме методу «порівняльної неконтрольованої ціни» на підставі інформації наявної в агентстві «Platts S&P Global».
Тобто у справі №440/1053/19 на яку посилається відповідач, судом розглядались правовідносини щодо формування ціни в межах одного методу (порівняльної неконтрольованої ціни) проте на підставі різних джерел інформації і спірним (ключовим) було саме правомірність чи неправомірність використання того чи іншого джерела інформації для формування ціни у контрольованих операціях, натомість у цій справі ключовим та першочерговим моментом є застосування найбільш доцільного методу трансфертного ціноутворення відповідно до характеру контрольованої операції, четвертого методу - методу «чистого прибутку», який був обраний позивачем, чи першого методу - методу «порівняльної неконтрольованої ціни», який, як вважає відповідач, є найбільш доцільним у спірних правовідносинах.
Колегія суддів також зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду у пункті 68 постанови від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц зауважено, що висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи.
Наведене свідчить про те, що за змістовним та об'єктним критеріями правовідносини в цій справі та в зазначеній відповідачем справі не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин, і виключає застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору; аналіз висновків, зроблених судами в справі, в якій подано касаційну скаргу, виходячи із встановлених судами обставин справи та підстав для задоволення позову, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у зазначеній постанові Верховного Суду у справі №440/1053/19.
Крім того, слід зазначити, що відповідач у касаційній скарзі стверджує, що у справі №440/1053/19 Верховний Суд зробив висновок, що «законодавчо закріпленою є необхідність використання показників Platts в діяльності податкового органу, відповідно обов'язок використання даної бази даних прямо закріплений законодавством», проте з вказаної постанови не вбачається, що Суд робив наведені висновки.
Аналізуючи зміст підпунктів 14.1.269,14.1.270 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції на час спірних правовідносин) не вбачається, що такі регулюють норми трансфертного ціноутворення. Більш того в статті 39 Податкового кодексу України, в тому числі і підпункт 39.3.2.1, не має відсилань чи посилань на терміни зазначені в підпунктах 14.1.269 та 14.1.270 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України чи безпосередньо на Platts (міжнародна, глобальна уніфікована система інформаційного моніторингу за динамікою ринку та ціноутворенням у галузі добувної та паливно-енергетичної промисловості).
Поряд з цим з огляду на висновки у справі №440/1053/19, показники Platts можуть бути джерелом інформації, як і інші джерела інформації, при вирішенні справ щодо трансфертного ціноутворення, зокрема при застосуванні методу «порівняльної неконтрольованої ціни».
Крім того, слід зазначити, що показники Platts є базою для використання суб'єктами господарської діяльності, проте обов'язку щодо використання виключно показників Platts норми податкового законодавства не містять, зокрема і в діяльності контролюючого органу, як стверджує відповідач. Суд у справі №440/1053/19 вказував на те, що саме суб'єкт господарської діяльності (позивач) не застосував показники Platts, проте Суд не зазначав про виключну необхідність використання показників Platts в діяльності контролюючого органу, і що такий обов'язок використання прямо закріплений законодавством.
Варто зазначити також і про те, що Platts це міжнародна, глобальна уніфікована система інформаційного моніторингу за динамікою ринку та ціноутворенням саме в у галузі добувної та паливно-енергетичної промисловості, як це прямо зазначено у підпункті 14.1.269 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Також колегія суддів зазначає, що висновки щодо застосування норм прав, який викладений у постанові у справі №440/1053/19 стосуються правовідносин, які не є подібними і в частині висновків щодо застосування строків давності.
Так у постанові на яку посилається скаржник Верховний Суд надав оцінку застосуванню строків давності виключно на підставі норм пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
У цій справі суди попередніх інстанцій при застосуванні строків давності керувались правилами застосування граничних строків давності (до звітних періодів 2013 - 2014 років) на підставі пункту 3 статті 9 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, яка ратифікована Законом України № 2929-III (2929-14) від 10.01.2002.
Більш того, у касаційній скарзі відповідач не посилався на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у справі №440/1053/19 у цій частині.
9. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що наведені скаржником підстави для касаційного оскарження судових рішень в частині порушення судами пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшли свого підтвердження, оскільки висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
10. Відповідно до частини другої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
У зв'язку з викладеним, у цій справі наявні підстави для закриття касаційного провадження.
Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 339, статтями 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 у справі №200/4921/20-а.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Ухвалу в повному обсязі складено 23.11.2023.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
С.С. Пасічник
І.А. Гончарова ,
Судді Верховного Суду