УХВАЛА
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа №807/2322/15
адміністративне провадження №К/990/12846/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі №807/2322/15 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції України з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ
У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції України з питань праці від 28 жовтня 2015 року за №262-К «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року.
Стягнуто з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 287 813,96 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивів.
Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №807/2322/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області та ухвалено в цій частині нове рішення.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року та зобов'язано Управління Держпраці у Закарпатській області вжити заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду.
В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №807/2322/15 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року та зобов'язання Управління Держпраці у Закарпатській області вжити заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду.
В цій частині ухвалено нове рішення, яким поновлено ОСОБА_1 в Управлінні Держпраці у Закарпатській області на посаді рівнозначній тій, з якої його звільнено на підставі наказу Державної інспекції України з питань праці від 28 жовтня 2015 року №262-К.
Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в частині стягнення з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 287 813,96 грн.
В цій частині направлено справу на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
В іншій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року залишено без змін.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням коефіцієнта підвищення заробітної плати, відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, у розмірі 864 430,93 грн.
В решті позову відмовлено.
Управління Держпраці у Закарпатській області подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою у справі № 807/2322/15.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 , яка перебувала у складі колегії суддів, 14 серпня 2023 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено склад колегії суддів для розгляду касаційної скарги: Білак М.В. - головуючий суддя, судді: Радишевська О.Р., Мельник-Томенко Ж.М.
14 серпня 2023 року до суду касаційної інстанції надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження № К/990/12846/23 у справі № 807/2322/15, вказуючи на її невідповідність вимогам пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України - підписано особою, яка не має права її підписувати. Голова комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області Андрій Вакула наділений правом підпису документів, які стосуються тільки припинення такого територіального органу виконавчої влади
Також, на переконання позивача, касаційна скарга подана від імені органу, який позбавлений права здійснювати повноваження та функції з реалізації державної політики у відповідних сферах, що включає і самопредставництво в судах України. Наказом Державної служби України з питань праці від 05 грудня 2022 року № 234 Управління Держпраці у Закарпатській області зобов'язано припинити здійснювати повноваження та функції з реалізації державної політики у відповідних сферах, однією з яких є самопредставництво інтересів Держпраці як органу державної влади.
Дослідивши наведені у клопотанні доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
Касаційна скарга від Управління Держпраці у Закарпатській області подана за підписом голови комісії з ліквідації Управління Давиденко Ольгою Миколаївною.
На підтвердження повноважень до касаційної скарги додано копію наказу Державної служби України з питань праці від 04 січня 2023 року № 2 «Про внесення змін до наказу Держпраці від 17 січня 2022 року № 27» щодо призначення головою Комісії Давиденко О.М. (заступника начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці).
Частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
За приписами частин третьої, четвертої статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що юридична особа, в тому числі та, що є суб'єктом владних повноважень, вважається ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. До цього моменту юридична особа перебуває у процесі ліквідації, а повноваження щодо управління справами такої юридичної особи переходять до комісії з припинення юридичної особи з моменту призначення комісії. При цьому, голова комісії, її члени виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Згідно з частинами першою та другою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Як зазначено у касаційній скарзі, Управління Держпраці у Закарпатській області перебуває у стадії ліквідації.
Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління Держпраці у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39795035) перебуває у стані припинення, керівником юридичної особи є Давиденко О.М.
За таких обставин, станом на день подання касаційної скарги Управління Держпраці у Закарпатській області не припинено у встановленому законодавством порядку, а повноваження щодо представництва інтересів цього органу в суді, в силу закону, можуть здійснювати голова ліквідаційної комісії, її члени. Відповідно до наданих при зверненні з касаційною скаргою доказів Давиденко О.М. є уповноваженою особою представляти інтереси Управління.
Відповідачем надано докази належного уповноваження Давиденко О.М. на вчинення процесуальних дій від імені касатора у розумінні статті 59 КАС України, а тому доводи позивача про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі не знайшли свого підтвердження.
Також позивач помилково вказав, що касаційна скарга від імені Управління Держпраці у Закарпатській області підписана головою комісії Андрієм Вакула.
Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 169, 345, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі №807/2322/15 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції України з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
Ж.М. Мельник-Томенко
О.Р. Радишевська