Справа №760/14765/22
2-з/760/206/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Козленко Г.О., за участю секретаря Дубаніної О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Зубко А.О. про забезпечення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із зазначеним позовом.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.
02.06.2023 від представника ОСОБА_1 - адвоката Зубко А.О. надійшли клопотання про витребування копії спадкової справи №03/2023 від 18.05.2023 відносно майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заява про залучення правонаступника.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.06.2023 суд перейшов до розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання в порядку загального позовного провадження та призначив судове засідання у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. М. Кривоноса, 25, каб. 9 о 10 годині 00 хвилин 31 жовтня 2023 року.
В судове засідання 31.10.2023 сторони не з'явились.
31.10.2023 від представника ОСОБА_1 надійшла заява, в якій просив проводити підготовче судове засідання за відсутності ОСОБА_1 та її представника, витребувати у приватного нотаріуса Гуцевич О.О. належним чином завірену копію спадкової справи №03/2023 відносно майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та залучити у якості правонаступника ОСОБА_3 ОСОБА_1 .
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2023 залучено ОСОБА_1 як правонаступника позивача ОСОБА_3 у справі № 760/14765/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2023 витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 ) належним чином завірену копію спадкової справи №03/2023 від 18.05.2023 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представником ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 до розгляду справи по суті.
В обґрунтування заяви представник зазначає, що відповідач може в будь-який момент відчужити спірну квартиру, оскільки відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач внесла відомості про право власності до реєстру 20.01.2023. У разі незастосування заходів забезпечення позову може бути нанесена шкода інтересам третіх осіб, оскільки у разі розірвання договору довічного утримання, на підставі якого відповідачу належить спірна квартира, усі подальші угоди, за якими вона буде відчужене будуть визнані недійсними.
Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч.4 зазначеної статті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо:
- необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливість виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 до розгляду справи по суті.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
З огляду на викладене вище, суддя приходить до висновку про задоволення поданої заяви.
Враховуючи предмет позову та вимоги чинного законодавства, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 .
Керуючись ст.ст.149-153, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Заяву адвоката Зубко А.О., яка діє в інтересах позивача про забезпечення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 .
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.
Суддя Г.О. Козленко