РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 495/9672/23
Номер провадження 2/495/4571/2023
01 листопада 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - одноособово судді Боярського О.О.,
при секретарі Червинській І.В.,
за участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Черевиченко Н.А., відповідача - ОСОБА_2 , представника відповідача - адвоката Каланжова В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
13.09.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути аліменти з ОСОБА_2 на свою користь на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. на кожну дитину щомісячно, з дня пред'явлення позову та до досягнення дітьми повноліття.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15 вересня 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кривоозерського районного управління юстиції Миколаївської області зареєстрували шлюб, актовий запис № 43.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
04 вересня 2013 року на підставі рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області шлюб був розірваний, але сторони продовжували проживати однією сім?єю.
22 червня 2018 року сторони зареєстрували шлюб відповідно до свідоцтва про шлюб у Виконавчому комітеті Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, актовий запис № 17.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилась донька ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про народження. Позивачка зазначає, що їй стало відомо, що відповідач подав до суду позовну заяву про розірвання шлюбу та 19 червня 2023 року було винесено рішення Овідіопольським районним судом Одеської області про розірвання шлюбу.
Позивачка зазначає, що вони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства. Діти знаходиться на її утриманні. Батько, зовсім не допомагає матеріально в утриманні, а тим більше не приймає участі у вихованні дітей.
Крім того, позивачка стверджує, що відповідач працює моряком на посаді механіка та отримує заробітку плату в розмірі 4500 доларів США.
Всі витрати на дітей повністю несе позивачка. Батько не цікавиться про розвиток дітей. На сьогоднішній час позивачка не працює, оскільки весь свій час приділяє розвитку дітей та догляду за ними. Старша донька ходить до ЗЗСО «Прилиманський ліцей» Авангардівської селищної ради, про що свідчить довідка з ліцею. Всі витрати на школу сплачує позивачка самостійно, одяг, харчування, лікування також оплачує позивачка. Відповідач зовсім не цікавиться та не допомагає в забезпеченні нормального життя дітей.
Рух справи у суді.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.09.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та справа призначена до розгляду.
11.10.2023 року від відповідача ОСОБА_2 до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло відзив на позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
У відзиві відповідач просив суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково, а саме: стягнути аліменти з ОСОБА_2 на свою користь на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. на кожну дитину щомісячно, з дня пред'явлення позову та до досягнення дітьми повноліття.
Свій відзив обґрунтовує зокрема тим, що розмір аліментів, які просить стягнути з нього позивачка є необґрунтованим, оскільки позивачкою не було наведено доказів, які б могли підтвердити факт, що відповідач дійсно працює моряком на посаді механіка та отримує заробітку плату в розмірі 4500 доларів США.
Позивачка не надала суду докази про наявність в неї хвороби, непрацездатності або інвалідності на підтвердження того, що вона не може працювати. Крім того не надала докази, що старша дитина відвідує ліцей, таким чином, відсутність роботи у позивача обумовлена лише її небажанням працювати. В позовній заяві вказано, що діти мають відвідувати гуртки, але нічого не вказано про які саме гуртки йдеться та не надано належних доказів про вартість зайняття в тих самих гуртках. Наявність доказу у вигляді довідки з навчального закладу про те, що старша донька відвідує «Прилиманський ліцей» Авангардської селищної ради, не містить будь-яких даних про те, що таке навчання платне.
В свою чергу відповідач зазначає, що вже довготривалий час він не працевлаштований. Колишні контракти, пов?язані із роботою у морських рейсах в іноземних компаніях - це все у минулому. По-перше, через наявний в Україні воєнний стан, викликаний повномасштабним вторгненням РФ в Україну (заборона на виїзд за межі країни чоловікам від 18 до 60 річного віку), а також через постійний догляд (оформлений у відповідності до закону) власної матері, яка перебуває на його утриманні.
