Справа № 357/11532/23
1-кп/357/1134/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2023 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судового засідання № 6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, в режимі вдеоконференцзв'язку угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12023111030003544 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, з вищою освітою розлученого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого медичним працівником приватного пансіонату для літніх людей м. Житомир, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,тимчасово перебуває за адресою АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_5
захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6
обвинувачений - ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
18.08.2023 близько 13 години ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку №53/1, що по вул. Ярослава Мудрого в місті Біла Церква, Київської області помітив, що на проїжджій частині дороги сталась дорожньо-транспортна пригода за участю потерпілої ОСОБА_7 , а також побачив, що під час падіння на асфальтне покриття у останньої із рук випав мобільний телефон марки «Motorola» моделі «G60», який належить ОСОБА_7 . В цей час у ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, а потерпіла перебувала в шоковому стані, шляхом вільного доступу з проїжджої частини дороги, вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Motorola» моделі «G60» вартістю 5620 гривень 00 копійок, який належить потерпілій ОСОБА_7 .
Після цього ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 5620 гривень 00 копійок.
Між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_3 з участю захисника останнього адвоката ОСОБА_6 , за письмовою згодою з потерпілою ОСОБА_7 , 10.11.2023 року, укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_3 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі обвинувачення, за кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Сторонами узгоджено, що у разі затвердження угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки , з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Укладення угоди про визнання винуватості … у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана правам та інтересам окремих осіб та потерпілий надав письмову згоду прокурору на укладання угоди, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 4 ст.474 КПК України, і укладена сторонами угода - є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України, зокрема, вимогам ст. 52, 63КК України та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, та при цьому обвинувачений погоджується на призначення узгодженого покарання.
Суд погоджується з наведеними в обвинувальному акті обставинами, які пом'якшують покарання та визнає відповідно до п.1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання: щире каяття та усунення шкоди шляхом повернення майна.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд також враховує правову позицію потерпілої ОСОБА_7 , яка надала прокурору свою письмову згоди на укладення угоди про визнання винуватості.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду від 10.11.2023 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_3 з участю захисника останнього адвоката ОСОБА_6 , за письмовоюзгодою потерпілої ОСОБА_7 .
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене в угоді покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 3 ст. 76КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази у справі:
мобільний телефон марки «Motorola» моделі «G60»та картонну коробку з під телефону, які знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_7 , вважати повернутим потерпілій.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_8