Справа № 504/4604/23
Провадження № 1-кс/504/391/23
23.10.2023 смт. Доброслав Слідчий суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участі секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5 смт. Доброслав, клопотання дізнавача сектору дізнання ВП № 3 ОРУП № 2 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12023166330000100 від 19.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 358 КК України,
У провадженні секторі дізнання Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023166330000100 від 19.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Так 19.10.2023 до ЧЧ ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, надійшов рапорт поліцейського СРПП ВП№№ ОРУП№2 ГУНП в Одеській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_5 про те, що на сполучній автодорозі між с. Кремидівка та с. Степанівка, Доброславської ОТГ, Одеського району Одеської області, був зупинений автомобіль марки ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перевірки, наданого ним, посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 18.01.2022 виданого ТСЦ 0741 на ім'я ОСОБА_6 , було виявлено ознаки підробки.
В ході огляду місця події 19.10.2023 в період часу з 09:00 по 09:20 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Доброслав, вул. Грубніка, 19, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою про надання на огляд посвідчення водія серії НОМЕР_3 видане 18.01.2022 ТСЦ 0741, на його ім'я. Після чого у присутності двох понятих та ОСОБА_6 , вказане посвідчення водія, було оглянуто, вилучено та упаковано до сейф-пакету ВУМ 1003692.
З пояснень ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що серпні 2021 року його було позбавлено право керування транспортним засобома саме вилучено водійське посвідченння на його ім'я працівниками поліції за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КуПАП (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння). Судове засідання по даному правопорушенню було 11 жовтня 2021 року в Суворовському районному суді де мене позбавили права керування автомобілем строком на 1 рік. В період з серпня 2021 року по жовтень 2021 року я керував своїм автомобілем на підставі тимчасового посвідчення водія, яке мені було видано поліцейськими після складання адміністративних матеріалів за керування автомобілем в стані сп'яніння.
На початку січня 2022 року, після того як ОСОБА_6 4 місяці не сідав за кермо автомобіля хтось із його знайомих, хто саме не пам'ятає, порекомендував придбати водійське посвідчення в соціальній мережі «Інстаграм» на сторінці найменування якої не пам'ятає. Знайшовши дану сторінку в соціальній мережі «Інстаграм» зв'язався з невідомою особою та замовив водійське посвідчення на право керування автомобілем категорії «В» на ім'я ОСОБА_6 після чого відправив в діалозі з даною особою фото свого обличчя, фото паспорта громадянина України на своє ім'я та ідентифікаційний код платника податків та провів передоплату на банківську картку номер якої не пам'ятає гроші в сумі 2500 тисячі гривень та далі домовились з особою про те, що другу частину оплати проведу при отриманні посилки з посвідченням.
В подальшому в січні 2022 року на ім'я ОСОБА_6 у відділення Нової пошти № 72, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Балківська 30 прийшла посилка у вигляді водійського посвідчення на моє його з правом керування автомобілем категорії «В» серії НОМЕР_4 видане ТСЦ 0741 від 18.01.2022 та строком дії до 18.01.2052 року та оплатив наложлений платіж у сумі 4500 тисячі гривень, тим сам і оплатив другу частину грошей за водійське посвідчення.
Забравши водійське посвідчення з відділення Нової пошти ОСОБА_7 користувався ними до 19.10.2023 року включно та 19.10.2023 року рухаючись по території Одеського району, неподалік с. Степановка на автодорозі де був зупинений працівниками поліції та при перевірці моїх документів було виявлено дане підробне посвідчення, та на запитання поліцейських ОСОБА_7 було добровільно пояснлено історію їх придбання, після чого при прибутті слідчо-оперативної групи поліції я добровільно надав посвідчення водія співробітникам поліції в присутності понятих, на огляд, яке в подальшому було оглянуто, вилучено та упаковане до сейф- пакету ВУМ 1003692.
Вилучені предмети зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та мають ознаки речових доказів, а відомості, установлені під час огляду житла та іншого володіння особи будуть використані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні.
