Справа № 495/12272/23
№ провадження 1-кс/495/2444/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Зейкань, Ришканського району, Республіка Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина Республіки Молдова,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
13.11.2023 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023162240001340 від 11.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
1. - Виклад обставин, зазначених в клопотанні.
11 листопада 2023 року під час проведення санкціонованого обшуку на території домоволодіння АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено речовину рослинного походження, що зовні схожа на подрібнені листя рослини коноплі - особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, та порошкоподібну кристалічну речовину білого кольору, що зовні схожа на наркотичних засіб, обіг якого обмежено - метадон, прилади для виготовлення наркотичних засобів, прекурсори.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збуту наркотичного засобу, реалізуючи прямий умисел, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у приміщенні будівель домоволодіння АДРЕСА_1 , виробляв, виготовляв та зберігав з метою подальшого збуту речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору вагою 66 гр, а також кристалічну речовину білого кольору вагою 1149 гр, до моменту, коли 11 листопада 2023 у період часу з 10 години 47 хвилин по 14 годину 00 хвилин працівниками поліції під час проведення огляду місця події, а саме території домоволодіння АДРЕСА_1 вказані наркотичні засоби були виявлені та вилучені.
Відповідно до результатів експрес-тесту «IDenta» LOT: 8533122А ЕХР 08/2025 випробувана кристалічна речовина білого кольору містить наркотичний засіб - метадон, обіг якого обмежено.
11 листопада 2023 року ОСОБА_4 , на підставі ст.208 КПК України о 16 годині 56 хвилин було затримано (час фактичного затримання 15 годин 30 хвилин 11 листопада 2023 року).
11 листопада 2023 року, на підставі п.1 ч.1 ст.276, ч.1 ст.278 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Обґрунтування повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними під час проведення досудового розслідування доказами.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п.1, 3, 5, ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, спробам незаконного впливу на осіб, котрі допитані у кримінальному провадженні в якості свідків (наприклад осіб, котрі були залучені в при проведенні огляду місця події 11 листопада 2023 року в якості понятих), так як їх свідчення мають суттєве значення як доказ, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. Тим самим орган досудового розслідування вважає доцільним застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Окрім того, слід акцентувати увагу на те, що ОСОБА_8 не є громадянином України, що може його спонукати до залишення території держави, з метою подальшого уникнення від покарання. Задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним та необхідним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення котре відноситься до категорії особливо тяжких.
Враховуючи викладене, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються вищевикладені обставини, беручі до уваги, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, повноту та достатність зібраних доказів, слідчий просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів.
2. - Позиції сторін.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити, зазначив, що особа перебувала у розшуку.
Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання, зазначили, що підозра не обґрунтована, відсутня мотивація неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні шляхом застосування інших запобіжних заходів, не доведено ризик переховування.
3. - Мотивація суду.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до наступного.
Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
3.1 - Наявність обґрунтованої підозри.
В рамках кримінального провадження № 12023162240001340 11.11.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця села Зейкань, Ришканського району, Республіка Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина Республіки Молдова, повідомлено про підозру у виготовленні, зберіганні з метою збуту наркотичного засобу в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: проведеним 13 листопада 2023 року оглядом місця події території домоволодіння АДРЕСА_1 , за результатами котрого було виявлено та вилучено речовину білого кольору кристалічними шматками у фрагменті тканини чорного кольору, вагою брутто 1,149кг, та знаряддя для виготовлення наркотичної речовини (колби, штативи, нагрівач, різні рідини), полімерну пляшку з кришкою із вмістом речовини сіро-зеленого кольору рослинного походження в подрібненому стані, вагою брутто 66г., протоколами допиту свідків від 11.11.2023 та іншими зібраними доказами.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя наголошує, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою. Отже, на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.
Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_11 вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.
Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення 7 ОСОБА_12 дій, що кваліфікуються за ч.3 ст.307 КК України.
3.2 - Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор.
Слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України).
Так слідчим у клопотанні було зазначено, що підозрюваний ОСОБА_13 може:
3.2.1. Переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання до 12 років позбавлення волі.
3.2.2. Незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з'явлення для давання показань.
3.2.3 Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки підозрюваний є особою, яка раніше притягалась до кримінальної відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Оцінюючи питання про ризик втечі ЄСПЛ зазначає,що він має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність в особи роботи та сім'ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне (Пшевечерський проти Росії від 24 травня 2003 року).
Слідчий суддя, дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність ризику переховування підозрюваного, оскільки останній на протязі останнього часу проживає в с.Кулевча, веде господарство, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
На підставі наведених сторонами доказів, з урахуванням усіх обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, анкетні дані свідків ОСОБА_11 не відомі, а отже недоведеним є ризик можливого впливу на них з метою викривлення покахзань. Слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором доведений ризик того, що у підозрюваного є вірогідність може переховуватись від органу досудового розслідування.
3.3 - Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У клопотанні слідчим зазначено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у скоєні особливо тяжкого кримінального правопорушення та у відповідності до ст. ст. 177-178 КПК України обрання більш м'якої міри запобіжного заходу до підозрюваного нього у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.
Застосування міри запобіжного заходу у вигляді застави на думку слідчого та прокурора також не є доцільним, оскільки підозрюваний не зможе внести заставу, яка буде визначена судом, а внесення застави іншими особами не зможе забезпечити виконання обов'язків, визначених судом при ухваленні рішення про обрання запобіжного заходу.
На переконання органу досудового розслідування міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільною, оскільки може призвести до вчинення інших, більш тяжких кримінальних правопорушень, не зможе запобігти ризикам щодо незаконного впливу на свідків з метою викривлення їхніх показів або іншого незаконного впливу та може послугувати наслідком проведення не повного, не об'єктивного, та не всебічного досудового розслідування, проведення якого є обов'язком органу досудового розслідування.
Дослідивши надані до суду матеріали слідчий суддя приходить до висновку, що обґрунтовуючи неможливість обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 слідчий не довів необхідність застосування саме тримання під вартою як запобіжного заходу, ним не було надано належних доказів на підтвердження недостатності застосування більш м'яких заходів.
Враховуючи правову позицію, викладену у рішенні ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою», слідчий суддя вважає, що в даному кримінальному провадженні прокурором не доведено, що наявність існування ризиків, на які він посилається, не може бути забезпечено іншим більш м'яким запобіжним заходом, ніж тримання під вартою, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, що передбачено статтею 181 КПК України.
ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдови» зазначив, що домашній арешт також являє собою позбавлення свободи і встановлюючи порушення ст. 5 Конвенції визнав критерії, за якими оцінюється законність тримання особи під вартою прийнятними стосовно періоду тримання заявника під домашнім арештом.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, відсутність ризику переховування та вчинення тиску на свідків, недоведеність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладанням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 376 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження №12023162240001340, від 11 листопада 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 09.01.2024 включно.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 вираховувати з моменту затримання, тобто з 11.11.2023 року.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 13.11.2023 складає 402 600,00 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора,який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження або суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення;
- здати на зберігання слідчому СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, який здійснює досудове розслідування свої документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1