ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.11.2023Справа № 910/10508/23
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"
про стягнення 428 201,25 грн.
Представники сторін: не викликались.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства "Укртрансгаз" до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про стягнення 428 201,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір про закупівлю робіт №2104000017 від 07.04.2021.
Проте, відповідач порушив встановлені строки виконання робіт, у зв'язку з чим позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення пені в сумі 277 426,16 грн. та штрафу в розмірі 150 775,08 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
28.07.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
08.08.2023 та 11.08.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку для надання відповіді на відзив.
11.08.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшла відповідь АТ «Укртрангаз» на відзив ТОВ «Теплоенергокомплект».
28.08.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив від 10.08.2023.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
07.04.2021 року між акціонерним товариством "Укртрансгаз" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (підрядник) укладено договір про закупівлю робіт №2104000017.
Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до п.1.1 договору підрядник за завданням замовника зобов'язується на свій ризик виконати роботи відповідно до умов цього договору про закупівлю робіт «Будівництво заводів/установок, гірничодобувних і переробних об'єктів нафтогазової інфраструктури (Поточний ремонт вузла редукування газу (перша ступінь) Богородчанського ПСГ», (код ЄЗС ДК021-2015: 45250000-4) (далі - роботи), в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
Склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними вимогами та якісними характеристиками (завдання) (додаток №1), договірною ціною (додаток №2), кошторисною документацією (додаток №3), графіком виконання робіт (додаток №4) і переліком обладнання (додаток №5), які є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно із договірною ціною становить 1 507 750,88 грн., в тому числі ПДВ 20% - 251 291,81 грн.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє в частині виконання робіт до 29.12.2021 року, в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п.10.1 договору).
Відповідно до п.4.2 договору місце виконання робіт - Богородчанське ПСГ, Богородчанського ВУПЗГ (ур. Підземка 1, с. Саджава, Богородчанський р-н, Івано-Франківська обл.., 77701).
Згідно з п.4.1 договору, що кореспондується з умовами визначеними графіком виконання робіт (додаток №4 до договору) підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт.
Листом вих. №1007ВИХ-21-58 від 12.05.2021 позивач повідомив відповідача про відсутність зауважень до комплекту дозвільних документів, вказавши про можливість приступити до виконання договору.
Відповідач листом №287-08 від 06.08.2021 довів до АТ"Укртрансгаз" наказ №11/08-21 від 06.08.2021 про затвердження складу бригади для виконання робіт згідно з умовами договору: ОСОБА_8 - бригадир (призначено керівником робіт), ОСОБА_1 - слюсар-монтажник, ОСОБА_2 - слюсар-монтажник, ОСОБА_9 слюсар-монтажник, ОСОБА_3 - водій-слюсар, ОСОБА_4 - електрозварник, ОСОБА_5 - слюсар-монтажник, ОСОБА_6 - слюсар-монтажник, ОСОБА_10 - інженер КВП і А, ОСОБА_11 - інженер КВП і А.
АТ"Укртрансгаз" згідно з наказом №289 від 06.08.2021 «Про допуск працівників ТОВ «Теплоенергокомплект» допустив працівників ТОВ «Теплоенергокомплект» з 09.08.2021 до виконання робіт з поточного ремонту вузла редукування газу (перша ступінь) Богородчанського ПСГ.
З вищезазначеним наказом №289 від 06.08.2021 ознайомлений бригадир ТОВ «Теплоенергокомплект» - ОСОБА_8 про що свідчить його підпис.
Позивачем зазначено, що відповідно до п.4.1 договору та графіку виконання робіт (додаток №4 до договору), останнім днем для виконання підрядником робіт по договору є 08.08.2022 (включно).
Однак, підрядник лише частково виконав взяті на себе зобовязання по договору в частині обсягів робіт, що підтверджується актом (форма КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт №1 (за січень 2022 року) від 10.01.2022 на загальну суму 1 351 456,31 грн.
Підрядник не виконав обсяг робіт визначених договором на суму 156 294,57 грн.
У зв'язку з невиконанням в повному обсязі та строки робіт встановлених умовами договору, позивачем нараховано пеню за несвоєчасне виконання робіт в розмірі 27 426,16 грн. за період з 09.08.2022 по 08.02.2023 та штраф в розмірі 150 775,09 грн.
У відзиві по позовну заяву відповідач просиь суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Та, зазначає, що на виконання прийнятих за договором зобов'язань відповідач виконав, а позивач 10.01.2022 року прийняв у відповідача роботи та поставлене обладнання на загальну суму 1 351 456,31 грн., про що свідчить виконана документація, оформлена у відповідності до чинного законодавства датою виконання робіт саме станом на 10.01.2022 року, а також оформлений позивачем допуск вих.. № 1007ВИХ-22-15 від 01.02.2022р. на врізання виготовленого та прийнятого замовником вузла редукування у комунікації замовника з готовністю до пуску газу. Неприйнятими залишились роботи на загальну суму 156 294,57 грн., що становлять різницю між ціною договором та прийнятими 10.01.2022 роботами.
Такі залишкові роботи складалися з:
1. Дефектоскопії всіх зварних з'єднань на суму 114 585,64 грн. (виконано 100% 10.012023р.).
2. Приєднання свічного відводу Ду 32 вартістю 4 376,39 грн. (виконано 100% 08.02.2023р.).
3. Нанесення ізоляції та утеплення по 1 лінії редукування на суму 12 922,67 грн. (виконано 100% 10.02.2023р.).
4. Монтаж лотка 1,6м від траси до вузла, та кабелю обігріву 1 нитки редукування вартістю 639,73 грн. (виконано 100% 08.02.2023р.).
5. Монтаж устаткування на суму 4 364,87 грн. (виконано 100% 08.02.2023р.).
6. Пусконалагоджувальні роботи системи керування, підігріву, давачів та регуляторів вартістю 11 640,80 грн. (виконано 08.02.2023р.).
7. Не використані матеріали та роботи, що не підлягають здачі замовнику в зв'язку зі зміною технологічної схеми виготовлення вузла редукування та похибками замовника в обсягах та розцінках робіт на суму 7 764,47 грн.
При цьому, усі вищезазначені роботи по пунктах 1-6 виконані відповідачем, але безпідставно не прийняті позивачем.
Відповідачем зазначено, що станом на 10.02.2022 року ним виконаний весь обсяг робіт за договором, у тому числі виготовлення, поставка, монтаж вузла редукування газу, гідровипробування та продувка газопроводу з відповідним очищенням газопроводу від залишків будівельного пилу, сміття та інших елементів, проведена пусконаладка КВП та регуляторів тиску, та вузол пущено в експлуатацію 10.02.2022р, що підтверджується відповідними актами та виконавчою документацією (актом гідравлічних випробувань звареного вузла редукування від 21.12.2021 р. та протоколом пусконаладки від 10.02.2022 р.). При цьому, більша частина робіт була виконана станом ще на 10.01.2022р. (таких як дефектоскопія зварних з'єднань та виготовлення свічного відводу, що складають 80% від вартості залишку не оформлених робіт), але безпідставно не прийняті позивачем за самовільним рішенням з перенесенням їх оформлення після врізання та пуску вузла редукування. На той момент таке перенесення оформлення виконання робіт не сильно непокоїло відповідача, так як врізання та пуск газу планувалось провести на протязі місяця, а до закінчення терміну виконання робіт ще було 5 місяців. Але якість газу, що подається на вузол редукування та російська агресія, нажаль, змінили всі плани по оформленню фактично виконаних робіт.
