Справа № 638/14378/23
Провадження № 1-кп/638/1762/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді за участю: секретаря судового засідання прокурора потерпілого обвинуваченого - ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 , - ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000880 від 31 липня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підвисоке Борівського району Харківської області, громадянина України, із середньою технічною освітою, раніше не судимого, пенсіонера, інваліда першої групи, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 31 липня 2023 року приблизно о 16 год. 45 хв., керуючи технічно-справним автомобілем марки «Renault» модель «Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Цілиноградській в Шевченківському районі м. Харкова з боку вул. Ахсарова в напрямку вул. Олексіївська. Під'їжджаючи до будинку № 42 даної вулиці та намагаючись виконати лівий поворот до прибудинкової території вказаного будинку, водій ОСОБА_5 проявив необережність, не переконався в безпеці своїх дій щодо зміни напрямку руху свого автомобіля, розпочав маневр ліворуч, не надав дороги транспортному засобу, що рухався у зустрічному для нього напрямку, створив для нього небезпеку, чим порушив вимоги п. 10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху, згідно з яким: «п.10.1 - Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам, руху; п. 10.4 - Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє праве положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою»; та допустив зіткнення правою частиною кузову (передні пасажирські дверцята) з передньою частиною електровелосипеда «Ардіс», під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку по вказаній вулиці.
Унаслідок дорожньо-транспортної події постраждав водій електровелосипеда ОСОБА_4 , якому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №12-14/420-А/23 від 11.08.2023 року, завдані тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я, у вигляді забійної рани IV пальця правої кісті, закритого косого перелому IV п'ясної кістки правої кісті.
Дії водія ОСОБА_5 , які виразилися в тому, що він, перед зміною напрямку руху свого автомобіля, не переконався в безпеці своїх дій, а під час виконання маневру ліворуч, не надав дорогу електровелосипеду «Ардіс», під керуванням ОСОБА_4 , який рухався у зустрічному для нього напрямку, допустив з ним зіткнення та заподіяв водію ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження, відповідно до висновку комплексної автотехнічної експертизи та експертизи відеозапису № КСЕ-19/121-23/17628Т від 27.09.2023 року, не відповідають вимогам п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв'язку з подією та її наслідками.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення, щиро розкаявся. Не заперечував фактичні обставини справи, викладені вище, та підтвердив вчинення ним вищезазначеного кримінального правопорушення за обставин, вказаних вище, надавши відповідні пояснення. Пояснив, що показання надає добровільно, в ході досудового розслідування будь-яке фізичне або психологічне насильство до нього не застосовувалось. Просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим, вказав, що збитки завдані потерпілому відшкодував в повному обсязі.
Визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, не оспорювання ним фактичних обставин справи дозволили суду зі згоди всіх учасників судового розгляду не досліджувати всі докази щодо обставин скоєння ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення та розглянути справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особистість. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено.
Суд вважає вину ОСОБА_5 доведеною повністю та, розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Судом вивчалась особистість ОСОБА_5 та встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, є інвалідом першої групи.
В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням між обвинуваченим та потерпілим.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заявлене обвинуваченим клопотання, підтвердив факт примирення з обвинуваченим, відшкодування обвинуваченим збитків та усунення заподіяної шкоди.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Наслідки звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження учасникам судового розгляду судом були роз'яснені.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку щодо наявності передбачених ст. 46 КК України підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, виходячи з наступного.
Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Згідно ч. 6 ст. 284 КПК України якщо відповідні обставини виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Як вбачається з роз'яснень, викладених в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», за наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Враховуючи, що ОСОБА_5 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння обвинувачений під час вчинення кримінального правопорушення не перебував, примирився з потерпілим та відшкодував завдані йому збитки та спричинену шкоду, суд приходить до висновку щодо наявності передбачених ст. 46 КК України підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.
Положення ст. 46 КК України містять виключний перелік умов, за яких обвинувачений має бути звільнений від кримінальної відповідальності, який розширеному тлумаченню не підлягає.
Потерпілим в даному кримінальному провадженні визнаний ОСОБА_4 . Норми ст. 46 КК України не містять будь-яких додаткових умов або застережень щодо неможливості її застосування до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286 КК України, в разі наявності визначених ст. 46 КК України підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи те, що ст. 46 КК України не містить будь-яких обмежень в її застосуванні щодо кола осіб чи конкретних складів злочину за умови наявності зазначених в самій нормі цього закону підстав та умов її застосування, а у відповідності із роз'ясненнями, що містяться у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим, посилання на об'єкт злочину має значення лише для встановлення самого складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і при застосуванні ст. 46 КК України значення немає Спричинення злочином шкоди також інтересам суспільства, яку неможливо усунути, знаходиться поза предметом регулювання підстав для закриття справ у зв'язку з примиренням винного у злочині з потерпілим, адже кримінальний закон вирішення долі кримінальної справи таким чином пов'язує лише з волевиявленням з боку згаданих осіб. Крім того, склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 286 КК, має місце лише тоді, коли шкоду завдано саме потерпілому (тілесне ушкодження середньої тяжкості) і про жодну іншу шкоду в диспозиції цієї частини статті не йдеться. Зміст ст. 46 КК України свідчить, що передумовою звільнення від кримінальної відповідальності може бути лише такий злочин невеликої тяжкості, яким шкода заподіяна певному потерпілому, тобто фізичній особі, якій заподіяна моральна, матеріальна, або фізична шкода і яка визнана потерпілою відповідно до ч. 2 ст. 49 КПК України. Оскільки кримінальна відповідальність особи за ч. 1 ст. 286 КК України настає у разі порушення нею правил безпеки руху й експлуатації транспорту тільки за умови, якщо в результаті цих порушень настали суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння особі тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості та наявності причинного зв'язку між діянням та цими наслідками, наявні підстави для застосування положень ст. 46 КК України та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Наявність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, встановлено і Верховним Судом, зокрема в постановах від 29.11.2018 по справі № 761/6774/16-к, від 13.08.2019 по справі № 537/1772/17.
Враховуючи вказані вище положення законодавства України, правові позиції Пленуму Верховного Суду України, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Цивільний позов заявлено не було.
Питання про процесуальні витрати в загальному розмірі 10994,00 грн., пов'язані з проведенням експертиз, суд вирішує у відповідності до вимог ст. 124 КПК України та з огляду на постанову Верховного Суду від 29.09.2021 року у справі № 342/1560/20 та постанову Верховного Суду від 07.10.2021 року у справі № 584/800/20 в яких кримінальні провадженні було закрито, а осіб було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК та стягнуто з них процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертиз. Верховний Суд вказав на необхідність відшкодування процесуальних витрат особами, кримінальне провадження щодо яких закрито, пославшись на те, що їх звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав і застосування більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє цих осіб від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням експертиз.
Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 124, 284-286, 288, 314, 369-372, 392, 393, 395 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000880 від 31 липня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертиз в загальному розмірі 10994,00 грн. (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні нуль копійок).
Документи, приєднані до матеріалів кримінального провадження та оптичний диск «CD-R PATRON» з відеозаписом дорожньо-транспортної події від 31 липня 2023 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази, а саме автомобіль марки «Рено Логан», державний номерний знак НОМЕР_1 , та електровелосипед «Ардіс» повернути їх законним володільцям.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_1