Справа № 495/7107/23
№ провадження 1-кс/495/2351/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_5 , поданого в рамках кримінального провадження № 12023162240000707 від 16.06.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
30.10.2023 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням в рамках кримінального провадження №12023162240000707 від 16.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 .
1. - Виклад обставин, зазначених в клопотанні.
У невстановлений слідством час, не пізніше 31.05.2023 року, знаходячись у невстановленому слідством місці ОСОБА_4 вступив в злочину змову з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розробивши злочинний план направлений на таємне викрадення майна належного ОСОБА_8 .
Так, 16.06.2023 ОСОБА_7 разом з ОСОБА_4 приблизно о 12:00 годин, знаходячись за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Франко діючи умисно, протиправно, з метою таємного викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, розуміючи, що за їх діями ніхто не спостерігає шляхом підбору ключа, проникли до будинку АДРЕСА_2 , де з приміщення будинку, здійснили крадіжку золотого кільця 583 проби вагою 3,84 грама вартістю 4975 гривень 48 копійок, золотого кільця 585 проби вагою 4.1 грамів вартістю 5330 гривень 57 копійок, золотих сережок 585 проби вагою 6.61 грам вартістю 8593 гривні 92 копійки, золотого кільця 585 проби вагою 4.1 грамів вартістю 5330 гривень 57 копійок, золотих сережок 585 проби вагою 6.61 грам вартістю 8593 гривні 92 копійки, золотого кільця 585 проби вагою 2,65 грамів вартістю 3445 гривень 37 копійок, золотого персня 585 проби вагою 8.76 вартістю 11389 гривень 22 копійки, золотого персня 585 проби вагою 3.86 грамів вартістю 5018 гривень 54 копійки.
В подальшому ОСОБА_7 разом з ОСОБА_4 з місця події зникли, отримавши можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_4 спричинили ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 52677 гривень 59 копійок.
Встановивши наявність достатніх доказів, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілої, протоколом допиту свідка протоколами оглядів предметів та іншими матеріалами кримінального провадження.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
На підставі вищевикладеного, та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також приймачі до уваги той факт, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам слідчий просив застосувати, відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною йому залишати місце свого проживання цілодобово.
2. - Позиції сторін.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у визначений період доби строком на 60 діб, з покладенням обов'язків, а саме: з'являтися на виклик до органу досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження; цілодобово перебувати за місцем свого мешкання; повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Підозрюваний ОСОБА_10 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що злочин не вчиняв, живе у приватному секторі, а отже має багато інструментів та замків.
3. - Мотивація суду.
Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
3.1 - Наявність обґрунтованої підозри.
В рамках кримінального провадження №120231622420000707 від 16.06.2023 24.10.2023 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 16.06.2023, протоколом огляду місця події від 16.06.2023, протоколом огляду предметів від 10.07.2023, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 від 17.07.2023, протоколом огляду предмета від 17.07.2023, протоколом обшуку від 23.08.2023, протоколом пред'явлення речей для впізнання від 11.10.2023, протоколом допиту свідка від 13.10.2023, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.10.2023, протоколом проведення слідчого експерименту від 13.10.2023 та іншими зібраними в рамках досудового розслідування доказами.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_12 дій, що кваліфікуються за ч.4 ст. 185 КК України.
3.2 - Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор.
Слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п.2 ч.1 ст.194 КПК України), а саме ризик:
- переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки особа підозрюється у скоєнні злочину, за який законом передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки особа згідно вироку Київського районного суду м.Одеса по справі №520/3117/15-к була визнана винною у вчиненні крадіжки.
Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Прокурор в засіданні підтримав викладені у клопотанні ризики.
Оцінюючи питання щодо ризиків, зазначених у клопотанні, слідчий суддя з урахуванням позиції ЄСПЛ зазначає,що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Стосовно загрози втечі, практика ЄСПЛ виходить з того, що загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
Відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність в особи роботи та сім'ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне (Пшевечерський проти Росії від 24 травня 2003 року).
На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що хоча під час розгляду клопотання прокурором доведені заявлений ризик переховування, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.
3.3 - Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У клопотанні слідчим зазначено, що обрання більш м'якої міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_13 у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших, більш тяжких кримінальних правопорушень. У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Дослідивши надані до суду матеріали слідчий суддя приходить до висновку, що обґрунтовуючи необхідність обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного прокурором доведена доцільність застосування домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у певний період доби, оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність застосування відносно підозрюваного домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_5 , поданого в рамках кримінального провадження № 12023162240000707 від 16.06.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного, а саме: АДРЕСА_1 із забороною йому залишати місце свого проживання у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. в межах строку досудового розслідування, тобто до 24.12.2023 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження або суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання слідчому СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1