РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року справа № 580/8702/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДМС України у Черкаській області в особі Смілянського відділу Управління ДМС України у Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
20 вересня 2023 року до суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Управління ДМС України у Черкаській області в особі Смілянського відділу Управління ДМС України у Черкаській області, в якій просить:
1) визнати протиправною відмову Управління державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Смілянського відділу УДМС у Черкаській області у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
2) зобов'язати Управління державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Смілянського відділу УДМС у Черкаській області видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
В обґрунтування позовних вимог позивачкою зазначено, що вона звернулася до відповідача із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Відповідач прийняв рішення про відмову в оформленні паспорта у зв'язку з не підтвердженням видачі довідки про реєстрацію особи громадянином України та за результатами проведених перевірок, виявлено, що отримані відомості не підтверджують належність до громадянства України.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с/з Ростовський, Жанадалинського району, Тургайської області, Казахстан 21.06.2023 звернулась до Смілянського відділу УДМС у Черкаській області для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон встановлено, що відповідно відомостей в заяві про видачу паспорта громадянина України (форма-1) гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 набула громадянство України згідно довідки за № 10/3-4-6713 вид. 08.11.2002 року УМВС України в Черкаській області. В ході проведення перевірок законності отримання довідки про набуття громадянства України встановлено, що в УДМС у Черкаській області відсутня інформація щодо оформлення набуття/прийняття громадянства України, встановлення належності до громадянства України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці Казахстан. Зазначена довідка у заяві про видачу паспорта громадянина України (форма-1) не видавалась (відповідь УДМС у Черкаській області за № 7101.6.1/10801-23 від 22.06.2023).
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з не підтвердженням видачі довідки про реєстрацію особи громадянином України та за результатами проведених перевірок, виявлено, що отримані відомості не підтверджують належність до громадянства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с/з Ростовський, Жанадалинського району, Тургайської області, Казахстан, у зв'язку з чим отримала громадянство Казахстану, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05.09.1984.
17.09.2003 ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 .
21.09.2023 ОСОБА_1 , звернулася до Смілянського відділу УДМС у Черкаській області для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
24.04.2023 відповідачем прийнято рішення про відмову в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 . Рішення обгрунтоване тим, що не підтверджено видачу довідки про реєстрацію особи громадянином України та за результатами проведених перевірок, виявлено, що отримані відомості не підтверджують належність до громадянства України.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.22 Закону України від 20 листопада 2012 року№5492-VI “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (далі - Закон № 5492-VI) паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до п.1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, документом, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно з п. 1 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V, паспорт громадянина України для виїзду за кордон - це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном.
Тобто, паспорт громадянина України для виїзду за кордон є одним із документів, які підтверджують громадянство України та дозволяють перетинати державний кордон громадянам України.
Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону № 5492-VI кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Частиною 5 ст.22 Закону №5492-VI передбачено, що оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється в Україні розпорядником Реєстру (центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), а за кордоном ЗДУ (Міністерством закордонних справ України, закордонними дипломатичними установи України).
Відповідно до ч. 11 ст. 22 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається заявникові не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюються розпорядником Реєстру та ЗДУ, а також уповноваженими суб'єктами, передбаченими п.4 ч.1 ст.2 цього Закону (центрами надання адміністративних послуг, державним підприємством, що належить до сфери управління розпорядника Реєстру).
Згідно з п.п. 1, 2 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360 (далі - Положення № 360), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів є Державна міграційна служба України (ДМС).
Відповідно до п. 3 Положення № 360 одним з основних завдань ДМС є реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції).
Згідно з п. 4 Положення № 360 ДМС відповідно до покладених на неї завдань:
здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство;
здійснює ідентифікацію осіб;
оформлює, видає, обмінює, пересилає, вилучає, повертає державі, знищує документи з безконтактним електронним носієм.
Відповідно до п.7 Положення № 360 ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
Згідно з ч.2 ст. 22 Закону № 5492-VI отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання приписів ч. 2 ст. 22 Закону № 5492-VI Кабінетом Міністрів України 7 травня 2014 року прийнята постанова №152, якою затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (далі - Порядок №152).
Відповідно до п. 2 Порядку №152 кожен громадянин України має право на отримання паспорта для виїзду за кордон.
Згідно з підп. 1 п. 8 Порядку № 152 паспорт для виїзду за кордон видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.
Пунктом 10 Порядку №152 передбачено, що оформлення паспорта для виїзду за кордон здійснюються територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства Поліграфічний комбінат Україна по виготовленню цінних паперів.
Відповідно до п.13 Порядку № 152 для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.
