Справа № 909/1055/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
23.11.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., розглянувши заяву про забезпечення позову б/н від 20.11.2023 (вх. № 13285/23 від 20.11.2023)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатинський кар'єр"
вул. Пасічна, буд. 5, м. Рогатин, Івано-Франківська обл., 77001
до відповідача: Державної служба геології та надр України
вул. Цедіка Антона, буд. 16, м. Київ, 03057
про визнання недійсними результатів аукціону та аукціону.
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Рогатинський кар'єр" до Господарського суду Івано-Франківської області подано позов до відповідача Державної служба геології та надр України про визнання недійсними результатів аукціону та аукціону, проведеного 10.10.2023 Державною службою геології та надр України щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) - Ділянка Воронівська-2, загальною площею 19,79 га, строком на 20 років (посилання на аукціон - https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20230920-21221/).
23.11.2023 суд позовну заяву залишив без руху та надав позивачу строк на усунення виявлених судом недоліків.
Одночасно із позовною заявою до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову б/н від 20.11.2023 (вх. № 13285/23 від 20.11.2023), в якій останній просить вжити заходів забезпечення позову до моменту набрання рішенням по даній справі законної сили, шляхом заборони організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії за результатами аукціону, проведеного 10.10.2023 Державною службою геології та надр України щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) - Ділянка Воронівська-2. Загальною площею 19,79 га, строком на 20 років (посилання на аукціон - https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20230920-21221/), в тому числі: - заборонити укладення угоди про користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ); - заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Біддінг Тайм" перерахування до державного бюджету гарантійного внеску, здійсненого Товариством з обмеженою діяльністю "Рогатинський кар'єр" з метою участі в аукціоні щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) -Ділянка Воронівська-2; - зупинити строки сплати винагороди оператора, через якого переможець аукціону набув право на участь в аукціоні, проведеному 10.10.2023 Державною службою геології та надр України щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) - Ділянка Воронівська-2. Загальною площею 19,79 га, строком на 20 років (посилання на аукціон - https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20230920-21221/); - зупинити строки сплати плати за спеціальний дозвіл на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) - Ділянка Воронівська-2; - зупинити строки сплати вартості пакету аукціонної інформації, щодо аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин, з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) - Ділянка Воронівська-2. В обґрунтування заяви зазначено, що позивачу стало відомо, що під час виставлення лоту на аукціон, Держгеонадрами було допущено порушення норм законодавства, а саме виявлено факт накладки двох земельних ділянок, а саме земельної ділянки Воронівська-2, дозвіл на дослідження та користування надрами на якій був предметом аукціону, та земельної ділянки, що зазначена у формі № 3-гр, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Воронівський піщаний кар'єр". Вказаний факт визнається та підтверджується як відповідачем (Держгеонадра), так і ДНВП "Геоінформ України", що вбачається з відповіді Держгеонадр від 02.11.2023, до якої долучений лист ДНВП "Геоінформ України" та ситуаційний план перетину площ ділянки піску Воронівська-2, виставленої на аукціон (електронні торги), та ділянки надр Товариства з обмеженою відповідальністю "Воронівський піщаний кар'єр" для проведення РДГВН (реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр) з метою розширення меж спеціального дозволу. Водночас, оскільки післяаукціонна процедура не є зупиненою, позивача може бути позбавлено статусу переможця, що є підставою для втрати товариством права на повернення гарантійного внеску у сумі 2 000 000,00 грн, що був сплачений з метою участі у згадуваному аукціоні. Зважаючи на вказане, просить зупинити післяаукціонну процедуру до моменту вирішення спору та встановлення об'єктивних обставин у справі.
З'ясувавши обставини на яких ґрунтуються вимоги заяви про забезпечення позову, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані докази, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає заяву про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно із п. 2 та 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Частинами 3 та 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Така правова позиція дотримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, а також приписах статті 74 цього Кодексу збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Натомість кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
З цією метою та з урахуванням вищезазначених вимог законодавства, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку підлягає дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Поряд з цим в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічний висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Верховний Суд у постановах від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17, від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19 дійшов відповідного правового висновку та зазначив, що обов'язок доказування наявності обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття заходів забезпечення можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову, покладається саме на заявника.
Саме лише посилання позивача на можливість позбавлення його права на повернення гарантійного внеску у сумі 2 000 000,00 грн, що був сплачений з метою участі у згадуваному аукціоні без наведення відповідного обґрунтування та враховуючи, що позовна заява включає лише вимоги про визнання недійсним аукціону без застосування наслідків повернення сплачених коштів чи визнання недійсним правочину, вчиненого за результатами такого аукціону (які наперед застосовані бути не можуть) не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
За таких обставин, суд не може прийти до однозначного висновку, що забезпечення позову у такий спосіб спрямоване на реальне виконання рішення суду чи ефективний захист відновлення порушених прав та інтересів позивача.
Водночас, серед іншого, позивач у заяві про забезпечення позову просить заборонити організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії за результатами аукціону, що містить формулювання загального змісту без конкретизації який захід забезпечення позову і до кого належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності, що не узгоджується з п. 4 ч.1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, в межах заяви про забезпечення позову, не може бути зупинена процедура закупівлі, строки якої визначені Порядком проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 23.09.2020.
Враховуючи вищевикладене, для забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та з метою запобігання порушень, у зв'язку із вжиттям заходів до забезпечення позову, прав та охоронюваних законом інтересів всіх сторін суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 13, 14, 73, 74, 76, 77, 86, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
в задоволенні заяви про забезпечення позову б/н від 20.11.2023 (вх. № 13285/23 від 20.11.2023) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України строк та порядку.
Ухвалу підписано 23.11.2023.
Суддя С. М. Кобецька