ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22.11.2023Справа № 910/13378/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»
про стягнення 64911,63 грн,
Без виклику представників сторін
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року Приватне акціонерне товариств «Страхова компанія «УНІКА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації 64911,63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 17.05.2023 сталось ДТП за участі автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 2022», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Дана ДТП сталась в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок даної ДТП автомобілю марки «Toyota Land Cruiser 2022», д.н.з. НОМЕР_1 були спричинені механічні пошкодження. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Омега», позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 64911,63 грн.
Відповідач проти задоволенню позову заперечив вказавши, що позивачем визначено розмір суми страхового відшкодування без урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля. Згідно наданих відповідачем розрахунків, коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «Toyota Land Cruiser 2022», д.н.з. НОМЕР_1 складає 0,5122 грн, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням вказаного коефіцієнту становить 34513,03 грн. Таким чином, сума страхового відшкодування з вирахуванням франшиз становить 23946,53 грн. Разом з тим, відповідач зазначив, що 02.10.2023 ПрАТ «СК «Уніка» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 23946,53 грн на рахунок позивача в межах встановленого законом строку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що провадження у справі в частині основної заборгованості в розмірі 23946,53 грн підлягає закриттю, в іншій частині основної заборгованості позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.07.2022 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (далі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування заставного наземного транспорту «Каско» №027008/4055/0004076 (далі - Договір), відповідно до умов якого застраховано автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 2022», д.н.з. НОМЕР_1 , в тому числі за страховим ризиком - ДТП.
Постановою Кілійського районного суду Одеської області у справі №502/883/23 від 25.05.2023, встановлено, що 17.05.2023 о 08:10 год на а/д Т-16-30 Спаське-Кілія, 29км+500м, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , в бік м. Кілія не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, скоїла зіткнення з автомобілем «Toyota Land Cruiser 2022», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушила вимоги п 13.1 ПДР, за що відповідальність передбаченаст.124 КУпАП.
Вказаною постановою Кілійського районного суду Одеської області ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи, що вищезазначеною постановою Кілійського районного суду Одеської області у справі №502/883/23 від 25.05.2023, яка не була оскаржена у передбаченому законом порядку та набрала законної сили, якою встановлено наявність вини ОСОБА_2 у скоєному 17.05.2023 ДТП, суд вважає, що доведення вини останнього не потребують повторного доказування відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору, на підставі Страхового акта №10546606742 від 26.06.2023 визнав вказану подію страховим випадком та враховуючи лист АТ «ПроКредит Банк» №23-6-23/1/31 від 23.06.2023 здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО - ТОВ «ВТП «Інжпроект» в розмірі 67411,63 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №097097 від 27.06.2023.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , застрахована у ПрАТ «АСК «Омега» відповідно до Полісу ЕР №209146176
З наявного в матеріалах справи Витягу з інформаційної бази Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що поліс обов'язкового страхування ЕР №209146176 був чинний на момент скоєння ДТП - 17.05.2023. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 130000 грн, франшиза - 2500 грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 2022», д.н.з. НОМЕР_1 збитки у межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності в даному випадку є відповідач.
Пунктом 36.4. ст.36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке ОСОБА_1 , мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003, значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Пунктом 7.39 Методики визначено, що винятком стосовно використання зазначених вимог є, зокрема якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Як вбачається з наданих відповідачем розрахунків, коефіцієнт фізичного зносу автомобіля складає 0,5122, а вартість відновлювального ремонту із врахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Toyota Land Cruiser 2022», д.н.з. НОМЕР_1 станом на момент ДТП становить 34513,03 грн.
Позивачем не надано суду заперечень щодо розміру коефіцієнту фізичного зносу, розрахованого відповідачем, чи власного розрахунку коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що сума страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Toyota Land Cruiser 2022», д.н.з. НОМЕР_1 , безумовної франшизи у розмірі 2500 грн та франшизи за Договором добровільного страхування ПрАТ «СК «Уніка» у розмірі 8066,50 грн становить 23946,53 грн.
В той же час, матеріалами справи та поясненнями відповідача підтверджується, що в ході розгляду справи останнім було перераховано на рахунок позивача суму страхового відшкодування в розмірі 23946,53 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжної інструкції від 02.10.2023 №1236.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 23946,53 грн та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині, а в частині решти заявленої суми основної заборгованість у розмірі 40965,10 грн слід відмовити у зв'язку з недоведеністю вказаного розміру заборгованості.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Щодо судових витрат у даній справі, які складаються із сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2147,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн, суд зазначає наступне.
Пунктом 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було направлено на електрону пошту відповідача Претензію №34100 про виплату суми страхового відшкодування у розмірі 67411,63 грн, яку було отримано відповідачем 04.07.2023.
Таким чином, останнім днем виплати страхового відшкодування є 02.10.2023 (включно).
Крім того, як було вище встановлено судом, вірною сумою страхового відшкодування яка підлягала сплаті відповідачем є 23946,53 грн та вказану суму було сплачено відповідачем 02.10.2023, тобто у встановлений Законом строк, який не перевищив 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що з урахуванням пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернення позивача з даним позовом до суду (23.08.2023 - дата формування позовної заяви в системі «Електронний суд») є передчасним, адже матеріали справи не містять доказів настання обставин, з якими законодавство України, що регулює спірні правовідносини, надає можливість для висновку про існування порушених прав позивача, а відповідачем не було порушено (прострочено) виконання своїх зобов'язань з оплати страхового відшкодування.
Отже, фактично спір у справі №910/13378/23 виник внаслідок неправильних дій позивача, а тому на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу на позивача.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Провадження у справі №910/13378/23 в частині позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 23946 (двадцять три тисячі дев'ятсот сорок шість) грн 53 коп. закрити.
В іншій частині позову відмовити
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 22.11.2023
Суддя Я.В. Маринченко