ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2023м. ДніпроСправа № 904/3297/23
За позовом Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради
до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
про стягнення боргу
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить стягнути з Відповідача 12 286,89 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання, з яких: 8 582,92 грн. - сума основного боргу, 1 907,28 грн. - пені, 272,27 грн. - 3 % річних, 1 524,42 грн. - індекс інфляції.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що 15.02.2022 сторони уклали Договір про надання послуг з постачання теплової енергії № 231/22, відповідно до якого Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги та акт надання послуг з постачання теплової енергії Споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок та акт надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою Споживача рахунок та акт може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків Споживачів. Відповідач вважає, що Позивач вводить суд в оману, оскільки рахунок № 14-0000516 та акт здачі-приймання робіт (послуг) № 14-00000860 від 30.11.2021 на суму 2 011,61 грн., рахунок № 14-0000950 та акт здачі-прийняття робіт (послуг) від 21.12.2021 на суму 2 645,54 грн.; рахунок № 14-00006920 від 15.12.2022 на суму 3 202,50 грн. не надходили до Відповідача. Крім того, Позивач не зазначив, що Відповідачем частково здійснено оплату рахунку від 30.11.2022 № 14-0000659 у розмірі 1 643,79 грн. За даними бухгалтерського обліку Відповідача кредиторська заборгованість обліковується в сумі 328,76 грн. та підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022. До того ж, Відповідач стверджує, що останній є неналежним Відповідачем, оскільки спірний Договір укладений Південно-східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро), яке на даний час перебуває в процесі припинення.
22.08.2023 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що твердження Відповідача про неотримання рахунків не відповідає дійсності. Окрім того, Відповідач у відзиві не спростував факт отримання від Позивача послуг з теплопостачання за період листопад - грудень 2021 року, грудень 2022 року. З приводу оплати рахунку № 14-0000659 від 30.11.2022 на загальну суму 2 367,06 грн., позиція Відповідача є незрозумілою, адже рахунок оплачений частково в сумі 1 643,79 грн., неоплаченою залишилася сума 723,27 грн., а Відповідач стверджує, що неоплачена сума 328,76 грн. Посилання Відповідача на Акт звіряння не може братися як доказ наявності у Відповідача заборгованості. До того ж, Відповідачем не взято до уваги, що відповідно до Акту звіряння зі сторони Позивача обліковується заборгованість Відповідача в розмірі 8 582,92 грн., яка і заявлена до суду. Щодо неналежного Відповідача, то 21.03.2023 Відповідач листом № 10628/15/2-15 повідомив Позивача, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 912 від 16.08.2022 "Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції", наказу Міністерства юстиції України від 22.11.2022 № 4011/5 Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) реорганізовано шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яке є правонаступником Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, з яких вбачається, що твердження Позивача про отримання Відповідачем рахунків та актів здачі-прийняття не доведено належним чином, оскільки з копій наданих Позивачем не можливо встановити однозначну наявність відмітки про отримання даних рахунків саме Відповідачем.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
З 28.10.2021 відповідно до розпорядження міського голови Жовтоводської міської ради від 25.10.2021р. № 400/01-02р-2 "Про початок опалювального сезону 2021-2022 року на території Жовтоводської міської територіальної громади", затвердженого рішенням Виконавчого комітету від 30.03.2022 №84, Позивач, з посиланням на договір про надання послуг з постачання т/енергії № 21/21, надавав послуги з теплопостачання Південно-Східному міжрегіональному управлінню міністерства юстиції (м. Дніпро) за адресою: Україна, Дніпропетровської область, м. Жовті Води, Бульвар Свободи, 56, індекс 52200.
Факт надання послуг з теплопостачання за вказаним об'єктом, також підтверджується зверненням ТОВ "Сфера ЖВ" від 12.11.2021 про підключення об'єктів до мереж теплопостачання.
Також, як на докази надання послуг, Позивач посилається на Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 14-0000860 від 30.11.2021 на суму 2 011,61 грн. з ПДВ, №14-0000950 від 21.12.2021 на суму 2 645,54 грн. з ПДВ.