При цьому, частина залишкових обсягів робіт підлягали виконанню підрядником після проведення робіт позивачем власними силами, устаткуванням та трудовими ресурсами. Такі роботи позивача, що не входили в перелік робіт підрядника згідно Технічних вимог та якісних характеристик (завдання) (додаток №1), договірної ціни (додаток №2) та кошторисної документації (Додаток №3), включали: проведення врізання (приєднання) в діючий газопровід виготовленого та прийнятого Замовником вузла редукування газу (9 зварних стиків, відповідно до схеми -"зварних з'єднань з Журналу зварювальних робіт, їх дефектоскопія та ізоляцій); продувка та пуск газу на виготовлений та приєднаний вузол редукування газу. Зазначені роботи позивачем проводилися самостійно, без участі відповідача, та стали можливими тільки після того, як відповідачем було здійснено гідро випробування та продувка виготовленого вузла редукування газу, з відповідним очищенням від залишків будівельного пилу, сміття та інших елементів.
01.02.2022 року листом №1007ВИХ-22-15 позивач повідомив про технічну можливість подачі газу на вузол редукування газу та можливості проведення завершальних та пусконалагоджувальних робіт підрядника.
За результатом проведених з 08.02.2022 р. по 09.02.2022 р. пусконалагоджувальних робіт вузла було здійснено: 1) завершення остаточних монтажних робіт та накладку КВП, 2) налаштування регулятора тиску газу EMERSON FL/025-100-SR ANSI600 RF DN25 PN100, серійний номер 2700137502. Пуск в роботу. 3) налаштування регулятора тиску газу EMERSON FL/025-100-SR ANSI600 RF DN25 PN100, серійний номер 2700137501. Під час налаштування регулятора тиску другої лінії було встановлено, що регулятор тиску не виконує повне закриття регулятора тиску. Для виявлення причин регулятор тиску (було демонтовано 09.02.2022 р., проведено його огляд, за результатом чого виявлено наявність на вході регулятора маслянистої диспенсерної суміші та окаменілих елементів. За ініціативи представників відповідача (Богородчанського ВУПЗГ) та рекомендацією представника виробника регулятора ТОВ «Емерсон» спільною комісією позивача та відповідача було прийнято рішення про передачу регулятора тиску заводу-виробнику для з'ясування причин незакриття клапану регулятора. Все вищезазначене було зафіксовано сторонами у Протоколі про результати проведення пусконалагоджувальних робіт вузла редукування газу Богородчанського ПСГ (перший ступінь) від 10.02.2022 р.
За результатами діагностики завод-виробник надав технічний звіт RQF031 від 15.07.2022 р., згідно якого в процесі огляду регулятора було виявлено домішки (пісок та тверді елементи розмірами 2-5 мм), які ушкодили мембрану та призвели до несправності пристрою. Завод-виробник повідомив про технічну можливість усунення зазначеної поломки регулятора, але, оскільки даний випадок не є гарантійним, так як природний газ не відповідав вимогам по очистці, встановив вимогу по оплаті ремонт. Відповідач був змушений провести ремонт регулятора за власний рахунок та 02.05.2022 сплатив ремонт регулятора газу та його зберігання.
Отримавши від позивача підтвердження початку сезону закачування газу та можливості пуску газу на вузол редукування, 13.06.2023р. відповідач здійснив монтаж регулятора, повернув назад імпульсні лінії з електронагрівом та утеплювачем на лінію редукування та за проханням Богородчанського ВУПЗГ здійснив продувку від бруду та повторне налаштування раніше змонтованого регулятора, який був в експлуатації з 09.02.2023р., про що 15.06.2023р. складено та оформлено протокол про результати проведення пусконалагоджувальних робіт вузла редукування газу Богородчанського ПСГ.
За результатами завершення всіх робіт по об'єкту 16.06.2023р. було складено та підписано сторонами акт приймання-передачі виконаних робіт №1 за червень 2023р. на суму 148 530,10 грн. та протокол залишків невиконаних робіт.
Залишок обсягу матеріалів та робіт на суму 7 764,47 грн. є невикористаним та не виконаним відповідачем з огляду погодження сторонами внесення змін в технологічну конструкцію, тому не потребує оформленню. Ця сума є скороченням витрат по об'єкту.
Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з п.4.1 договору, що кореспондується з умовами визначеними графіком виконання робіт (додаток №4 до договору) підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт.
Враховуючи положення пункту 4.1 договору, яким передбачено загальний термін виконання робіт за договором протягом 365 днів з дати отримання від позивача письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт, приймаючи до уваги наказ АТ "Укртрансгаз" №289 від 06.08.2021 «Про допуск працівників ТОВ «Теплоенергокомплект» відповідно до якого допуск працівників ТОВ «Теплоенергокомплект» на об'єкт здійснений з 09.08.2021, загальний термін виконанні робіт за договором становить до 08.08.2022 року включно.
Відповідно до п.5.3.1, 5.3.6 договору підрядник зобов'язаний: виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт строки роботи відповідно до технічних вимог та якісних характеристик, кошторисної документації, ДБН та іншої нормативної документації; передати замовнику у передбаченому законодавством та цим договором порядку завершені роботи.
Згідно з п.4.11.1 договору після одержання повідомлення від підрядника про готовність до здачі виконаних робіт, замовник зобов'язаний розпочати їх приймання протягом 5-ти (п'яти) робочих днів. Приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3).
Роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим договором (п.4.13 договору).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідачем виконано, а позивачем прийнято наступні роботи:
- на загальну суму 1 351 456,31 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) від 10.01.2022 за січень 2022 року на суму 1 351 456,31 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в) №1 від 10.01.2022 року за січень 2022 року та актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт додатково до акту приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року від 10.01.2022 на суму 211 616,00 грн.;
- на суму 148 530,10 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) від 16.06.2023 за червень 2022 року на суму 148 530,10 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в) №1 від 16.06.2023 року за червень 2023 року на суму 144 210,10 грн. та актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт додатково до акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року від 16.06.2023 на суму 4 320,00 грн.
Як зазначено відповідачем та не заперечувалось позивачем, залишок обсягу матеріалів та робіт на суму 7 764,47 грн. є невикористаним та не виконаним відповідачем з огляду погодження сторонами внесення змін в технологічну конструкцію, тому не потребує оформленню. Так, в матеріалах справи є підписаний між сторонами протокол погодження залишків робіт, що не виконується при виконанні договору №2104000017 від 07.04.2021 «Будівництво заводів/установок, гірничодобувних і переробних об'єктів нафтогазової інфраструктури (Поточний ремонт вузла редукування газу (перша ступінь) Богородчанського ПСГ» від 14.06.2023 року.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як встановлено судом, відповідач (підрядник) зобов'язаний був виконати в повному обсязі робити передбачені договором до 08.08.2022 (включно).
Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання робіт.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Господарський кодекс називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів. Частина 3 ст. 549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проте, не може бути підставою відмови у задоволенні вимоги про сплату неустойки те, що вона встановлена за кожен день прострочення іншого (а не тільки грошового) зобов'язання, що така неустойка не підпадає під визначення пені, яке наводиться в ч.3 ст.549 ЦК України. Коли обов'язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у зв'язку з порушенням зобов'язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у ч. 1 ст. 549 ЦК України, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.
За таких обставин, необхідно дійти висновку, що пенею може забезпечуватись не лише грошове зобов'язання. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 24.03.2009 р. у справі № 8/411/08).
Відповідно до ч.2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з п.8.3 договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт, до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від ціни договору за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10% ціни цього договору.
Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування штрафу та пені, судом встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає положенням чинного законодавства та умовам договору.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач у встановлений строк роботи передбачені договором не виконав в повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 277 426,16 грн. та штрафу в розмірі 150 775,09 грн. є обґрунтованими.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, будинок 16, офіс 17, ідентифікаційний код: 23390015) на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код: 30019801) пеню у розмірі 277 426 (двісті сімдесят сім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 16 коп., штраф в розмірі 150 775 (сто п'ятдесят тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 09 коп. та судовий збір у розмірі 6 423 (шість тисяч чотириста двадцять три) грн. 02 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Мудрий