Згідно з п.14 Порядку № 152 до заяви-анкети вноситься така інформація про особу, на ім'я якої оформляється паспорт для виїзду за кордон:
1) прізвище, власне ім'я та по батькові (далі - ім'я);
2) дата народження;
3) місце народження (держава, область, район/місто, селище/село);
4) стать;
5) дата та підстави набуття громадянства;
6) унікальний номер запису в Реєстрі (у разі наявності);
7) відцифрований образ обличчя особи;
8) відцифрований підпис особи (крім осіб, які в установленому законом порядку визнані недієздатними, та осіб, які не досягли 14-річного віку). Підпис осіб з фізичними вадами вноситься за їх бажанням. Підпис осіб, які не можуть пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, - вноситься із застосуванням засобів Реєстру шляхом сканування;
9) відомості про отримання відцифрованих відбитків пальців рук (відцифровані відбитки пальців рук особи не отримуються до досягнення нею 12-річного віку та у разі, коли особа не може пересуватися самостійно у зв'язку із тривалим розладом здоров'я та потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку);
10) місце проживання із зазначенням адреси (держава, область, район/місто, селище/село, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири);
11) номер контактного телефону заявника та/або адреса електронної пошти;
12) реквізити документа, на підставі якого оформлюється паспорт для виїзду за кордон;
13) відомості про законного представника особи (ім'я, дата народження, реквізити документа, що посвідчує особу, та документа, що підтверджує його повноваження);
14) відомості про сплату адміністративного збору (консульського збору) або про звільнення від його сплати;
15) дата заповнення заяви-анкети.
У разі коли свідоцтво про народження особи, яка народилася на території України, або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження не подається заявником для оформлення паспорта для виїзду за кордон, у заяві-анкеті робиться відповідна відмітка.
Згідно з п. 19 Порядку №152 документи для оформлення паспорта для виїзду за кордон в Україні подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (уповноважені суб'єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.
Відповідно до п. 35 Порядку №152 заявник для оформлення паспорта для виїзду за кордон в Україні подає такі документи:
1) паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку та проживає в Україні);
2) свідоцтво про народження (за наявності) або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (за наявності), або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави, - у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 14-річного віку. Якщо батьки або один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, також подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (у разі оформлення вперше паспорта для виїзду за кордон із застосуванням засобів Реєстру);
3) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у тому числі документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави, який підтверджує повноваження особи на представлення інтересів дитини щодо оформлення паспорта для виїзду за кордон, - у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків;
4) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
Отже, законодавством чітко визначений перелік документів, які заявник має подати для оформлення паспорта для виїзду за кордон в Україні.
Позивач звертаючись заявою до відповідача для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон подав всі необхідні документи: паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 17.09.2003 Смілянським МРВ ГУМВС України в Черкаській області, квитанції про сплату адміністративного збору, свідоцтво про народження. Отже, дотримався вказаних вище вимог законодавства та мав законне сподівання на отримання паспорта для виїзду за кордон.
Підстави для відмови в оформленні чи видачі паспорта для виїзду за кордон визначені у п.82. Порядку №152. Так, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа має право відмовити заявнику в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, якщо:
1) особа не є громадянином України;
2) стосовно видачі паспорта для виїзду за кордон звернулася особа, яка не досягла 16-річного віку, або її законні представники/уповноважена особа, які не мають документального підтвердження повноважень на отримання паспорта для виїзду за кордон;
3) особа вже отримала два паспорти для виїзду за кордон, які є дійсними на день звернення (крім випадків, передбачених пунктом 22 цього Порядку);
4) заявник подав не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта для виїзду за кордон;
5) дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру, картотек, наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави, органів місцевого самоврядування або підприємств, установ та організацій, не підтверджують інформацію, надану заявником.
Спірне рішення мотивоване не підтвердженням видачі довідки про реєстрацію особи громадянином України та за результатами проведених перевірок, виявлено, що отримані відомості не підтверджують належність до громадянства України.
Судом встановлено, що 17.09.2003 ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 .
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 року “Рисовський проти України” зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.
Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип “належного урядування”, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку” не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Це є “гарантією стабільності суспільних відносин”, яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки
Рішенням від 16.04.2009 №7-рп/2009 Конституційний Суд України висловив правову позицію, відповідно до якої рішення суб'єкта владних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Виходячи з цього, суд вважає неприпустимим вчинення будь-яких дій та прийняття рішень органом державної влади, які погіршують становище громадян на підставі лише виявленого у минулому порушення процедурних норм, а тим паче у випадку, коли таке порушення сталось з вини посадових осіб цього органу влади.
Необхідно зазначити, що ОСОБА_1 у продовж 23 років добросовісно вважала, що нею додержано вимоги закону щодо підстав набуття громадянства України, однак відповідач приймаючи оскаржуване рішення мав би також виходити з правових та фактичних наслідків таких дій, а тому повинен був обґрунтувати суттєву суспільну необхідність прийняття такого рішення та врахувати право позивачки на сім'ю, роботу, соціальні зв'язки.
Статтею 17 Закону України “Про громадянство України” від 18.01.2001 №2235-ІІІ обумовлено, що громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Водночас, норми статті 19 Закону України “Про громадянство України” від 18.01.2001 №2235-ІІІ визначають, що підставами для втрати громадянства України є: 1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. 2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; 3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України “Про громадянство України” від 18.01.2001 №2235-ІІІ президент України приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України.
Враховуючи викладене та оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України, тобто громадянство України останньої підтверджене документом, передбаченими у статті 5 Закону №2235-III, при цьому доказів припинення її громадянства України відповідачем при розгляді справи суду не надано, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що з метою належного захисту прав позивача, необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Смілянського відділу УДМС у Черкаській області про відмову в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 та зобов'язати Управління державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Смілянського відділу УДМС у Черкаській області видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Смілянського відділу УДМС у Черкаській області про відмову в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 .
Зобов'язати Управління державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Смілянського відділу УДМС у Черкаській області видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО