ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.11.2023Справа № 910/14901/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Державного підприємства «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"», Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Столиця», м. Київ
про стягнення 60 323,10 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"» (далі - ДП МА "Бориспіль"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Столиця» (далі - ТзОВ «Торгівельна Столиця»/відповідач) про стягнення 60 323,10 грн - штрафу за несвоєчасну поставку товару за договором про закупівлю, укладеного за спрощеною закупівлею №35.1-14/3.8-00031 від 29.12.2021.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.09.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27.10.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ «Торгівельна Столиця» просить суд поновити строк на подання відзиву та визнає, що не здійснило поставку товару згідно із заявкою ДП МА "Бориспіль"» №50-22/2-102 від 08.06.2022, водночас, просить суд зменшити розмір штрафу на 90%, мотивуючи тим, що невиконання ТзОВ «Торгівельна Столиця» своїх зобов'язань за договором зумовлене дією форс-мажорних обставин, а також скрутним фінансовим становищем товариства та його засновника, керівника ОСОБА_1. Крім того, відповідач вказує на неспівмірність заявленої суми штрафу до розміру основної заборгованості, ураховуючи при цьому, що заборгованість відсутня.
07.11.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ДП «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"» надало заперечення щодо клопотання про зменшення розміру штрафу на 90%.
Суд, дослідивши заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про поновлення строку на його подання, дійшов висновку про його задоволення, внаслідок чого згідно зі ст. 119 ГПК України поновив ТзОВ «Торгівельна Столиця» строк на подання відзиву на позов, відповідно прийняв відзив на позовну заяву до розгляду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
29.12.2021 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Столиця» (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю (за спрощеною закупівлею) № 35.1-14/3.8-00031, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити замовникові товар, зазначений у п. 1.2. договору, відповідно до коду за Єдиним закупівельним словником, зазначеним у п. 1.3. договору, та відповідно до специфікації, що наведена у додатку №1 до договору, а замовник прийняти та оплатити такий товар відповідно до умов договору.
У відповідності до п. 1.2. та п. 1.3. договору найменування товару: Мастики, шпаклівки, замазки та розчинники. Код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015-44830000-7-Мастики, шпаклівки, замазки та розчинники.
Згідно із п. 3.1. договору сума, визначена у договорі (ціна договору) становить 201 077,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 40 215,40 грн, разом ціна цього договору становить 241 292,40 грн з ПДВ.
Строк поставки товару - 10 (десять) календарних днів з дати отримання письмової заявки постачальником від замовника. Датою поставки товару за договором вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на товар (п. 5.1. договору).
Пунктом 5.2. договору передбачено, що місце та умови поставки (передачі) товару: DDP (08300, Україна, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7) відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010.
У п. 5.3.1. договору сторони погодили, що товар поставляється повністю або поетапно, окремими партіями згідно із письмовою заявкою замовника із зазначенням найменування товару у межах Специфікації договору.
Згідно з умовами п. 5.3.2. договору письмова заявка направляється замовником на електронну адресу постачальника ІНФОРМАЦІЯ_2, з подальшим направленням цінним листом з описом вкладення та повідомленням на поштову адресу постачальника: 01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А, офіс 3/49.
У відповідності до п. 5.3.3. договору постачальник зобов'язаний підтвердити отримання письмової заявки від замовника. Підтвердженням отримання письмової заявки постачальником від замовника може бути оригінальний підпис уповноваженої особи постачальника на заявці, обмін листами між сторонами договору, поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи постачальника. Уповноваженою особою постачальника є директор Остапенко С.А. або особа, якій надано довіреність на отримання письмових заявок. У випадку повернення цінного листа з описом вкладення та повідомлення об'єктом поштового зв'язку у разі письмової відмови постачальника від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання такого листа, лист вважається відправленим замовником належним чином, а неотримання постачальником такого листа буде вважатися його відмовою від виконання умов договору та постачальник несе відповідальність у порядку, передбаченому п. 8.6. договору.
За змістом п. 5.3.5. договору постачальник зобов'язаний підготувати товар до вивезення та письмово повідомити замовника за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, та здійснити поставку (передачу) товару протягом строку, вказаного у п. 5.1. договору, з дати отримання письмової заявки від замовника.
Право власності на товар від постачальника до замовника переходить після передачі товару, підписання сторонами видаткової накладної на товар (п. 5.3.9. договору).
Згідно із п. 8.6. договору за відмову від поставки товару частково або повністю, постачальник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 25% від ціни договору.
Пунктом 8.8. договору передбачено, що у разі застосування пені/штрафу, сторона, що порушила виконання зобов'язань, зобов'язана сплатити суму пені/штрафу на підставі окремо виставленого, у кожному випадку, рахунку. Оплата рахунку проводиться протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати його отримання стороною, яка допустила прострочення виконання своїх зобов'язань за договором. Рахунок на оплату пені/штрафу направляється факсимільним зв'язком, з подальшим направленням оригіналу рахунку із супровідним листом поштою (рекомендованим з повідомленням) на адресу, що вказана у договорі.
У відповідності до п. 10.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору якщо воно виникло внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), за які сторони відповідають і які заважають сторонам виконувати свої обов'язки за даним договором.
Про виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, для якої виникли ці обставини, зобов'язана у будь-якій формі повідомити іншу сторону, але не пізніше 3-х календарних днів з дати настання таких обставин. Невиконання даної умови позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Сторони домовились про те, що початок і тривалість дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України або регіональною ТПП. При підтвердженні вказаним сертифікатом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), строк виконання обов'язків продовжується на строк дії цих обставин (п. 10.2. - п. 10.4. договору).
Згідно із п. 10.5. договору у випадку, коли форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), діють більше 3 (трьох) місяців, або коли при виникненні таких обставин стає очевидним, що такі обставини будуть діяти більше такого строку, будь-яка сторона має право розірвати цей договір в односторонньому порядку і не несе відповідальність за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніше як за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання договору.
Договір набирає чинності з дати його укладання сторонами та діє по 31.10.2022. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що залишились невиконаними (п. 12.1. договору).
Крім того, між сторонами підписано специфікацію, яка є додатком № 1 до договору, та в якій сторони погодили найменування товару, його кількість та загальну ціну договору у сумі 241 292,40 грн.
09.06.2022 позивач направив на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 заявку на постачання товару №50-22/2-102 від 08.06.2022.
Крім того, на виконання п. 5.3.2. договору ДП «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"» направило 15.06.2022 на адресу відповідача заявку на постачання товару №50-22/2-102 від 08.06.2022, проте лист із заявкою №50-22/2-102 від 08.06.2022 повернувся позивачу із відміткою АТ «Укрпошта»: «за закінченням строку зберігання».
З матеріалів справи вбачається та не заперечується ТзОВ «Торгівельна Столиця», що останній поставку товару позивачу згідно із заявкою №50-22/2-102 від 08.06.2022 не здійснив.
20.04.2023 ДП «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"» надіслало на адресу відповідача лист за вих. № 03-22-1070 від 13.04.2023 разом із рахунком №631/1/30032023 про сплату штрафу у сумі 60 323,10 грн за непоставку товару згідно із заявкою №50-22/2-102 від 08.06.2022.
Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0830107002688, цей лист із рахунком відповідач отримав 25.04.2023, проте штраф на користь позивача не сплатив, при цьому, будь-якої відповіді також на не надав.
15.06.2023 ДП «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"» надіслало на адресу відповідача претензію за вих. №35-28/5-156 про сплату штрафу у сумі 60 323,10 грн за непоставку товару згідно із заявкою №50-22/2-102 від 08.06.2022.
Проте, ТзОВ «Торгівельна Столиця» претензію не задовольнило, відповіді також не надало, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Судом вище встановлено, що 29.12.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю (за спрощеною закупівлею) № 35.1-14/3.8-00031, відповідно до якого відповідач зобов'язався поставити позивачу товар, а замовник прийняти та оплатити такий товар відповідно до умов договору.
Крім того, між сторонами підписано специфікацію, в якій сторони погодили найменування товару кількість та загальну суму договору у розмірі 241 292,40 грн.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, у п. 5.3.1. договору сторони погодили, що товар поставляється повністю або поетапно, окремими партіями згідно із письмовою заявкою позивача із зазначенням найменування товару у межах Специфікації договору.
Згідно з умовами п. 5.3.2. договору письмова заявка направляється замовником на електронну адресу постачальника ІНФОРМАЦІЯ_2, з подальшим направленням цінним листом з описом вкладення та повідомленням на поштову адресу постачальника: 01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А, офіс 3/49.
На виконання цих умов договору, 09.06.2022 позивач направив на вказану електронну адресу відповідача заявку на постачання товару №50-22/2-102 від 08.06.2022.
Крім того, із матеріалів справи також вбачається, що 15.06.2022 ДП «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"» направило на адресу відповідача зазначену вище заявку, проте лист із заявкою №50-22/2-102 від 08.06.2022 повернувся позивачу із відміткою АТ «Укрпошта»: «за закінченням строку зберігання».
Ураховуючи положення п. 5.3.3. договору, повернення цінного листа з описом вкладення за закінченням встановленого строку зберігання такого листа, лист вважається відправленим позивачем належним чином, а неотримання відповідачем такого листа вважається його відмовою від виконання умов договору.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується ТзОВ «Торгівельна Столиця», що останнє поставку товару згідно із заявкою №50-22/2-102 від 08.06.2022 не здійснило, при цьому, будь-якого повідомлення про неможливість виконати заявку позивачу не направило.
