Комінтернівський районий суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/624/2023 Справа № 641/6413/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за № 12023220000000955 від 17.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
05.10.2023 року до Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
02.11.2023 року обвинувачений ОСОБА_8 надав до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, в обґрунтування якого зазначив, що він не визнає себе виним, та вважає, що пред'явлена йому підозра та складання щодо нього обвинувального акту стало наслідок помилки слідчого ОСОБА_9 та процесуального керівника ОСОБА_10 . Так, під час проведення експертизи, експерт не звернув уваги, що порушення пункту 16.5 ПДР України може бути у тому випадку коли водій транспортного засобу бачить транспортний засіб, який завершує проїзд перехрестя. Він не бачив автомобіль «Рено-Меган» і не міг його бачити, оскільки ліворуч від нього були ще три смуги, на яких знаходились автомобілі, та які закривали йому видимість. Зелений сигнал світлофору включився коли до межі перехрестя йому залишалось 25-30 метрів, та рухаючись прямолінійно зі швидкістю 40 км/год він виїхав на межу перехрестя на зелений сигнал світлофору. В момент коли він побачив автомобіль «Рено-Меган» у нього не було часу зреагувати і загальмувати.
Також, вказав. що слідчим та процесуальним керівником не було надано юридичної оцінки даній ДТП, оскільки її наслідки полягають не в тому, що він рухався у своїй смузі зі швидкістю 40 км/год на зелений сигнал світлофору, а в тому, що водій автомобіля «Рено-Меган» виїхав на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора і наражаючи на ризик учасників дорожнього руху вирішив проскочити перехрестя.
В підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 просила прийняти її цивільний позов до обвинувачених та визнати її цивільним позивачем.
Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про зміну місця зберігання автомобіля Renault Megane, д.р.н. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, з території спеціального майдану зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на місце проживання володільця майна, ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом повернення вищевказаного майна під зберігальну розписку.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані вимоги кримінального процесуального закону та обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, крім того, зазначив про відсутність підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту.
З приводу клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_5 про зміну місця зберігання арештованого майна заперечував, та зазначив, що вказане клопотання заявлене передчасно, оскільки під час розгляду справу може виникнути необхідність в призначенні судових експертиз.
Потерпіла ОСОБА_6 .З приводу клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту прокурору не заперечувала та заперечувала щодо зміни місця зберігання арештованого майна .
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заперечували проти клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Щодо призначення даного кримінального провадження до судового розгляду не заперечували.
Обвинувачений ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання захисника щодо зміни місця зберігання автомобіля та просив його задовольнити..
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_4 підтримали клопотання про повернення обвинувального акту прокурору від 02.11.2023 року, заперечували проти призначення даного кримінального провадження до судового розгляду та зміну місця зберігання транспортного засобу зважаючи на можливу необхідність проведення судових експертиз, та зазначили, що вказане клопотання заявлене передчасно.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Норми КПК України покладають на суд обов'язок роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов'язаних з обвинуваченням (ст.56 КПК України).
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьєта Сассі проти Франції», п.52).
Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.
Відповідно до п.13. ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому цим Кодексом.
Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту згідно ст.377 КПК України, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд.
Виходячи зі змісту клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту прокурору, суд зауважує, що процесуальна оцінка зазначених у клопотанні обставин, згідно вимог чинного КПК України, можлива лише при ухваленні остаточного судового рішення, передбаченогост.373 КПК України, тобто за наслідками лише судового розгляду кримінального провадження з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 318-380 КПК України.
Крім того, формулювання обвинувачення та виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які зазначенні в обвинувальному акті, містять посилання прокурора на вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, за обставин, які він вважає встановленими під час досудового розслідування. Цей обвинувальний акт має за змістом чітку його структуру, а саме, формулювання обвинувачення, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, із зазначенням місця, часу та способу вчинення кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що сама по собі не згода обвинуваченого з результатами експертизи, не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки доведення обґрунтованості обвинувачення покладається на останнього, а суд, відповідно до норм ч.6 ст. 22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, що чітко узгоджується з нормами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, прокурор відповідно до ст.ст.338, 340 КПК України не позбавлений процесуальної можливості, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини, змінити обвинувачення або відмовитися від його підтримання.
Виходячи з вищенаведеного, суд, дослідивши зміст обвинувального акту, приходить до висновку, що обставини, на які посилається обвинувачений ОСОБА_8 , не є порушенням ст. 291 КПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту необхідно відмовити, оскільки обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України.
Обвинувальний акт підсудний Комінтернівському районному суду м. Харкова, складений у відповідності до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, судом не встановлено.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Крім того, під час досудового розслідування потерпілою ОСОБА_6 було подано цивільний позов, та було заявлено клопотання про прийняття його до провадження.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Цивільний позов подано до початку судового розгляду, позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України тому її необхідно прийняти до розгляду та розглядати одночасно з кримінальним провадженням та визнати ОСОБА_6 цивільним позивачем.
Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_5 про зміну місця зберігання арештованого майна суд зазначає наступне.
Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 100 КПК України встановлено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Як вбачається з ухвали Київського районного суду м. Харкова від 18.08.2023 року по справі № 953/7456/23, що клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_11 було задоволено, та накладено арешт на майно ОСОБА_7 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , а саме автомобіль а/м RENAULT MEGANE р.н. НОМЕР_1 , шляхом заборони його відчуження та користування. Вирішено зберігати автомобіль а/м RENAULT MEGANE р.н. НОМЕР_1 на території спеціального майдану зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_5 про зміну місця зберігання арештованого майна задоволенню не підлягає, оскільки розгляд кримінального провадження № 12023220000000955 від 17.08.2023 року триває, та під час цього розгляду сторонами кримінального провадження можуть бути заявлені клопотання про проведення судових експертиз про що, зокрема, зазначав обвинувачений ОСОБА_8 в своєму клопотанні, а тому суд вважає, що вирішення питання щодо зміни міся зберігання вищезазначеного транпортного засобу є передчасним.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 128, 291, 314, 315, 316, 318-380, 338,340 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про повернення прокурору обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - залишити без задоволення.
Призначити судовий розгляд за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за № 12023220000000955 від 17.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на 11 год. 00 хв. 30 листопада 2023 року в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Прийняти до розгляду цивільний позов ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Визнати ОСОБА_6 цивільним позивачем у кримінальному провадженні.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_5 про зміну місця зберігання арештованого майна - залишити без задоволення.
В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя- ОСОБА_1