Справа № 352/1488/23
Провадження № 1-кп/352/230/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 р. м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62021140040000105 від 26.08.2021, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липівка Тисменицького району Івано-Франківської області, зареєстрованого і жителя АДРЕСА_1 , з повною вищою освітою, розлученого, на утриманні двоє малолітніх дітей, військовослужбовця, раніше не судимого, громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, зокрема, у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Згідно висунутого обвинувачення наказом начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області № 506о/с від 09.12.2016 ОСОБА_3 призначений на посаду інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області, яку він обіймав до 20.01.2021.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» (надалі Закон) визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Таким чином, поліцейський згідно ч. 3 ст. 18 КК України та ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є службовою особою та працівником правоохоронного органу.
Відповідно до вимог п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Пунктом 21 ч. 1 ст. 23 Закону передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.
Відповідно до п. 2.1 глави 2 розділу І Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 № 622 (далі - Інструкція), зареєстрованої в МЮУ 07.10.1998 за № 637/3077,(у редакції, чинній на час вчинення кримінального правопорушення), здійснюючи дозвільну систему, органи поліції відповідно до законодавства України видають міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва, ремонту, торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення, боєприпасами до неї, холодною та охолощеною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с; виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу (далі - суб'єкти господарювання), дозволи на придбання, зберігання, перевезення (через митний кордон України, територією України, транзит через територію України) й використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, холодної зброї, охолощеної зброї, пневматичної зброї; пристроїв та патронів до них; вибухових матеріалів і речовин; на відкриття та функціонування сховищ, складів і баз, де вони зберігаються, стрілецьких тирів і стрільбищ, мисливсько-спортивних стендів, а також підприємств і майстерень з виготовлення і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазинів, у яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них (далі - об'єкти дозвільної системи); громадянам - дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.
Таким чином, дозвіл на зберігання та носіння зброї є офіційним документом у розумінні примітки до ст. 358 КК України.
Відповідно до пп. 2.3.2 п. 2.3 глави 2 розділу І Інструкції дозволи видаються УП ГУНП на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв громадянами України.
Згідно пп. 2.3.3 п. 2.3 глави 2 розділу І Інструкції дозволи видаються територіальними підрозділами поліції на придбання, зберігання і носіння громадянами України мисливської гладкоствольної зброї, основних частин зброї, бойових припасів до неї, пневматичної, холодної та охолощеної зброї.
Відповідно до абз. 16 п. 12.5 глави 12 розділу ІІ Інструкції для перереєстрації зброї, пристроїв (продовження терміну дії дозволу на їх зберігання та носіння), які придбані відповідно до законодавства, до органів поліції власник подає: заяву про продовження терміну дії дозволу; медичну довідку; платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги. Також власник зброї пред'являє договір страхування. Власники пристроїв до заяви додають документи, які підтверджують статус особи щодо права їх придбання, зберігання і носіння.
Пунктом 2.4 глави 2 розділу І Інструкції передбачено, що залежно від виду дозволів, що видаються, вони підписуються відповідно Головою Національної поліції України та його заступниками, начальником Департаменту, до складу якого входить УП ЦОУП, та його заступниками, начальником УП ЦОУП, начальником ГУНП та його заступниками (крім нагородної зброї та боєприпасів до неї), керівником управління, до складу якого входить УП ГУНП, та начальником УП ГУНП; у територіальних підрозділах поліції - начальниками або їх заступниками особисто і скріплюються гербовою печаткою органів Національної поліції або печаткою територіальних підрозділів поліції.
ОСОБА_3 , як службова особа, в силу ст. 18 Закону повинен був неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини.
Згідно функціональних обов'язків інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області обвинувачений розглядав скарги і заяви громадян, листи керівників підприємств, установ, організацій з питань дозвільної системи; вів службову документацію, яка передбачена нормативними документами, що регламентують роботу дозвільної системи; здійснював опрацювання матеріалів на придбання, зберігання та носіння мисливської гладкоствольної, газової зброї. Крім цього, ніс персональну відповідальність за організацію проведення відповідної перевірки порядку зберігання зброї за місцем проживання власників інспекторами поліції Тисменицького ВП ГУНП; здійснював реєстрацію та перереєстрацію мисливської вогнепальної гладкоствольної та газової зброї, яка знаходиться в особистому користуванні громадян, а також відомчої зброї, що використовується ОДС; забезпечував формування та зберігання особових справ на власників мисливської вогнепальної та газової зброї; відповідав за проведення інвентаризації справ та проводив знищення справ у встановленому законом порядку; вів журнали обліку власників мисливської вогнепальної та газової зброї; здійснював постановку на автоматизований облік власників зброї, а також здійснював контроль за внесенням відомостей до бази ІІПС.
