Справа № 947/22212/23
Провадження № 1-кс/947/14478/23
20.11.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 - адвіоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42021162240000053 від 28.09.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України,-
Як вбачається з поданого клопотання, підрозділом Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42021162240000053 від 28.09.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України за фактом незаконного виготовлення, зберігання, транспортування з метою збуту та збуту підакцизних товарів з використанням підроблених марок акцизного податку.
Відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленнями 25 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України за №№ 955, 956 від 27.09.2021 року, згідно яких жителі Білгород - Дністровського, Татарбунарського, Болградського районів Одеської області за участі інших залучених ними осіб, здійснюють незаконне виготовлення, зберігання, транспортування з метою збуту та збут підакцизних товарів з використанням підроблених марок акцизного податку.
Крім того, у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження детективами Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області встановлено інформацію щодо осіб та місць незаконного зберігання та збуту контрафактних підакцизних товарів.
Так, встановлено громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який спільно з іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, здійснює незаконне зберігання та збут контрафактних підакцизних товарів без марок акцизного податку за адресою: АДРЕСА_1 .
07.11.2023 проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси у нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
1) Мобільний телефон «Redmi Note 9 Pro», S/N НОМЕР_1 ;
2) Ноутбук «Lenovo Idea Pad 3», S/N PF3FR1VL, із блоком живлення;
3) Експрес-накладні ТОВ «Нова пошта» - 26 шт.;
4) Чорнові записи - 163 арк.;
5) Тютюнові вироби без марок акцизного податку:
1. «Elf bar», 1500 тяг - 11 853 шт.;
2. «Elf bar», 2000 тяг - 5311 шт.;
3. «Elf bar», 4000 тяг - 2213 шт.;
4. «Elf bar», 7000 тяг - 124 шт.;
5. «Elf bar», змінні картриджі - 742 шт.;
6) «Elf bar», пристрої для нагрівання рідини (поди) - 484 шт.
Прокурор у клопотанні зазначає, що вилучене під час обшуку майно є речовими доказами та може бути використане, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому прокурор з метою забезпечення збереження вилученого майна в якості речових доказів звертається до слідчого судді із клопотанням про його арешт.
В судовому засіданні:
-прокурор вимоги поданного клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити;
-представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі, долучвши письмові заперечення у судовому засіданні. Та зазначив, що ОСОБА_4 вилучені тютюнові вироби придбав для власного вживання і зберігав за місцем свого проживання.
Дослідивши клопотання та матеріали додані в його обґрунтування, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на наступні обставини.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
В порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону, прокурором не було зазначене відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучене майно, зокрема, не було доведено його відношення до розслідуваного кримінального провадження №42021162240000053 від 28.09.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України за фактом незаконного виготовлення, зберігання, транспортування з метою збуту та збуту підакцизних товарів з використанням підроблених марок акцизного податку та яким чином зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України для речових доказів.
Прокурор у клопотанні визначив метою накладення арешту на вказане вилучене майно його збереження як речових доказів, хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхнево послався на положення ст. 170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.
Окрім того, прокурором у самому клопотанні не зазначено, яке відношення до обставин означенного кримінального провадження має особа, у домоволодінні якої був проведений обшук, - ОСОБА_4 (відповідно до протоколу обшуку від 07.11.2023 року). Не допитано ОСОБА_4 , щодо обставин придбання їм та зберіганні вилучених речей.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 171 КПК України прокурор належним чином не мотивував своє клопотання стосовно того, який зв'язок є між кримінальними правопорушеннями, які розслідуються та майном, яке належить третій особі.
Слідчий суддя позбавлений можливості встановити з яких причин наразі вилучене майно необхідне органу досудового розслідування для огляду та чому прокурор вважає, що при його огляді буде можливе виявлення інформації, яка може мати значення для встановлення обставин імовірного вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42021162240000053 від 28.09.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1