РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року справа № 580/9554/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАГРО НПК" про застосування заходів реагування,
УСТАНОВИВ:
15.11.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (04071, місто Київ, вулиця Межигірська, будинок 8; код ЄДРПОУ 38537963) (далі - позивач) до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАГРО НПК" (19200, Черкаська обл., Жашківський р-н, місто Жашків, вулиця Промислова, будинок 1; код ЄДРПОУ 31961067) (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) адміністративного будинку А, складу ядохімікатів №1, Б, складу ядохімікатів №2, В, будинку охорони К, складу фосфорної муки Е за адресою: Київська область, Фастівський район, с.Червоне, вул.Білоцерківська, буд.25,- шляхом зобов'язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта, до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31.08.2021 №1607.
Додатково просив стягнути з відповідача на його користь судовий збір.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач допустив у господарській діяльності порушення правил техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Ухвалою від 17.11.2021 суд відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання. Термін підготовчого засідання продовжено на 30 днів у підготовчому засіданні 04.01.2022.
03.12.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що на дату розгляду справи усунув майже всі виявлені порушення. Стверджує, що позивач не довів, що виявлені під час планової перевірки порушення дійсно створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, та відповідно у даному випадку є необхідним застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) відповідача шляхом зобов'язання повністю зупинити експлуатацію вказаних вище об'єктів. Вважає, що оскільки усунув більшість порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих в акті від 31.08.2021 №1607, а автоматичну пожежну сигналізацію, вогнезахисну обробку несучих дерев'яних конструкцій здійснить найближчим часом, обставини, які стали підставою для звернення до суду зі вказаним позовом, відсутні.
У черговому підготовчому засіданні 20.01.2022 суд поставив на обговорення клопотання (вх.№48576/21), в якому відповідач просив зупинити провадження, надавши час для примирення. Обґрунтовуючи зазначив, що переважна більшість порушень усунена та відповідач вживає всі можливі заходи для усунення решти. На вказане Клопотання на адресу суду надійшло письмове заперечення позивача з обґрунтуванням, що належні докази усунення виявлених порушень відсутні, а для встановлення факту відсутності порушень необхідно провести позапланову перевірку. У підготовчому засіданні представники сторін підтримали власні позиції щодо Клопотання.
Ухвалою від 20.01.2022 суд відмовив повністю у задоволенні клопотання відповідача (вх. №48576/21) про зупинення провадження у справі. Ухвалою від 14 березня 2022 року суд зупинив на період введення воєнного стану провадження у справі.
02 жовтня 2023 року ухвалою суд призначив відкрите судове засідання у справі №580/9554/21 для вирішення питання можливості поновити провадження у справі та продовжити її розгляд на 18 жовтня 2023 року о 14 год. 00 хв. Ухвалою від 13 жовтня 2023 року суд задовольнив клопотання (вх.№ 42942/23) позивача про його участь в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в адміністративній справі №580/9554/21, призначеному на 18 жовтня 2023 року о 14 год. 00 хв та в наступних судових засіданнях.
18 жовтня 2023 року відповідач подав суду пояснення, в якому зазначив, що повністю усунув порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зазначені в акті перевірки від 31.08.2021 №1607. Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Того ж дня ухвалою суд відклав вирішення питання про поновлення та розгляд адміністративної справи, призначив судове засідання на 08 листопада 2023 року об 11:00 год. Ухвалою від 08 листопада 2023 року суд відклав вирішення питання про поновлення та розгляд адміністративної справи та призначив судове засідання на 22 листопада 2023 року на 12:00год.
22.11.2023 суд задовольнив клопотання позивача, поновив провадження та після заслуховування вступного слова представника відповідача та за згодою сторін перейшов до розгляду справи правилами письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.
14.07.2021 позивач виніс наказ №854 «Про проведення планових перевірок» та видав посвідчення від 22.07.2021 №5827 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у відповідача. Період проведення перевірки з 17.08.2021 до 31.08.2021. Підставою проведення перевірки додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки зазначено річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затверджений наказом ДСНС від 26.11.2020 №633 «Про затвердження плану перевірок» (зі змінами від 30.11.2020 №639).