Отже, згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання ТзОВ «Торгівельна Столиця» взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю, укладеного за спрощеною закупівлею № 35.1-14/3.8-00031 та згідно заявки на постачання товару №50-22/2-102 від 08.06.2022.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Так, згідно із п. 8.6. договору за відмову від поставки товару частково або повністю, постачальник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 25% від ціни договору.
При цьому, пунктом 8.8. договору передбачено, що у разі застосування пені/штрафу, сторона, що порушила виконання зобов'язань, зобов'язана сплатити суму пені/штрафу на підставі окремо виставленого, у кожному випадку, рахунку. Оплата рахунку проводиться протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати його отримання стороною, яка допустила прострочення виконання своїх зобов'язань за договором. Рахунок на оплату пені/штрафу направляється факсимільним зв'язком, з подальшим направленням оригіналу рахунку із супровідним листом поштою (рекомендованим з повідомленням) на адресу, що вказана в договорі.
Судом встановлено, що 20.04.2023 ДП «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"» надіслало на адресу відповідача лист за вих. № 03-22-1070 від 13.04.2023 разом із рахунком №631/1/30032023 про сплату штрафу у сумі 60 323,10 грн за непоставку товару згідно із заявкою №50-22/2-102 від 08.06.2022.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач вказаний лист із рахунком отримав 25.04.2023, проте штраф на користь позивача не сплатив.
Крім того, судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату штрафу у сумі 60 323,10 грн, проте ТзОВ «Торгівельна Столиця» залишило її без задоволення.
За вказаних обставин, суд вважає позовну вимогу ДП «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"» про стягнення із ТзОВ «Торгівельна Столиця» штрафу у сумі 60 323,10 грн (241 292,40 грн*25%) належним чином обґрунтованою.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи ТзОВ «Торгівельна Столиця» про звільнення останнього від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань внаслідок настання форс-мажорних обставин, зокрема, військової агресії Російської Федерації проти України та часткової окупації Київської області до 02.04.2022, з огляду на таке.
24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.
Так, Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX.
Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 14.02.2024.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для об'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов'язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, як для суб'єктів господарювання так і для населення.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також, згідно із положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Так, згідно із положеннями пунктів 10.2 - 10.4. договору про виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторона, для якої виникли ці обставини, зобов'язана у будь-якій формі повідомити іншу сторону, але не пізніше 3-х календарних днів з дати настання таких обставин. Невиконання даної умови позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Сторони домовились про те, що початок і тривалість дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України або регіональною ТПП. При підтвердженні вказаним сертифікатом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), строк виконання обов'язків продовжується на строк дії цих обставин (п. 10.2. - п. 10.4. договору).
З наведеного слідує, що сторона, для якої виникли форс-мажорні обставини, зобов'язана повідомити іншу сторону не пізніше 3-х календарних днів з дати настання таких обставин, проте, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем повідомлення позивачу про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання ним зобов'язань з поставки товару за договором про закупівлю, укладеного за спрощеною закупівлею № 35.1-14/3.8-00031.
Більше того, суд зазначає, що військова агресія Російської Федерації проти України почалася 24.02.2022, при цьому, заявка про поставку товару направлена позивачем відповідачу на електронну адресу 15.06.2022, тобто більш ніж через три місяці після початку зазначених обставин.
Суд звертає увагу відповідача, що згідно із п. 10.5. договору у випадку, коли форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), діють більше 3 (трьох) місяців, або коли при виникненні таких обставин стає очевидним, що такі обставини будуть діяти більше такого строку, будь-яка сторона має право розірвати цей договір в односторонньому порядку і не несе відповідальність за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніше як за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання договору.
Разом із тим, матеріали справи не містять доказів звернення ТзОВ «Торгівельна Столиця» до позивача із повідомленням про розірвання договору про закупівлю, укладеного за спрощеною закупівлею № 35.1-14/3.8-00031 від 29.12.2021 у зв'язку із форс-мажорними обставинами, які діють більше 3-х місяців.
Доводи відповідача про скрутне фінансове становище ТзОВ «Торгівельна Столиця» у зв'язку із втратою його засновником та учасником ОСОБА_1 власного житла не спростовують неналежне виконання товариством своїх зобов'язань за договором про закупівлю, укладеного за спрощеною закупівлею № 35.1-14/3.8-00031 від 29.12.2021.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу на 90%, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно із статтею 74 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.
Отже, дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення штрафу за непоставлений товар на 90%, перевіривши доводи, якими обґрунтовується таке клопотання, зокрема, відповідач зазначає про скрутне фінансове становище, проте на підтвердження цього не надав суду будь-яких доказів.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги, що має наслідком задоволення позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"» задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Столиця» (01042, місто Київ, вулиця Філатова, будинок 10-А офіс 3/49; ідентифікаційний код 33300207) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"» (08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) штраф у розмірі 60 323 (шістдесят тисяч триста двадцять три) грн 10 коп. та судовий збір у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук