ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/4609/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк М.В.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
23 листопада 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
в квітні 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо відмови відповідача у видачі позивачу оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення на роботах в третій зоні небезпечності, в зоні відчуження, за період з 13.05.1986 по 15.05.1986 в м. Прип'ять та за період з 17.05.1986 по 18.05.1986 в с. Красне, без зазначення в ній зон особливого контролю, таких як с. Весняне, с. Воровичі, с. Крива Гора, з урахуванням подвійного посадового окладу - 300 крб., грошової винагороди-премії за Чорнобиль - 0,00180 грн., суточних / добових - 17 крб. 50 коп., та грошової винагороди за отримання гранично допустимої дози випромінення.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 31.07.2023 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що підстав для зобов'язання відповідача проводити розрахунок розміру грошового забезпечення позивача у спосіб, про який сам позивач бажає, в суду не має.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що звертався до відповідача із заявою, в якій просив не вказувати в оновленій довідці про розмір його грошового забезпечення села: Вороновичі, Весняне та с. Крива Гора, так як вони не відносяться Урядовими рішеннями до ЗОК - зони особливого контролю.
Вважає, що відповідач необґрунтовано відмовив в його проханні та листом від 09.03.2023 за № Б-38 надав довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990, яка не задовольняє позивача, вважаючи, що с. Весняне, с. Воровичі (Варовичі) та с. Крива Гора не підлягають виключенню із довідки, позаяк не відносяться до зон радіоактивного забруднення - «зони відчуження».
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що судом першої інстанції надано належну правову оцінку доводам позивача, та наголошує, що в його діях жодних ознак протиправності не має.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Крім того, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (Категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу № 274 від 25.07.1991 "Про підтвердження перебування співробітників УМВС України у Вінницькій області в зоні Чорнобильської АЕС" позивач з 05.05.1986 по 19.05.1986 вважався відкомандированим на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Як встановлено з довідки УМВС України у Вінницькій області від 14.12.2011 № 2/3054, дозове навантаження на позивача склало 39,216 Бер.
Згідно з вищезазначеною довідкою, виданою Управлінням кадрового забезпечення УМВС України у Вінницькій області, позивач в період з 05 травня по 19 травня 1986 року (15 днів) виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії ЧАЕС в населених пунктах с. Запрудка (05.05.1986), с. Воровичі (7,11,12.05.1986) (зона відчуження), м. Прип'ять (13-15.05.1986) (3 зона), с. Красне (17,18.05.1986) (3 зона), с. Сидоровичі (6,19.05.1986), с. Весняне (08-10.05.1986) (зона відчуження), с. Крива Гора (16.05.1986).
Таким чином позивач перебуваючи на посаді міліціонера батальйону патрульно-постової служби УВС м. Вінниці, в період з 05 травня 1986 року по 19 травня 1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідач листом від 16.12.2022 №Б-76 у відповідь на заяву позивача від 13.12.2022 надав довідку про нараховані суми грошового забезпечення за період проходження служби в зоні відчуження ЧАЕС в травні 1986.
16.02.2023 відповідач надав відповідь ОСОБА_1 в якій повідомив про те що позивачу буде надано довідку про нарахування грошового забезпечення за період проходження служби в зоні відчудження ЧАЕС в травні 1986 після отримання відповіді від ГУ ПФУ у Вінницькій області, якому направлено звернення щодо відображення в довідці для призначення пенсії заробітної плати, нарахованої за проходження служби в ЗОК (с. Варовичі, с. Крива Гора, с. Весняне).
23.02.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою із проханням надати відповідь щодо можливості виготовити оновлену довідку про розмір заробітної плати/грошового забезпечення в зоні небезпечності/зоні відчуження ЧАЕС в травні 1986 без зазначення населених пунктів с. Воровичі, с. Крива Гора, с. Весняне.
Згідно інформації викладеної в листі від 09.03.2023 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило позивача про те, що Пенсійний фонд не уповноважений самостійно проводити розрахунок заробітної плита за роботу у зоні відчуження .
23.02.2023 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС у Вінницькій області із заявою в якій просив не вказувати в оновленій довідці села: Воровичі, Весняне та Крива Гора, так як вони, не відносяться Урядовими рішеннями до ЗОК - зони особливого контролю, також позивач звертав увагу на те, що в довідці від 14.12.2011 №2/3054 його дозове навантаження становить 39,221 Бер., та просив надати копію Наказу МВС СССР від 25.05.1986 та роз'яснення до нього чи передбачалася ОСОБА_1 виплата грошової допомоги / разової грошової допомоги.