Позивач 22.07.2021 надіслав рекомендованим листом з повідомленням відповідачу повідомлення від 14.07.2021 №56-7730/1 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно з Актом від 31.08.2021 №1607 (далі - Акт перевірки) посадові особи позивача провели в присутності завідувача складу-начальника структурного підрозділу відповідача ОСОБА_1 плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В Акті зафіксовано 19 порушень відповідачем вимог Закону України від 18.01.2001 №2245-ІІІ «Про об'єкти підвищеної небезпеки» (далі - ЗУ №2245-ІІІ), Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» (далі - Постанова КМУ №956), постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 №1788 «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру» (далі - Постанова КМУ №1788), наказу МНС від 16.12.2002 №330 «Про затвердження Інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.03.2003 №179/7500) (далі - Інструкція №330), ДБН В.1.2-4-2006 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)», затверджені наказом Мінбуду України від 04.08.2006 №274 (далі - ДБН В.1.2-4), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС від 05.11.2018 №879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 № 1346/32798 (далі - ПТБ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 № 252/26697 (далі - ППБУ):
не виведено сигнал від приймальної станції автоматичної пожежної сигналізації на пульт центрального спостереження (склад ядохімікатів №1,№2), що порушує вимоги п.1.1 глави 1 розділу V ППБУ;
не обладнано будівлю та приміщення адміністративного корпусу автоматичною пожежною сигналізацією, що порушує вимоги п.1.2 глави 1 розділу V ППБУ;
територія об'єкта, та приміщення не забезпечені, відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности», що порушує вимоги глави 8 розділу ІІ ППБУ;
не опломбовано ручні пожежні сповіщувачі установки пожежної сигналізації розміщені у (складах ядохімікатів №1, №2) ДБН В.2.5-56:2014, що порушує вимоги п.1.4 глави 1 розділу V ППБУ;
електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (будівля охорони), що порушує вимоги п.1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ;
для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016, а також клас зони згідно з ПУЕ, що порушує вимоги п.2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;
не виконано вогнезахисну обробку несучих дерев'яних конструкцій (адмін будівля, склад ядохімікатів №1, №2), що порушує вимоги п.22 розділу ІІ ППБУ, п.2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;
автоматичні системи протипожежного захисту знаходиться в несправному стані. ДБН В 2.5- 56:2014 (приміщення ядохімікатів №1, №2, що порушує вимоги підп.1.1 п.1 розділу V ППБУ;
ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно, що порушує вимоги п.7 глави 9 розділу VІ ППБУ;
використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості (будівель, споруд. приміщень або їх частин) здійснюється без поданої суб'єктом господарювання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що порушує вимоги ч.2 ст.57 КЦЗУ;
не змонтовано над евакуаційними виходами світлові покажчики з написом "Вихід“ білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такі, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення, що порушує вимоги п.2.32 розділу ІІІ ППБУ;
керівником підприємства не пройдено спеціальне навчання з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26.06.2013 № 444 в організаціях, навчальних центрах чи закладах МНС, які мають досвідчених фахівців з питань пожежної безпеки. необхідне програмно-методичне та матеріально-технічне забезпечення за програмами погодженими в органі ДСНС У країни, що порушує вимоги п.16 розділу ІІ ППБУ;
не проведемо ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки, що порушує вимоги ст.9 ЗУ №2245-ІІІ;
не переглянуто план локалізації та ліквідації аварій на об'єкті підвищеної небезпеки, що порушує вимоги ст.11 ЗУ №2245-ІІІ;
не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що порушує вимоги п.18 ч.1 ст.20 КЦЗУ;
членів пожежної дружини (команди) не піддано обов'язковому особистому страхуванню відповідно до ст. 16 ПКМУ №564 від 17.07.2013, що порушує вимоги п.12 розділу ІІ ППБУ;
не розроблено на складах план розміщення хімічних речовин із зазначенням їх найбільш характерних властивостей, що порушує вимоги підп.2 п.9.4 розділу VІ ППБУ;
відсутні зовнішні драбини, що ведуть до горищного простору адміністративної будівлі, що порушує вимоги п.2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;
для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу, що порушує вимоги підп.4 п.2.1.20 глави 1 розділу V.
Тому позивач звернувся до суду вказаною вище позовною заявою.