Вищезазначені предмети були вилучені в ході огляду місця події в період часу 19.10.2023, в період часу з 09:00 годин по 09:20 годин.
Вказане кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України передбачає відповідальність за використання завідомо підробленого документа - посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Таким чином, є розумні підстави вважати, що посвідчення водія видане 18.01.2022 ТСЦ 0741 серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вилучене під час огляду місця події 19.10.2023, в період часу з 09:00 годин по 09:20 годин.. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою про надання дозволу на огляд посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 18.01.2022, ТСЦ НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене 19.10.2023 року під час огляду місця події, є речовим доказом кримінального проступку, що обґрунтовує застосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна з метою, передбаченою п.п. 1,4 ч. 2 ст. 170 КПК України, забезпечення збереження речового доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З метою виконання завдання арешту та вирішення завдань кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 18.01.2022, ТСЦ0741, оглянуто та вилучено, упаковано до сейф-пакету ВУМ1003692 заборонивши ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та іншим особам розпоряджатися та користуватися зазначеним майном для запобігання знищення, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, до прийняття законного рішення по кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 300 КПК України для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 цього Кодексу, а також відбирати пояснення для з'ясування обставин вчинення кримінального проступку, проводити медичне освідування, отримувати висновок спеціаліста, що має відповідати вимогам до висновку експерта, знімати показання технічних приладів і технічних засобів у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей, до внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 18.01.2022, ТСЦ 0741, оглянуто та вилучено, упаковано до сейф-пакету ВУМ1003692, вилучен під час огляду місця події в період часу з 09:00 годин по 09:20 годин 19.10.2023, можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, дізнавачем СД ВП №3 ОРУП №2 ГУ НП в Одеській області винесено постанову про визнання вищевказаного предмету речовим доказом у кримінальному провадженні.
Прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 просила розглянути дане клопотання без її участі. Дізнавач сектору дізнання ВП № 3 ОРУП № 3 ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_3 просив розглянути дане клопотання без його участі.
Власник майна ОСОБА_6 подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна у свою відсутність.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду даного клопотання.
За відсутності клопотань від учасників, на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Власник майна ОСОБА_9 надав заяву про розгляд даного клопотання без його участі, проти арешту майна не заперечують, клопотання начальника сектору дізнання про арешт майна підтримують у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов до наступного:
Положенням ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого у кримінальному провадженні та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і при вирішення питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Перевіряючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя звертає увагу, що органом слідства обґрунтовано внесені відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР (витяг від 19.10.2023 року).
Протоколом огляду місця події начальника сектору дізнання від 19.10.2023, в період часу з 09:00 годин по 09:20 годин, біля будинку АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 10.01.2023, ТСЦ 0741, оглянуто та вилучено, упаковано до сейф-пакету ВУМ881052.
Отже, слідчий суддя дійшов переконливого висновку, що вищевказані ножі містять в собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відтак, відповідає визначеним у положенні ст. 98 КПК України критеріям.
Слідчий суддя дійшов до переконання, що правові підстави арешту повністю співвідносяться з встановленими обставинами даного кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що арешт є розумним та співмірним обмеженням права власності безпосередньому завданню кримінального провадження, і є необхідним у демократичному суспільстві, є доцільним саме на цій стадії досудового розслідування, а наслідки застосованого заходу забезпечення кримінального провадження, на переконання суду, не виглядають надмірним тягарем для власника арештованого майна.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 93, 98, 170-173, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого дізнавача сектору дізнання СВ ВП № 3 Одеського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 , про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023166330000100 від 19.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 18.01.2023, ТСЦ 0741, оглянуто та вилучено, упаковано до сейф-пакету ВХМ та свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки підвищення кваліфікації водіїв НОМЕР_6 , видане 10.09.2023 оглянуто та вилучено, упаковано до сейф-пакету ЕХР0115440 заборонивши ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та іншим особам розпоряджатися та користуватися зазначеним майном для запобігання знищення, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, до прийняття законного рішення по кримінальному провадженню.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна або відмова у ньому можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1