Відповідач листом від 09.03.2023 повідомив, що ним надано довідку про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990, затверджену наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644. При цьому підставою для відображення в довідці нарахованого грошового забезпечення за період проходження позивачем служби в зоні відчуження ЧАЕС з 05.05.1986 по 19.05.1986 є довідка УКЗ УМВС України у Вінницькій області із зазначенням населених пунктів проходження служби. А розрахунок проведено відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР №207-7 від 10.06.1986р., постанови ЦККПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986р. № 524-156.
Вважаючи, що відповідач безпідставно відмовився надати йому оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення на роботах в третій зоні небезпечності (зоні відчуження) с. Прип'ять за період з 13-15.05.1986р. та с. Красне з 17 по 18.05.1986, без зазначення в такій довідці ЗОК - зон особливого контролю (с. Весняне, с. Воровичі, с. Красна Гора) із зазначенням у такій довідці усіх складових грошового забезпечення, що отримувалося ним, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Приписами статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України від 23.11.2020 № 1210 (далі - Порядок №1210). Так, згідно даного Порядку пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.
Постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 23 липня 1991 р. №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" визначено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи де визначено відповідні зони.
Зокрема, до «Зони відчуження» увійшли зазначені позивачем населені пункти с. Весняне, с. Воровичі та с. Крива Гора.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно довідки УМВС України у Вінницькій області від 14.12.2011 № 2/3054, ОСОБА_1 в період з 05 травня по 19 травня 1986 року (15 днів) виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в населених пунктах с. Запрудка (05.05.1986), с. Воровичі (7,11,12.05.1986) (зона відчуження), м. Прип'ять (13-15.05.1986) (3 зона), с. Красне (17,18.05.1986) (3 зона), с. Сидоровичі (6,19.05.1986), с. Весняне (08-10.05.1986) (зона відчуження), с. Крива Гора (16.05.1986).
Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що оскільки позивач приймав участь у заходах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 05 по 19 травня 1986 року в зоні відчуження (12 днів), тому виокремлювати із цього періоду лише бажані для позивача населені пункти - м. Прип'ять та с. Красне (5 днів) в частині визначення розміру грошового забезпечення для обчислення пенсій лише щодо виконання обов'язків служби у цих населених пунктах, а не в цілому за весь період, не має достатніх підстав.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції вимог про видачу довідки про грошове забезпечення із зазначенням грошової винагороди-премії за Чорнобиль, 0,00180 грн., добових - 17 крб. 50 коп., одноразової грошової допомоги за гранично допустиму дозу опромінення, колегія суддів зазначає.
Так, є загальновідомими ті обставини, що після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року Уряд колишнього СРСР та Української PCP ухвалили рішення із грифом "таємно" щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа "таємно" та для "службового користування" стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативно-правових актів: розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року №964; постанови Ради Міністрів СРСР від 07 травня 1986 року №524-156; розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року №1031; постанови Ради Міністрів СРСР від 05 червня 1986 року №655-195; постанови Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року №207-7 та інші.
У вищезазначених нормативно-правових актах йде мова про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986 - 1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Зокрема, пунктом 1 постанови Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07 травня 1986 року №524-156 "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції" передбачались виплати військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що виконують службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади і оклади за військовим або спеціальним званням в подвійному розмірі.
Розпорядженнями Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року №964- рс "Про виділення Міненерго СРСР додаткових фондів заробітної плати" дозволено керівникам міністерств і відомств, які брали участь у ліквідації аварії, за згодою представника урядової комісії проводити у виключних випадках оплату праці працівників, зайнятих роботах у III, II, І зонах небезпеки у 5, 4, 3 кратному розмірах.
Також, Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 №1031-рс було поширено порядок та умови підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 №964, на військовослужбовців, начальницький та рядовий склад органів внутрішніх справ.
Грошове забезпечення особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, що виконували службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, здійснювалося на підставі нормативно-правових актів МВС СРСР та МВС УРСР, зокрема, наказів МВС СРСР від 11 травня 1986 року №0130, від 17 травня 1986 року №0149, від 30 червня 1986 року №0189 та інших.
Абзацом 1 пункту 1 наказу МВС СРСР від 17 травня 1986 року №0149 "Про додаткові виплати особистому складу органів та внутрішніх військ МВС СРСР, які зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" на виконання зазначених розпоряджень міністру внутрішніх справ Української PCP було дозволено за погодженням з головою Урядової комісії з ліквідації аварії здійснювати у виняткових випадках оплату праці робітників, службовців, а також призваних на збори військовозобов'язаних, які зайняті на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у III зоні небезпеки - у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - у 4-кратному розмірі, у І зоні - у 3- кратному розмірі.
Положеннями абзацу 2 пункту 1 цього наказу передбачалося у такому ж порядку І розмірах виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу, що були зайняті на зазначених роботах у І - III зонах небезпеки, виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам та мічманам - також окладів за військовим і спеціальним званням. Надбавки за вислугу років та інші надбавки нараховувалися за основним місцем служби.