З метою усунення вказаних вище порушень відповідач:
уклав договір від 03.11.2021 №2189 з ТОВ «Пожежний захист» на виконання проектно-монтажних робіт, предметом якого визначено зобов'язання підрядником виконати та здати у встановлений Договором строк проектно-монтажні роботи на об'єктах замовника (відповідача) згідно з кошторисами у Додатках 1-3, який є невід'ємною частиною Договору, а саме щодо влаштування автоматичної пожежної сигналізації в усіх приміщеннях підрозділу, щодо змонтування світлових показників з написом «вихід» білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення;
наклеїв на території об'єктів та приміщеннях знаки безпеки, що підтверджується доданими до відзиву фото №№1-5;
опломбував ручні пожежні сповіщувачі установки пожежної сигналізації, що підтверджується доданими до відзиву фото №№6-7;
підклав суцільний негорючий матеріал під електрочайник, що підтверджується доданим до відзиву фото №8;
визначив категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ, що підтверджується доданими до відзиву фото №№9-10;
позначив обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі ширину проходів та місця штабельного зберігання, що підтверджується доданими до відзиву фото №№11-15;
подав декларацію на погодження до Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України в Київській області та отримав у вересні 2021 року зауваження щодо її заповнення, що підтверджується листом РУ ГУ ДСНС України в Київській області від 31.08.2021 №803;
начальник підрозділу ОСОБА_1 пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, про що отримала посвідчення № НОМЕР_1 ;
створив матеріальний резерв для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків;
уклав договір від 22.09.2021 серії ДПД №27-616-3691 з Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» щодо обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
розробив план розміщення товару та хімічних речовин в складському приміщенні, який розташований за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., с.Червоне, вул. Білоцерківська, 25;
установив драбину, що веде до горищного простору, що підтверджується доданими до відзиву фото №№16-17;
провів випробування на тиск та витрату води, про що оформив відповідний акт від 02.12.2021.
З метою з'ясування усунення відповідачем вказаних вище порушень позивач провів позапланову перевірку відповідача та склав акт перевірки від 08.11.2023 №31, в якому зафіксовано 8 порушень відповідачем вимог вказаного вище законодавства:
не опломбовано ручні пожежні сповіщувачі установки пожежної сигналізації розміщені у (складах ядохімікатів №1, №2) ДБН В.2.5-56:2014, що порушує вимоги п.1.4 глави 1 розділу V ППБУ;
не виконано вогнезахисну обробку несучих дерев'яних конструкцій (адмінбудівля, склад ядохімікатів №1, №2, що порушує вимоги п.22 розділу ІІ ППБУ, п.2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;
не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки, що порушує вимоги ст.9 ЗУ №2245-ІІІ;
не переглянуто план локалізації та ліквідації аварій на об'єкті підвищеної небезпеки, що порушує вимоги ст.11 ЗУ №2245-ІІІ;
не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що порушує вимоги п.18 ч.1 ст.20 КЦЗУ;
не розроблено на складах план розміщення хімічних речовин із зазначенням їх найбільш характерних властивостей, що порушує вимоги підп.2 п.9.4 розділу VІ ППБУ;
відсутні зовнішні драбини, що ведуть до горищного простору адміністративної будівлі, що порушує вимоги п.2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;
для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу, що порушує вимоги підп.4 п.2.1.20 глави 1 розділу V.
Надаючи правову оцінку спірним обставинам суд врахував.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.3 Основного Закону людина, її життя, здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Підставами для звернення до суду для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом, відповідно до ч.2 ст.68 КЦЗ України є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Передумовою для звернення до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг згідно з положеннями п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України є загроза внаслідок таких порушень життю та/або здоров'ю людей.
Пунктом 33 ч.1 ст.2 КЦЗ України визначено, що пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.7 КЦЗ України передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності, а також виконання у воєнний час норм міжнародного гуманітарного права; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
За приписами п.21 ч.1 ст.20 КЦЗ України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.50 КЦЗ України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки.
Частинами 2, 3 ст.55 КЦЗ України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Пунктами 1, 4, 6 ч.1 ст.70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність.
Згідно з ч.2 ст.70 КЦЗ України виключно за рішенням адміністративного суду здійснюється повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.
Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду (далі ВС) у постанові від 31.10.2018 у справі №826/14758/17, які обов'язкові для врахування судами відповідно до ч.5 ст.242 КАС України,
Зокрема, ВС вказав, що поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
Аналізуючи порушення суб'єкта господарювання, зазначені в акті перевірки з урахуванням повторної пеервірки, суд дійшов висновку, що в сукупності всі вони свідчать про наявність в роботі відповідача загрози здоров'ю та життю людей та свідчать про наявність правових підстав для звернення до суду з позовом, зважаючи, що дані перевірок попередніх періодів (Акт перевірки від 16.04.2021 №90 та Акт перевірки від 23.06.2023 №34) свідчать про системне невиконання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до п.4 розділу І ППБУ пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки відповідно до п.2 розділу ІІ ППБУ є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів. Положеннями вказаного розділу визначено, що керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
Відповідач частково виконав обов'язок дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а позивач не заперечував щодо виконання суб'єктом господарювання частини приписів Акту перевірки від 31.08.2021 №1607. Зазначене підтверджується долученими до матеріалів справи вказаними вище доказами.
Доводи відповідача з приводу подальшого першочергового усунення інших порушень суд не врахував, оскільки вказана обставина не підтверджена належними та достовірними доказами та впливає на оцінку загрози експлуатації відповідної будівлі життю та здоров'ю людей, що в ній перебувають.
Щодо не доведеного усунення інших порушень, зафіксованих в Акті від 08.11.2023 №31, суд врахував.
Згідно з п.1.4 глави 1 розділу V ППБУ підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) системи протипожежного захисту здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування.
Відповідач в порушення вказаної норми не опломбував ручні пожежні сповіщувачі установки пожежної сигналізації розміщені у (складах ядохімікатів №1, №2).
Відповідно до п.22 розділу ІІ ППБУ під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Згідно з п.2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.
Згідно з п.2.5. розділу ІІІ ППБУ у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Відповідач у порушення вказаних вище норм не виконав вогнезахисну обробку несучих дерев'яних конструкцій (адмінбудівля, склад ядохімікатів №1, №2).
Відповідно до ст.9 ЗУ №2245-ІІІ суб'єкт господарювання ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогових мас небезпечних речовин.
Об'єкти підвищеної небезпеки, що належать одному суб'єкту господарювання, але за територіальною ознакою мають різні адреси місцезнаходження, вважаються різними об'єктами підвищеної небезпеки.
За результатами ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки йому встановлюється 1, 2 або 3 клас.
Нормативи порогових мас небезпечних речовин або їх сумішей, що використовуються для цілей ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки, порядок ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки та їх обліку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідач в порушення вказаної вище норми не провів ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки.
Стаття 11 ЗУ №2245-ІІІ визначає, що для організації реагування на аварії на об'єктах підвищеної небезпеки оператори розробляють і затверджують плани локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків для кожного об'єкта підвищеної небезпеки, який вони експлуатують.
Плани локалізації і ліквідації аварій закінчених будівництвом об'єктів підвищеної небезпеки розробляються і затверджуються операторами не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня подання до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяви про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифіката.
План локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків є внутрішнім планом об'єкта підвищеної небезпеки, який оператор після розроблення затверджує своїм розпорядчим документом.
Протягом п'яти робочих днів після затвердження, перегляду, пролонгації дії плану локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків оператор подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або його територіальному органу (у разі його утворення) копію цього плану.
План локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків переглядається не менше ніж кожні три роки.
За результатами перегляду до плану локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків вносяться зміни. У разі відсутності підстав для внесення змін до плану локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків його дію може бути пролонговано на три роки.
Результати перегляду, внесення змін, пролонгації дії плану локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків затверджуються розпорядчим документом оператора.
Оператор протягом двох місяців розробляє новий план локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків, який затверджує розпорядчим документом, у разі:
зміни форми власності або організаційно-правової форми оператора;
проведення модернізації виробництва на об'єкті підвищеної небезпеки;
внесення змін до чинних або прийняття нових нормативно-правових актів у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування з метою забезпечення своєчасного реагування на аварії, наслідки яких можуть вийти за межі об'єкта підвищеної небезпеки 1 класу, розробляють та затверджують плани реагування на надзвичайні ситуації, які є зовнішніми планами щодо об'єктів підвищеної небезпеки 1 класу.
Для розроблення плану реагування на надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на об'єктах підвищеної небезпеки 1 класу, оператор протягом 10 робочих днів після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта підвищеної небезпеки самостійно інформує у довільній формі місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта підвищеної небезпеки 1 класу.
На вимогу місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у строк не більше ніж 10 робочих днів після отримання запиту оператор подає їм інформацію, необхідну для розроблення плану реагування на надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на об'єктах підвищеної небезпеки 1 класу, за формою та змістом, визначеними такими органами в запиті.
План реагування на надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на об'єктах підвищеної небезпеки 1 класу, узгоджується з оператором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або його територіальним органом (у разі його утворення).
