Справа № 560/20250/23
УХВАЛА
23 листопада 2023 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Драновський Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Донецькій області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції (від 22.08.2023 №Х-209/12/01-2023);
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 , до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 25.06.2003 по 06.11.2015 - розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах КМСН, УБОЗ та ВВБ;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, із зарахуванням вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 25.06.2003 по 06.11.2015 - розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах КМСН, УБОЗ та ВВБ, відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", та передати дану довідку про перерахунок вислуги в Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За змістом частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до приписів частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно з вимогами статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначеного вказує на те, що законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зазначене відповідає правовим висновкам викладеним Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З матеріалів справи, зокрема, витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області №591 о/с від 07.12.2022 «По особовому складу» відповідно до пункту 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0064913) - начальника відділу реагування патрульної поліції Волноваського районного відділу поліції з 08 грудня 2022 року.
У наказі зазначено, що вислуга років на 08 грудня 2022 року складає: у календарному обчисленні - 23 роки 04 місяці 07 днів, у пільговому обчисленні - 27 років 07 місяців 10 днів.
10 квітня 2023 року на адресу Головного управління Національної поліції в Донецькій області представником позивача надіслано запит щодо отримання інформації про вислугу років на день звільнення ОСОБА_1 , на який надано відповідь, що станом на 08 грудня 2022 року, календарна вислуга років становить 23 роки 04 місяці 07 днів, у пільговому обчисленні - 27 років 07 місяців 10 днів.
28 липня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Донецькій області із заявою, в якій просив провести перерахунок та зарахувати в календарну вислугу років наявну пільгову вислугу. Провести перерахунок та зарахувати до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформовану за період з 25.06.2003 по 06.11.2015 - розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах КМСН, УБОЗ та ВВБ.
22 серпня 2023 року листом №Х-209/12/01-2023 повідомлено позивача, що станом на день звільнення вислуга складає 23 роки 04 місяці 7 днів; вислуга років у пільговому обчисленні - 27 років 07 місяці 10 днів та поінформовано про те, що законних підстав для зарахування до календарної вислуги років на пільгових умовах періодів проходження служби на посадах начальницького складу підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх та у підрозділах боротьби з організованою злочинністю немає. Також, відсутні правові підстави для зарахування пільгової вислуги років до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду 17.11.2023 (згідно із відбитком печатки відділення поштового зв'язку) з даним позовом.
Поряд з цими, слід зазначити, що 09.01.2023 позивач звертався до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області в якому просив визнати відмову протиправною та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 25.06.2003 по 10.04.2005 та з 10.04.2005 по 01.01.2012 - з розрахунку 1,5 року за 1 рік служби, загальною кількістю 04 роки 03 місяці 03 дні, про що внести відповідні зміни до наказу від 07.12.2022 №591о/с про звільнення ОСОБА_1 , в частині календарної вислуги років.
Рішенням від 24 березня 2023 року у справі №560/480/23 у задоволенні адміністративного позову - відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023 у справі №560/480/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року - без змін.
Вказаним рішенням у справі №560/480/23, встановлено, що згідно з послужного списку та довідки про вислугу років, що видана відповідачем 06.01.2023, періоди роботи, які підлягають зарахуванню у вислугу років на пільгових умовах, наступні: з 25.06.2003 до 10.04.2005 (підстава: постанова КМУ від 19.09.2007 №1144 та наказ МВС від 01.10.2007 №366), з 10.04.2005 до 01.01.2012 (підстава: постанова ВРУ від 16.12.1993 №3720-ХІІ та наказ МВС від 14.11.2007 №431). Позивач звернувся 08.12.2022 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області з проханням надати інформацію, зокрема, про вислугу років на день звільнення та чи враховано право на пільгу при підрахунку вислуги років. На дане звернення відповідачем листом від 06.01.2023 №59/12/01-2023 було повідомлено позивача, що станом на день звільнення вислуга складає 23 роки 04 місяці 7 днів; вислуга років у пільговому обчисленні - 27 років 07 місяці 10 днів та поінформовано про те, що правові підстави для внесення змін до наказу про звільнення позивача щодо зарахування до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції вислуги в пільговому обчисленні, відсутні.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 було відомо про вислугу років на день звільнення та чи враховано право на пільгу при підрахунку вислуги років, ще з 06.01.2023.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
«…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.».
Як уже зазначалось судом вище, ОСОБА_1 було відомо про вислугу років на день звільнення та чи враховано право на пільгу при підрахунку вислуги років, ще з 06.01.2023.
Отже, позивачу було відомо про стаж служби в поліції, календарну та пільгову вислугу років, і відповідно було відомо про те, що відповідачем не зараховано пільгової вислуги років до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.
До суду з даним позовом позивач звернувся тільки 17.11.2023.
Посилання представника позивача на отримання листа відповідача від 22.08.2023 №Х-209/12/01-2023 у відповідь на заяву позивача від 28.07.2023, не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, оскільки, як встановлено судом, ОСОБА_1 було відомо про вислугу років на день звільнення та чи враховано право на пільгу при підрахунку вислуги років, ще з 06.01.2023.
Позивач заяви про поновлення строку звернення до суду не подав. Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяЯ.В. Драновський