Справа № 509/5979/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді Гандзій Д.М.
при секретарі Задеряка Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Овідіополі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ :
5 жовтня 2023 року, представник ОСОБА_1 адвокат Дерев?янкіна Л.Е. звернулася до суду з вищеназваним позовом, в якому просила суд, визначити позивачці ОСОБА_2 додатковий строк, тривалістю 2 місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання нею з заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи пропуск звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини необізнаністю позивачки з порядком прийняття спадщини та Законами України, з посиланням на п. 3 КМУ від 28.02.2022 р. № 164, якою було додатково надано строк не більше 4 місяців, а всього 10 місяців з часу відкриття спадщини на звернення до нотаріуса з відповідною заявою для її прийняття, вважаючи, що строк на прийняття спадщини повинен закінчиться 18.11.2023 р. Крім того, посилається на виїзд позивачки за межі території України разом з дитиною до Молдови у зв?язку зі збройною агресією рашистської педерації відносно нашої країни, переслідуючи мету збереження життя та здоров?я дитини, повернувшись звідки, вона звернувшись до приватного нотаріуса у вересні 2023 р. з відповідною заявою про прийняття спадщини, позивачка отримала письмову відмову (постанову) нотаріуса від 02.10.2023 р. № 324/01-16 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з пропуском строків на прийняття спадщини.
В судове засідання позивачка та її представниця не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили, від представниці позивачки до суду надійшло клопотання, в якому вона підтримала позов, який просив задовольнити, розглянувши справу без їхньої присутності (а.с. 34).
Представник відповідачів в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зворотним поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою про вручення судової повістки, причини своєї неявки суду не повідомив, надіславши до суду відзив на позов, в якому не заперечував проти позовних вимог позивачки та клопотання про слухання справи за його відсутністю (а.с. 36-43).
Згідно зі ст. 280 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного про дату, час та місце судового засідання належним чином і не з'явився в судове засідання без поважних і без повідомлення причин, не подавши відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку в підготовчому судовому засіданні, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, за наявними матеріалами справи, що відповідає положенням ст.ст. 191,281 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 1217 ЦК України передбачено - спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
У відповідності з ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Умови статті 1268 ЦК України передбачають, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається в часу відкриття спадщини.
Згідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкодавця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини - суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець, після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини - має право прийняти спадщину в порядку, установленому ст. 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після цього вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд з'ясував і це підтверджується матеріалами цивільної справи, що спадкодавець ОСОБА_4 , який є батьком позивачки згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.03.1992 р. та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 24.09.2011 р. - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20.01.2023 р., і після смерті якого залишилось спадкове майно у виді квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 161631543 від 29.03.2019 р., виданого на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 29.03.2019 р. (реєстр. № 157) (а.с. 13,14,19-23).
Звернувшись до приватного нотаріуса у вересні 2023 р. з відповідною заявою про прийняття спадщини, позивачка отримала письмову відмову (постанову) нотаріуса від 02.10.2023 р. № 324/01-16 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з пропуском строків на прийняття спадщини (а.с. 16-18).
В позові пояснюється пропуск звернення позивачки, як спадкоємиці першої черги після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини необізнаністю позивачки з порядком прийняття спадщини та Законами України, з посиланням на п. 3 КМУ від 28.02.2022 р. № 164, якою було додатково надано строк не більше 4 місяців, а всього 10 місяців з часу відкриття спадщини на звернення до нотаріуса з відповідною заявою для її прийняття, вважаючи, що строк на прийняття спадщини повинен закінчиться 18.11.2023 р. Крім того, посилається на виїзд позивачки за межі території України разом з дитиною до Молдови у зв?язку зі збройною агресією рашистської педерації відносно нашої країни, переслідуючи мету збереження життя та здоров?я дитини, яка навчалася у 6 класі ліцея м. Кишиніва (а.с. 24,25).
Як встановив суд, і це вбачається зі змісту позовної заяви, що позивачка не відмовлялась від спадщини, беручи до уваги відсутність інших спадкоємців.
З позову вбачається, що позивачкою був пропущений, встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини з поважних, причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними (війна в Україні), істотними труднощами і збігом обставин для спадкоємиці на вчинення нею дій, пов'язаних з прийняттям спадщини з підстав, описаних вище.
З урахуванням викладеного, суд вважає причини пропуску позивачкою для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - об'єктивними і поважними, а тому вважає за можливе, визначити позивачці додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, тривалістю 2 місяці з дня набранням рішення законної сили.
Керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,174,200,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273,280-283 ЦПК України, ст.ст. 1270,1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
ВИРІШИВ :
1. Позов ОСОБА_1 до Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити ;
2. Визначити ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_4 ) додатковий строк для подання нею заяви нотаріусу про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - тривалістю 2 (два) місяці з дня набранням рішення суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 23.11.2023 р.
Cуддя Д.М. Гандзій