УХВАЛА
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа №360/3258/20
адміністративне провадження №К/990/20409/23;К/990/20831/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Губської О.А., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Луганської обласної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора України, Луганської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 14 від 17 липня 2020 року № 2, наказу прокурора Луганської області від 19 серпня 2020 року № 1231к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
01 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернуся до суду з адміністративним позовом до Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач -2), Прокуратури Луганської області (далі - відповідач -3), в якому, з урахуванням уточнення до позовної заяви просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 17 липня 2020 року № 2 про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Луганської області від 19 серпня 2020 року № 1231-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що поширює свою діяльність на Луганську область Прокуратури Луганської області та органів прокуратури;
-поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури або на рівнозначній посаді з 01 вересня 2020 року зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України.
- стягнути з Прокуратури Луганської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за періоди: з 01 вересня 2020 року по 10 вересня 2020 року в розмірі 15749,2 грн.; з 11 вересня 2020 року по день фактичного поновлення на посаді, виходячи із середньоденного розміру заробітку (з урахуванням коефіцієнту підвищення) 9 386 грн 52 коп.
Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Губська О.А.) відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Луганської обласної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у цій справі.
Позивачем разом з відзивом на касаційні скарги також заявлено клопотання про закриття касаційних проваджень у справі.
Клопотання про закриття касаційного провадження обґрунтовано тим, що після відкриття касаційного провадження виявилося, що позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 640/1787/20, від 14 липня 2022 року у справі №640/1083/20, від 30 серпня 2022 року у справі № 420/7408/20, на які посилається Офіс Генерального прокурора у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. Тому касаційне провадження підлягає закриттю з підстави, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 339 КАС України.
Також позивач зазначає, що після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїх постановах від 13 травня 2021 року у справі №120/3458/20-а, від 27 квітня 2021 року у справі №640/419/20, від 05 листопада 2021 року у справі №640/537/20 вже викладав висновки щодо питання застосування норм права, передбачених п.п. 9,11,12,13,15,17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, виходячи з поняття дискреційних повноважень кадрової комісії у подібних правовідносинах, а також те, що позиція Верховного Суду, викладена у справі № 826/26007/15, на яку посилається скаржник , стосується правовідносин, які не є подібними
Оцінивши заявлені доводи Суд врахував, що підстави для закриття касаційного провадження відсутні, з огляду на те, що Верховним Судом в ухвалах від 26 червня 2023 року під час розгляду матеріалів касаційних скарг вже вирішувалося питання про наявність підстав, визначених статтею 328 КАС України для відкриття касаційного провадження.
При цьому, наведені у якості підстави для закриття касаційного провадження доводи заявника про нерелевантність обставин справи та правовідносин, у яких виник спір у цій справі, та тих, на які посилалися скаржники у касаційних скаргах для підтвердження неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, є непереконливими, оскільки відповідні правові висновки Верховного Суду зроблені, за схожих обставин, а тому потребували ретельної перевірки.
До того ж перевірка необхідності врахування судами попередніх інстанції у цій справі висновків Верховного Суду, викладених у вказаних постановах Верховного Суду є лише однією з підстав для відкриття касаційного провадження, адже в обґрунтування касаційної скарги Офіс Генерального прокурора посилався також пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України. Тому перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що позивач скористався свої правом та подав відзиви на касаційні скарги відповідачів, в якому виклав заперечення щодо доводів касаційних скарг.
Відповідно до частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:
1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;
2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося;
4) після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом;
5) після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Колегія суддів не вбачає наявності з визначених частиною 1 статті 339 КАС України підстав для закриття касаційного провадження у цій справі, а тому в задоволенні клопотання позивача про закриття касаційних проваджень у цій справі необхідно відмовити.
Суд також зазначає, що наведені скаржниками у касаційних скаргах аргументи потребували ретельної перевірки та правової оцінки, що можливо було здійснити лише під час касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом в ухвалах від 14 травня 2021 року у справі № 320/2749/19, від 25 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.005965, від 12 серпня 2021 року у справі № 380/6158/20, від 17 серпня 2021 року у справі №420/5/20, від 10 вересня 2021 року у справі №580/5238/20, від 5 травня 2022 року у справі № 260/962/20 та від 8 листопада 2022 року у справі №420/2429/20.
Враховуючи вищенаведене Суд вважає, що клопотання позивача про закриття касаційних проваджень задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 339, 340 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Луганської обласної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора України, Луганської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 14 від 17 липня 2020 року № 2, наказу прокурора Луганської області від 19 серпня 2020 року № 1231к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: О.А. Губська
Л.О. Єресько