Обвинувачений, обіймаючи посаду інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області, грубо порушив вищевказані вимоги чинного законодавства та покладені на нього службові обов'язки за таких обставин.
Так, 26.06.2014 ОСОБА_5 виданий дозвіл № 264 на право носіння та зберігання мисливської гладкоствольної рушниці CASALTA SX-06 № НОМЕР_1 , кал.12; ствол № НОМЕР_2 , виконаний на бланку № 677572, підписаний начальником відділу внутрішніх справ Тисменицького району УВС Івано-Франківської області МВС України ОСОБА_6 та скріплений гербовою печаткою відділу внутрішніх справ Тисменицького району УВС Івано-Франківської області МВС України. Вказаний дозвіл був дійсний до 26.06.2017, після чого строк його дії продовжений до 04.08.2020.
Приблизно в липні 2020 року ОСОБА_5 звернувся до Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області, зокрема, до інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи ОСОБА_3 , у зв'язку із необхідністю продовження строку дії дозволу на право носіння та зберігання наявної у нього гладкоствольної мисливської рушниці, для чого передав обвинуваченому бланк дозволу на право носіння та зберігання зброї № НОМЕР_3 , а також інші документи.
Обвинувачений, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документа, в проміжку часу з липня до серпня 2020 року, перебуваючи в приміщенні Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області, що за адресою: м. Тисмениця, вул. Левицького, 4, Тисменицького району Івано-Франківської області, достовірно знаючи порядок перереєстрації (продовження терміну дії дозволу на зберігання та носіння) гладкоствольної мисливської рушниці, належним чином не здійснив таку перереєстрацію, не звернувся до уповноваженої службової особи Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області щодо проведення такої перереєстрації та вніс до бланка дозволу на носіння та зберігання зброї № НОМЕР_3 , виданого на ім'я ОСОБА_5 , завідомо неправдиві відомості щодо продовження строку дії дозволу до 04.08.2023, власноручно підробив підпис від імені начальника Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 та скріпив його печаткою Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, після чого повернув цей бланк дозволу ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_3 подав клопотання про закриття кримінального провадження щодо нього у зв'язку із закінченням строку давності, яке підтримав у підготовчому судовому засіданні. Просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням трирічного строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього закрити. Обвинувачений підтвердив, що наслідки закриття кримінального провадження йому зрозумілі.
Заслухавши думку прокурора, яка погодилася з обґрунтованістю заявленого клопотання та не заперечувала щодо його задоволення, суд приходить до висновку про закриття даного кримінального провадження, виходячи з таких підстав.
У відповідності з вимогами ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована законом відмова держави від засудження особи, яка вчинила злочин, і від застосування щодо неї примусу у формі покарання.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
За змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 цього Кодексу строків не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Установлено, що обвинувачений ОСОБА_3 у серпні 2020 р. вчинив нетяжкий злочин, за який передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі. На даний час минув установлений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічний строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. Протягом вказаного строку обвинувачений не вчинив нового злочину та не ухилявся від досудового слідства і суду.
Тому наявні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст. 49 КК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
З огляду на викладене суд закриває дане кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності.
Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно вимог ст.100 КПК України.
При цьому суд не вбачає підстав для стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат за проведення експертиз у розмірі 53885,50 грн, ураховуючи відповідно до вимог ч. 6 ст. 368 КПК України правовий висновок, що міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 р. у справі № 203/241/17. Згідно вказаного висновку, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
На підставі наведеного, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, керуючись ст. 284 ч. 2 п. 1, 285, 286, 288, 314 ч. 3 п. 2 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Закрити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності.
Речові докази, які зберігаються в кримінальному провадженні, залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 53885,50 грн віднести на рахунок держави.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду до Івано-Франківського апеляційного суду подається протягом семи днів з дня її оголошення через Тисменицький районний суд.
Суддя ОСОБА_8
Повна ухвала складена 23.11.2023.