Постановою Ради Міністрів СРСР, Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 05 червня 1986 року №665-195 "Про умови оплати праці І матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередження забруднення навколишнього середовища", надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року №964.
Оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно абзацу 4 пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року №665-195 (абз. 4 п. п. 1 п. 1 Постанови Ради Міністрів У PCP і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207/7) провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження зменшувався на одиницю.
Приписами пункту 2 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року №665-195 дозволено міністерствам і відомствам виплачувати працівникам, в тому числі військовослужбовцям військових частин і органів КДБ СРСР, військовозобов'язаним, призваним на збори, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, направленим на роботи, зазначені у пункті 1 цієї постанови, добові в розмірі 3 руб. 50 коп., а також забезпечувати їх безкоштовним триразовим гарячим харчуванням (з розрахунку 2 руб. 85 коп. на добу) та безкоштовним житлом.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до особової картки ОСОБА_1 слідує, що останньому за 1986 рік нарахування добових не проводилося, як і відсутні відомості, які б могли свідчити про те, що ОСОБА_1 була виплачена премія за рахунок коштів, виділених Міненерго СРСР для проведення виплат, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964.
Наведене вказує на те, що у відповідача відсутні фактичні підстави для включення в заробітну плату (грошове забезпечення) позивача грошової винагороди-премії в 0,00180 грн. за роботу в зоні відчуження.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції та слідує із картки про нарахування грошового забезпечення, а також розрахункового листа позивача за 1986 рік, в них відсутні записи про проведення позивачу таких виплат, зокрема добових.
Більше того, грошові винагороди, які позивач отримав в зоні відчуження, носять разовий характер (зокрема одноразова винагорода за отриману дозу опромінення 25 бер і більше), відповідно страхові внески на них не нараховувалися, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано вважав правомірними доводи відповідача, що в розрахунок заробітку, з якого обчислюється пенсія, такі виплати не включаються.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо позовної вимоги в частині розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням його подвійного посадового окладу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 року № 1031 на військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поширились умови оплати праці, встановлені розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.5.1986 року № 964 для оплати праці працівників і службовців.
Тобто, оплата праці військовослужбовців які працювали в III, II, І зонах небезпеки та зоні особливого контролю проводилась із застосуванням кратності відповідно у 5,4,3,2. Для осіб, відряджених для виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС у зоні відчуження оплата праці провадилась у 4,3,2 кратному розмірі тарифу понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи (служби). На решті території зони відчуження, що не була віднесена до зон небезпеки (зона особливого контролю) оплата праці проводилась на попередніх умовах, тобто виходячи з підвищених до 100% тарифних ставок (посадових окладів) незалежно від населеного пункту. При цьому грошове утримання в підвищених розмірах виплачувалось, виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського складу також за військове чи спеціальне звання. Всі інші надбавки, підвищення і компенсації, що виплачувались за основним місцем роботи нараховувались тільки на одинарний посадовий оклад.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно довідки Управління МВС України у Вінницькій області № 2/3054 від 14.12.2011, як підтверджуючого документа участі позивача з 05 по 19 травня 1986 року в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС слідує, що ОСОБА_1 виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в травня 1986 року в населених пунктах Запрудка, Воровичі, Припять, Красне, Сидоровичі, Весняне та Крива Гора. При цьому, враховуючи, що до зони відчуження було віднесено населені пункт Воровичі (3дні), Припять (3 дні), Красне (2 дні), Весняне (3 дні) та Крива Гора (1 день) тому позивачем було відпрацьовано в зоні відчуження 12 днів.
Водночас встановлено, що згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 09.04.2023 в населених пунктах Воровичі, Весняне та Красна Гора зона небезпеки не встановлювалася, тому оплата праці у цих населених пунктах зони відчуження має проводитись виходячи із підвищеного до 100% посадового окладу (збережений заробіток + оклад = 2 кратність).
При цьому, відповідач наголошує на можливості видачі довідки про нараховану суму грошового забезпечення ОСОБА_1 за 12 днів роботи у зоні відчуження, виходячи із денної тарифної ставки помноженої на кількість днів перебування в зоні відчуження (з урахуванням відповідної кратності), з урахуванням 100% доплати заробітної плати по основному місцю роботи / служби за вказані дні.
Натомість, означені доводи відповідача не співвідносяться із тими позовними вимогами, які заявлені позивачем у цьому позові, адже позивач ставить питання про видачу довідки про розмір грошового забезпечення не за 12 днів роботи в зоні відчуження, а за 5 днів (м. Припять (3 дні) та с. Красне (2 дні).
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що підстав для зобов'язання відповідача проводити розрахунок розміру грошового забезпечення позивача у спосіб, про який сам позивач бажає, в суду не має.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.