За надані послуги Позивач виставив Відповідачеві рахунки № 14-0000516 від 30.11.2021 на суму 2 011,61 грн. та № 14-0000582 від 21.12.2021 на суму 2 645,54 грн.
Зазначені рахунки надані Відповідачеві 03.12.2021 та 21.12.2021, що підтверджується підписами на самих рахунках.
Заборгованість Відповідача за послуг з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.12.2021 становить 4 657,15 грн.
15.02.2022 КП "Жовтоводськтепломережа" ЖМР (Виконавець) та Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (Споживач) уклали Договір № 231/22 про надання послуг з постачання теплової енергії (далі Договір № 231/22) за п.1 якого Виконавець зобов'язується надавати Споживачеві послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.
Відповідно до п. 3 Договору № 231/22 інформація про Споживача:
1) адреса: Україна, Бульвар Свободи, 56, населений пункт м. Жовті Води, Дніпропетровська область, індекс 52200;
4) опалювальна площа Споживача 75,90 кв. метрів;
5) максимальне теплове навантаження Споживача 0,0102 Гкал/год.
Відповідно до п. 20 Договору № 231/22 вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Станом на дату укладання цього Договору тариф на послугу становить 3 480,97грн за 1 Гкал (з ПДВ).
Ціна Договору складає: 21 407,96 грн. з ПДВ - 3 569,99 грн.
Строк постачання з 01.01.2022 р. по 31.12.2022р.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п. 21 Договору № 231/22).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги та акт надання послуги з постачання теплової енергії Споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Розрахунок та акт надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою Споживача рахунок та акт може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків Споживачів (п. 22 Договору № 231/22).
Споживач здійснює оплату послуг за цим Договором до 20 числі місяця, що настає за розрахунковим та є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 23 Договору № 231/22).
Відповідно до підп. 3 п. 28 Договору № 231/22 Споживач зобов'язаний оплачувати спожиту послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодавства у строки встановлені цим Договором.
У разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі ___ гривень, але не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 32 Договору № 231/22).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 року. Сторони домовилися, що відповідно до ст. 631 ЦК України, умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2022 (п. 38 Договору № 231/22).
На виконання умов Договору № 231/22 Позивач надав Відповідачеві послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 14-0000913 від 30.11.2022 на суму 1 972,55 грн.(без ПДВ) та № 14-0000946 від 15.12.2022 на суму 2 668,75 грн. (без ПДВ)
За надані послуги Позивач виставив Відповідачеві рахунок № 14-0000659 від 30.11.2022 на суму 2 367,06 грн. (з ПДВ) та № 14-0000692 від 15.12.2022 на суму 3 202,50 грн. (з ПДВ). Зазначені рахунки надані Відповідачеві 06.12.2022 та 16.12.2022, що підтверджується підписами на самих рахунках.
Заборгованість Відповідача за послуг з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.12.2022 складає 5 569,56 грн.
16.03.2023 сторони уклали Договір № 36/23 про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір № 36/23), за п. 1 якого Виконавець зобов'язується надавати Споживачеві послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.
Найменування: ДК 021-2015:09320000-8- пара, гаряча вода та пов'язана продукція (далі - послуга з постачання теплової енергії).
Кількість наданих послуг: 6,0 Гкал.
Відповідно до п. 20 Договору № 36/23 вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Станом на дату укладання цього Договору тариф на послугу становить 3 480,97грн за 1 Гкал (з ПДВ).
Ціна Договору складає: 20 885,82 грн. з ПДВ - 3 480,97 грн.
Строк постачання з 01.01.2023 р. по 31.12.2023р.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п. 21 Договору № 36/23).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги та акт надання послуги з постачання теплової енергії Споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Розрахунок та акт надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою Споживача рахунок та акт може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків Споживачів (п. 22 Договору № 36/23).
Споживач здійснює оплату послуг за цим Договором до 20 числі місяця, що настає за розрахунковим та є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 23 Договору № 36/23).
За твердженням Позивача, не спростованим Відповідачем, на виконання умов Договору № 36/23 Позивач надав Відповідачеві послуги з постачання теплової енергії, за надані послуги Позивач виставив Відповідачеві рахунки № 14-0000072 від 31.01.2023 на суму 3 898,69 грн., № 14-0000177 від 28.02.2023 на суму 556,96 грн., № 14-0000270 від 30.03.2023 на суму 348,10 грн.
Вказані рахунки оплачені Відповідачем, що підтверджується платіжними інструкціями № 345085300 від 06.04.2023 на суму 3 248,91 грн., № 345085298 від 01.05.2023 на суму 649,78 грн., № 345084711 від 07.04.2023 на суму 2 784,78 грн., № 345085296 від 01.05.2023 на суму 556,96 грн., № 349553882 від 22.04.2023 на суму 1 740,49 грн., № 349553879 від 01.05.2023 на суму 348,10 грн.
З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив Відповідачеві претензію № 117/23 від 06.03.2023, в якій вимагав перерахувати на рахунок підприємства суму заборгованості в розмірі 10 849,31 грн. з яких: 8 582,92 грн. - основного боргу, 829,58 грн. - пені, 162,60 грн. - 3 % річних, 1 274,21 грн. - індексу інфляції.
На зазначену претензію, Відповідач надав відповідь № 13805/11.4-11 від 11.04.2023, в якій повідомив, що 15.02.2021 сторонами укладено Договір про закупівлю теплової енергії 231/22, строк дії якого визначений до 31.12.2022 включно. Відповідач є бюджетною установою, яка фінансується за кошти державного бюджету України та здійснює платежі за раніше укладеними Договорами в межах бюджетних асигнувань, установленими кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України. Позивачем надано акт здачі-прийняття послуг з постачання теплової енергії від 30.11.2022 № 14-0000913, рахунок від 30.11.2022 № 14-0000659 на загальну суму 2 367,06 грн. 28.12.2022 Відповідачем здійснено часткову оплату рахунку в сумі 1 643,79 грн., несплачена сума складає 723,27 грн. Рахунок за грудень 2022 рік від 15.12.2022 № 14-00006920 на суму 3 202,50 грн. не надходив до Відповідача. З урахуванням викладеного, Відповідач не погоджується з претензією, вважає її безпідставною та необґрунтованою.
Південне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 21.03.2023 за вих. №10628/15/2-15 повідомило Позивачеві, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 №912 "Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції", наказу Міністерства юстиції України від 22.11.2022 №4011/5 Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) реорганізовано шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яке є правонаступником Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
На прострочений борг Відповідача, Позивач за період з 21.12.2021 по 29.05.2023 нарахував 1 907,28 грн. - пені, 272,27 грн. - 3 % річних, 1 524,42 грн. - індексу інфляції.
Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є: факт надання послуг з теплопостачання, порушення Споживачем зобов'язань в частині своєчасної оплати спожитих послуг, наявність підстав та правильність нарахування стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Позивач є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією в розумінні статті 1 Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Згідно з ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За змістом ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" споживачем теплової енергії визнається особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Зазначене кореспондує з положеннями Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, за змістом яких споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єкт підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на листопад 2021) договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
Перевіривши доводи сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд не приймає позицію й доводи Відповідача та частково погоджується з Позивачем.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Враховуючи той факт, що з 08.09.2021 Кабінетом міністрів України внесено низку змін до правил та типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, які удосконалюють порядок отримання споживачами послуги Позивача, на адресу Відповідача направлено лист № 802/21/1 від 25.10.2021 з проектом договору про надання послуг з постачання теплової енергії № 32/21 (для погодження). Як зазначив Позивач у позовній заяві, вказаний лист Відповідач проігнорував.
Відповідач не надав доказів відмови від послуг Позивача та від укладання договору в спірний період 2021 року, одержував комунальну послуго Позивача, тому, в силу ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", договір вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги.
У наведений період - з листопада по грудень 2021 року, сторони фактично були виконавцем та споживачем житлово-комунальної послуги.
