Провадження № 1-кп/641/373/2023 Справа № 641/2676/23
УХВАЛА
23 листопада 2023 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221150000320 від 04.03.2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 . В обґрунтування клопотання вказує, що до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з визначення розміру застави. Зазначила, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, тому вважає, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Потерпіла ОСОБА_4 проти клопотання прокурора заперечує.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечують, просять змінити запобіжний захід на домашній арешт. Обвинувачений зазначає, що він зобов'язується з'являтися на всі виклики до прокурора та суду.
Розглянувши питання продовження строку дії запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не буде завершено до його спливу.
Положеннями ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, відомості про особу обвинуваченого, суд вважає, що на теперішній час не перестали існувати ризики того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також переховуватись від суду.
В зв'язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на теперішній час в засіданні не встановлено.
Відносно доводів сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою проживання потерпілої по АДРЕСА_2 , то в обґрунтування вказаних доводів суду не надані документи на підтвердження права власності на вказану квартиру, а тому суд позбавлений можливості вирішити питання щодо можливості відбування такого запобіжного заходу за адресою потерпілої.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час матеріали справи не містять.
З урахуванням вищенаведеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню. В зв'язку з вищевикладеним, клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд вважає, що застава у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, може достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, та призначає заставу у розмірі 107360 грн.
Керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 31, 177, 183, 199, ч. 1 ст. 314, 315, 316, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на шістдесят днів - до 21.01.2024 року.
Розмір застави визначити в сумі 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA208201720355299002000006674 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУДСА України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 641/2676/23, ОСОБА_6 (Комінтернівський районний суд м. Харкова), до сплину терміну тримання під вартою.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатись з місця свого проживання в м. Харкові без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за наявності паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Комінтернівського районного суду м. Харкова.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1