Під час розроблення або перегляду плану реагування на надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на об'єктах підвищеної небезпеки 1 класу, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування забезпечують проведення громадських слухань відповідно до статті 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
У разі загрози виникнення транскордонного впливу аварії план локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків та план реагування на надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на об'єктах підвищеної небезпеки 1 класу, мають передбачати заходи, що дають змогу забезпечити негайне інформування відповідних органів держав, території яких можуть зазнати впливу наслідків такої аварії.
Методичне забезпечення порядку розроблення вимог до структури, впровадження та перегляду плану локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідач не дотримався вимог вказаної вище норми Закону та не переглянув план локалізації та ліквідації аварій на об'єкті підвищеної небезпеки.
Згідно з п.18 ч.1 ст.20 КЦЗУ до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Відповідач не дотримався вимог вказаної норми та не створив об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Відповідно до підп.2 п.9.4 розділу VІ ППБУ на складах хімічних речовин необхідно дотримуватися таких вимог пожежної безпеки, а саме на складах має бути розроблений план розміщення хімічних речовин із зазначенням їх найбільш характерних властивостей: «Вогненебезпечні», «Отруйні», «Хімічно активні».
Відповідач не розробив на складах план розміщення хімічних речовин із зазначенням їх найбільш характерних властивостей.
Згідно з п.2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не допускається:
улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;
захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;
забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах;
розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу;
захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків;
знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;
улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання;
улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали;
розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення;
робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках;
знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток;
заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях;
знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;
зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх;
розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.
У відповідача відсутні зовнішні драбини, що ведуть до горищного простору адміністративної будівлі.
Відповідно до підп.4 п.2.1.20 глави 1 розділу V зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам, а саме для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу.
Реальність виконання вказаних вище норм відповідачем не доведене сукупністю достовірних і належних доказів.
Доводи відповідача, що ним було усунуто переважну більшість виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились, що, на його думку, виключає необхідність застосування заходів реагування, суд вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини не виключають, а, навпаки, підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених відповідачем на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей.
Сукупності належних і допустимих доказів усунення викладених в Акті порушень суду не надано, а, отже, не підтверджено усунення загрози пожежної небезпеки, життю та здоров'ю людей.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість оцінки позивачем виявлених та вказаних в Акті порушень законодавства з пожежної безпеки, як таких, що спричиняють загрозу життю та здоров'ю людей, що існує на час вирішення спору.
Частиною 1 ст.246 Господарського кодексу України передбачено, що здійснення будь-якої діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Посилання відповідача на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як зупинення експлуатації об'єкту є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Оскільки позовні вимоги обґрунтовані та доведені стверджувані позивачем факти, наявні підстави для застосування заходів реагування.
Проаналізувавши вище викладені обставини спору, зважаючи на повноту проведеної перевірки діяльності відповідача на предмет усунення виявлених порушень на час судового вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність у спірних обставинах спору неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з частиною не усунених відповідачем порушень можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Усунення решти порушень потребує забезпечення можливості відповідачем здійснення частково своєї діяльності. Отже, позивач не довів обґрунтованості підстав для застосування найбільш суворого заходу впливу - повної зупинки роботи - експлуатації відповідача. Дотримуючись вимог вказаної вище ст.70 КЦЗ України, оскільки неусунені порушення стосуються загрози пожежної небезпеки, суд дійшов висновку, що достатнім засобом реагування на вказані вище не усунені порушення є зобов'язання відповідача зупинити експлуатацію його будівель і споруд, а саме адміністративного будинку А, складу ядохімікатів №1, Б, складу ядохімікатів №2, В, будинку охорони К, складу фосфорної муки Е, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ,- до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відображених в Акті від 31.08.2021 №1607, з урахуванням акту перевірки від 08.11.2023 №31.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для стягнення судового збору на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2-20, 138-139, 241-246, 287, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (04071, місто Київ, вулиця Межигірська, будинок 8; код ЄДРПОУ 38537963) задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування шляхом зобов'язання ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАГРО НПК" (19200, Черкаська обл., Жашківський р-н, місто Жашків, вулиця Промислова, будинок 1; код ЄДРПОУ 31961067) зупинити експлуатацію його будівель та споруд, а саме адміністративного будинку А, складу ядохімікатів №1, Б, складу ядохімікатів №2, В, будинку охорони К, складу фосфорної муки Е, розташованих за адресою: Київська область, Фастівський район, с.Червоне, вул.Білоцерківська, буд.25,- до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відображених в Акті 31.08.2021 №1607, з урахуванням Акту перевірки від 08.11.2023 №31.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.11.2023.