Починаючи з 28.10.2021, відповідно до розпорядження міського голови Жовтоводської міської ради № 400/01-02р-21 від 25.10.2021 "Про початок опалювального сезону 2021-2022 року на території Жовтоводської міської територіальної громади", затвердженого рішенням Виконавчого комітету № 84 від 30.03.2022, Позивач надавав послуг з теплопостачання, у тому числі й Відповідачеві за адресою: Україна, Дніпропетровської область, м. Жовті Води, Бульвар Свободи, 56, індекс 52200.
Окрім того, факт підтвердження надання послуги з теплопостачання за вказаним об'єктом, підтверджується зверненням ТОВ "Сфера ЖВ" від 12.11.2021.
За надані послуги Позивач склав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виставив Відповідачеві рахунки № 14-0000516 від 30.11.2021 на суму 2 011,61 грн. та № 14-0000582 від 21.12.2021 на суму 2 645,54 грн.
Зазначені рахунки надані Відповідачеві 03.12.2021 та 21.12.2021, що підтверджується підписами та штампами на самих рахунках.
За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, останній спожиті у листопаді - грудні 2021 р. послуги не оплатив.
15.02.2022 КП "Жовтоводськтепломережа" ЖМР та Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) уклали Договір № 231/22 про надання послуг з постачання теплової енергії за п. 1 якого Виконавець зобов'язується надавати Споживачеві послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.
На виконання умов Договору № 231/22 Позивач надав Відповідачеві послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 14-0000913 від 30.11.2022 на суму 2 367,06 грн. (з ПДВ) та № 14-0000946 від 15.12.2022 на суму 3 202,50 грн. (з ПДВ).
За надані послуги Позивач виставив Відповідачеві рахунки № 14-0000659 від 30.11.2022 на суму 2 367,06 грн. (з ПДВ) та № 14-0000692 від 15.12.2022 на суму 3 202,50 грн. (з ПДВ). Зазначені рахунки надані Відповідачеві 06.12.2022 та 16.12.2022, що підтверджується підписами на самих рахунках.
За даними Відповідача, що не заперечується Позивачем, за рахунком від 30.11.2022 № 14-0000659 Позивач сплатив 1 643,79 грн. Наведена сума врахована Позивачем у розрахунку основного боргу.
Посилання Відповідача на неотримання рахунку № 14-0000692 від 15.12.2022 на суму 3 202,50 грн., на думку суду, є безпідставним, оскільки в Договорі передбачено обов'язок Споживача оплатити надані послуги, а п.22 Договору № 231/22 передбачено право Споживача вимагати надання йому рахунку та акту надання послуг, у тому числі в електронній формі. Відтак, Відповідач, отримавши послуги в грудні 2022 року та не отримавши рахунку, як стверджує останній, мав змогу звернутися до Позивача з вимогою надати рахунок для оплати та акт надання послуг, доказів такого звернення Відповідач не надав. При цьому, відповідно до п. 23 Договору № 231/22 Споживач зобов'язаний здійснювати оплату послуг за цим Договором до 20 числі місяця, що настає за розрахунковим.
16.03.2023 сторони уклали Договір № 36/23 про надання послуги з постачання теплової енергії, за п. 1 якого Виконавець зобов'язується надавати Споживачеві послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.
За твердженням Позивача, не спростованим Відповідачем, на виконання умов Договору № 36/23 Позивач надав Відповідачеві послуги з постачання теплової енергії, за надані послуги Позивач виставив Відповідачеві рахунки № 14-0000072 від 31.01.2023 на суму 3 898,69 грн., № 14-0000177 від 28.02.2023 на суму 3 341,74 грн., № 14-0000270 від 30.03.2023 на суму 2 088,59 грн.
Рахунки за Договором № 36/23 оплачені Відповідачем з перевищенням обумовлених строків, що підтверджується платіжними інструкціями № 345085300 від 06.04.2023 на суму 3 248,91 грн., № 345085298 від 01.05.2023 на суму 649,78 грн., № 345084711 від 07.04.2023 на суму 2 784,78 грн., № 345085296 від 01.05.2023 на суму 556,96 грн., № 349553882 від 22.04.2023 на суму 1 740,49 грн., № 349553879 від 01.05.2023 на суму 348,10 грн.