Так, відповідно до довідки про отримання допомоги від 07.02.2023 р. вбачається, що відповідач здійснює догляд за своєї матері ОСОБА_5 та надає її соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Вказане також підтверджується Актом встановлення факту здійснення догляду від 07.02.2023 р., виданого Старокозацькою сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області. Необхідність у здійсненні догляду встановлено Висновком ЛКК № 221/1 та пенсійним посвідченням ОСОБА_5 , згідно якого вона є інвалідом 2 групи.
Крім того, відповідач звернувся до Державного центру зайнятості, а саме до Одеського обласного центру зайнятості (Білгород-Дністровська філія), відповідно до довідки від 06.10.2023 р. відповідач зареєстрований у центрі зайнятості як особа, що шукає роботу. Вказане свідчить про те, що він не ухиляється від надання допомоги дітям, але через відсутність постійного місця роботи, заробітку та прив'язаністю до матері, якій потрібно допомога у побуті та догляді, відповідач не в повній мірі може заробляти кошті у тому розмірі, на який розраховує позивачка.
В судовому засіданні позивачка та її представник вимоги позову підтримали та наполягали на їх задоволенню.
В судовому засіданні відповідач та його представник заперечували проти задоволення позовних вимог. Просили суд стягувати з відповідача по 5000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягненнями ним повноліття.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно вимог ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до приписівст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
В судовому засіданні встановлено та сторонами по справі не заперечувалось, що від спільного сімейного життя сторони мають дітей, а саме:
- доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.08.2013 року, актовий запис № 46;
- доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.01.2019 року, актовий запис № 126.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживають разом з позивачем ОСОБА_1 та знаходяться на її повному утриманні.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в ЗЗСО «Прилиманський ліцей» Авангардської селищної ради в 5 Б класі, що підтверджується довідкою № 02/15/355 виданою ЗЗСО «Прилиманський ліцей» Авангардської селищної ради від 28.08.2023 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває на обліку в КНП «Авангардівська АЗПСМ» та має діагноз дисплазія кульшових суглобів, що підтверджується довідкою виданою КНП «Авангардівською амбулаторії загальної практики-сімейної медицини» від 28.08.2023 року.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Проживання окремо не звільняє від виконання цього обов'язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою. Платник аліментів зобов'язаний роботи все можливе для того, щоб його заробіток (доходи) були достатніми для власного утримання та утримання дітей, за належний розвиток яких він відповідальний як батько.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ст.141 СК України).
Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача на утримання дитини, суд враховує обставини, інтереси сторін та потреби самої дитини.
Так судом було встановлено, що ОСОБА_2 починаючи з 05.10.2023 року зареєстрований в Білгород-Дністровській філії Одеського обласного центру зайнятості як шукаючий роботу, що підтверджується довідкою № 2196 виданою Державним центром зайнятості Одеської обласного центру зайнятості Білгород-Дністровської філії від 06.10.2023 року.
Крім того, суд враховує той факт, що ОСОБА_2 здійснює догляд за своєю матір'ю пенсійного віку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду виданого Старокозацькою сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області від 07.02.2023 року.
З огляду на правові позиції п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей з можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.
Висновки суду за результатами розгляду справи.
Враховуючи обставини справи, положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини пов'язані зі сплатою аліментів, виходячи із засад справедливості та захисту прав малолітніх дітей, мінімальний розмір аліментів, не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а дітям має забезпечуватися такий захист і піклування, які необхідні для їх благополуччя та повноцінного розвитку, враховуючи, що ст.180 СК України покладає обов'язок утримувати дитину на обох батьків, суд враховуючи той факт, що відповідач є безробітнім та перебуває на обліку у центрі зайнятості, а також те, що на його утримання знаходиться матір похилого віку за якою він здійснює догляд, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в 3000 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 13.09.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно зі ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 430 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня подання позову до суду (13.09.2023 року) та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня подання позову до суду (13.09.2023 року) та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: О.О.Боярський