За спірний період Відповідач рахунки Позивача оплатив частково, у розмірі 10 972,81 грн., у зв'язку чим, у останнього виник борг перед Позивачем у розмірі 8 582,92 грн.
Статтями 16 ЦК України та 20 ГК України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.
Частиною 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Стосовно посилань Відповідача на те, що він є бюджетною установою, а тому відсутність бюджетних коштів унеможливлює вчасне та повне виконання зобов'язань за договором, суд бере до уваги, що Відповідач є юридичною особою, а відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Ані приписи Господарського кодексу України, ані норми Цивільного кодексу України не допускають привілейованого становища суб'єктів господарювання, що пов'язані із фінансуванням від третіх осіб, в тому числі бюджетного фінансування.
Отже, Відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
При цьому, відповідно до ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності.
Відтак, відсутність коштів у Відповідача не є підставою для звільнення його від виконання зобов'язань за договором перед Позивачем.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунок проведено неправильно.
Щодо нарахування пені, суд бере до уваги, що відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Суд враховує, що послуги, які надані Відповідачеві з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Тобто, законодавець встановив, що розмір пені має встановлюватися в договорі. Якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої Законом, пеня стягненню не підлягає.
Позивачем не додано до матеріалів справи Договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 31/21, у зв'язку з чим неможливо встановити розмір пені яку погодили сторони, та чи погодили нарахування пені взагалі.
Щодо нарахування пені за Договорами № 231/22 та № 36/23, то суд бере до уваги, що відповідно до п. 32 Договорів № 231/22 та № 36/23 у разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі ___ гривень, але не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Як вбачається з наведених пунктів Договорів № 231/22 та № 36/23 сторони не встановили конкретний розмір пені, а лише визначили, що споживач зобов'язаний сплатити не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення і загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Таким чином, оскільки сторони не узгодили в Договорах № 231/22 та № 36/23 конкретний розмір пені, відсутня правова підстава для нарахування пені, у зв'язку з чим вимога про стягнення 1 907,28 грн. пені не підлягає задоволенню.
Правова позиція щодо необхідності визначення у правочині умови щодо розміру та бази нарахування пені викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.
Щодо нарахування 3% річних та індексу інфляції, суд бере до уваги, що рахунок №14-0000692 від 15.12.2022 виставлений на підставі Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 14-0000946 від 15.12.2022 за грудень 2022 рік, отже відповідно до п. 23 Договору № 231/22 строк оплата рахунку настав 20.01.2023, а прострочення починається з 21.01.2023, а не з 21.12.2022 як зазначив Позивач.
До того ж, Позивач припустився помилки при розрахунку річних та індексу інфляції за рахунками № 14-0000072 від 31.01.2023 на суму 3 898,69 грн., № 14-0000177 від 28.02.2023 на суму 3 341,74 грн., № 14-0000270 від 30.03.2023 на суму 2 088,59 грн., оскільки остаточний розрахунок за даними рахунками Відповідач провів 01.05.2023, таким чином, за наведеними рахунками, нарахування слід проводити по 30.04.2023, а не як Позивач - по 29.05.2023.
Отже, за перерахунком суду, за період з 21.12.2021 по 29.05.2023 індекс інфляції становить 1 498,18 грн., 3 % річних - 260,22 грн.
Нарахування проводилося за кожним актом окремо.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 8 582,92 грн. - основного боргу, 1 498,18 грн. - індексу інфляції, 260,22 грн. - 3 % річних, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49027, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-А, код 43315529) на користь Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради (52204, Дніпропетровської обл., м. Жовті Води, вул. 8-го Березня, 42, код 23645975) 8 582,92 грн. - основного боргу, 1 498,18 грн. - індексу інфляції, 260,22 грн. - 3 % річних, 2 259,00 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК країни.
Суддя С.Г. Юзіков